Постановление суда № 86126784, 15.11.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44156/19

Провадження № 2/761/8352/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О. розглянула позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Буланжер" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди та понесених збитків

в с т а н о в и в:

В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача: ТОВ"Прем`єр Буланжер", в якому просила суд:

- стягнути з ТОВ "Прем`єр Буланжер" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 7 000,00 грн.;

- стягнути з ТОВ "Прем`єр Буланжер" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку, який станом на 11 листопада 2019 року у сумі 9 019,00 грн., а в подальшому стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку включно;

- стягнути з ТОВ "Прем`єр Буланжер" на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 5 523, 00 грн;

- стягнути з ТОВ "Прем`єр Буланжер" на користь ОСОБА_1 збитки, у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 7 800,00 грн.;

- судові витрати по сплаті судового збору та витрат по оплаті юридичних розгляду справи покласти на відповідача.

Так, подана позивачкою заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Як вбачається із долучених до заяви документів, позивачка не сплатила судовий збір за подання вищезазначеного позову.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналізуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", можна зробити висновок, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позову, в якому заявлено вимоги саме щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та поновлення на роботі.

Крім того, як зазначено у висновках Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №12-301гс18, за змістом приписів ст.ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст.ст. 1, 2 Закону України "Про оплату праці", середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними, в передбачений законом строк, винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право, згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Так, у своїй заяві позивачка заявляє вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що у відповідності до висновків Великої Палати Верховного Суду не відноситься до структури заробітної плати, а отже, і до справ про стягнення заробітної плати, під час розгляду яких позивач звільняється від сплати судового збору.

Тобто в даному випадку, вбачається, що позивачкою заявлено вимогу, яка має майновий характер про стягнення середнього заробітку яка підлягає сплаті, відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 2 Закону України " Про судовий збір ", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі ( ч. 1 ст. 4 Закону України " Про судовий збір " ).

З 01 січня 2019 року, згідно із Законом України " Про Державний бюджет України на 2019 рік " прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921, 00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України " Про судовий збір ", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 9 605, 00 грн., а із позовних заяв немайнового характеру, які подаються до суду фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.).

А тому, позивачці необхідно сплатити суму судового збору у розмірі, передбаченому Законом України " Про судовий збір ", що складає 768,40 грн. (рахунок на сплату судового збору: рахунок отримувача - 31217205026001, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030200, отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП)).

Враховуючи те, що позивачка не позбавлена можливості усунути викладені зауваження, суд, відповідно до ст.185 ЦПК України, вважає вірним залишити заяву без руху і надати ОСОБА_1 строк для виправлення зазначених недоліків

Керуючись ст.ст. 175, 185, 348 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Буланжер" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди та понесених збитків - залишити без руху, надавши стороні заявника строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, попередивши, що в разі не усунення вказаного недоліку заява буде вважатися неподаною і повертається стороні заявника.

Суддя: