Постановление суда № 86140087, 03.12.2019, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"03" грудня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/377/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали за заявою № 57 від 19.11.2019 Товариства з обмеженою відповідальність “Елікорм” про розстрочення виконання рішення суду від 22.10.2019 у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми “Відродження”, с. Громада Житомирської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Елікорм”, м. Мукачево

про стягнення 1358013,04 грн. заборгованості за Договором поставки № 19 від 16.01.2019

секретар судового засідання – Штундер Д.Л.

За участю представників сторін:

від заявника (боржника) –

від стягувача – не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22.10.2019 у справі №907/377/19 позов задоволено частково та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Елікорм” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми “Відродження” 1224465,81 грн., в т. ч. 1180000,00 грн. боргу за відпущений товар, 27278,20грн. інфляційних втрат, 17187,61 грн. трьох процентів річних, а також 18366,99 грн. на відшкодування судового збору та 10000,00 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу. В частині стягнення 124500,00 грн. провадження у справі закрито. В решті позовних вимог - відмовлено.

На адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява № 57 від 19.11.2019 Товариства з обмеженою відповідальність “Елікорм” про розстрочення виконання рішення суду від 22.10.2019 на 4 місяці з наступним графіком погашення заборгованості: 1) 150 404,68 грн. до 15.12.2019; 2) 150404,68 грн. до 31.12.2019; 3) 150404,68 грн. до 15.01.2020; 4) 150404,68 грн. до 31.01.2020; 5) 150404,68 грн. до 15.02.2020; 6) 150404,68 грн, до 28.02.2020; 7) 150 404,72 грн. до 15.03.2020. Заявник повідомив суд, що виконує рішення, на даний момент сума боргу за відпущений товар зменшилась на 200000 грн. Проте, з огляду на скрутне матеріальне становище, яке зумовлене наявністю одночасного виконання зобов`язань по мировій угоді та виконанню рішення по інших судових справах, беручи до уваги поточні витрати по сплаті податків, виплаті заробітної плати тощо, акумулювати на рахунках Товариства всієї суми коштів для виконання рішення суду у справі № 907/377/19 є неможливим. Саме з огляду на наведене, керуючись ст. 121 ГПК України просить суд розстрочити його виконання згідно з запропонованим графіком.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.11.2019 року заяву призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

До дня засідання суду позивач (стягувач) пояснень з приводу заяви про розстрочку, суду не надав.

Розглянувши матеріали справи та поданої заяви з доданим до неї документами, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає конкретного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Заявником (боржником) виявлено намір добровільно виконати рішення суду, однак негайному погашенню заборгованості, за його твердженням, перешкоджають фінансові показники його підприємницької діяльності, значні поточні витрати підприємства та наявність зобов`язань по виконанню інших судових рішень.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються таким засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Із приписів даної правової норми випливає, що обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. (ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підтвердження своїх доводів про наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником подано лише примірники текстів судових рішень, боржником (відповідачем) у яких є Товариство, а також докази часткового погашення боргу. Такі докази не є достатніми в розумінні ст. 79 ГПК України.

Стягувач своєї позиції щодо поданої боржником заяви суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявником не доведено наведені ним у заяві обставини належними, достатніми та допустимими доказами, а тому відсутні підстави для її задоволення судом.

Керуючись ст. ст. 42, 121, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальність “Елікорм” № 57 від 19.11.2019 про розстрочення виконання рішення суду від 22.10.2019 № 907/377/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання (06.12.2019) та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу направити сторонам.

Суддя Л.В. Андрейчук