
Дата документу 28.11.2019
Справа № 320/9476/17
Провадження № 1-кп/320/136/19
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Редько О.В.,
за участю секретаря - Колеснікової Л.В.,
прокурора - Фурманенко М.В.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
захисника обвинуваченого - адвоката Діденко В.Є.,
потерпілої - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12017080140004656 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нововасилівка Приазовського району Запорізької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, не працює, раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 ч. 1 ст. 135 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
29.10.2017 приблизно о 18.00 водій ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем ВАЗ -2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по пр. 50 років Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області з боку вул. Гризодубової в напрямку вул. Брів-ла-Гайард зі швидкістю близько 70 км/год., чим перевищив максимальну дозволену швидкість руху в населеному пункту. На шляху прямування в районі будинку № 35 водій ОСОБА_3 внаслідок зниження уваги та швидкості реакції, а також порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, маючи об`єктивну можливість заздалегідь виявити пішохода ОСОБА_4 яка знаходилась на нерегульованому пішохідному переході, та маючи технічну можливість запобігти на неї наїзд, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості та не зупинився , щоб надати дорогу пішоходу, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, після чого залишив місце ДТП. Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла у лікарні 06.11.2017 року в 10 годин 50 хвилин. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.9а, 12.4, 12.9, 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
2.9а «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;
12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год»
12.9 «Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7…»
18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб надати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
Порушення п. 18.1 ПДР України, вчинене водієм ОСОБА_1 , знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками.
Згідно з висновком судової медичної експертизи № 534 від 07.11.2017 року, причиною смерті ОСОБА_4 з`явилися множинні переломи кісток скелета з пошкодженням внутрішніх органів, що ускладнилися розвитком шоку.
При експертизі трупа було виявлено поєднана тупа травма голови, тулуба, ніг -
-внутрішньочерепна травма: субарахноїдальний крововилив на конвекситальній поверхні правих лобної та тім`яної часток, забій базальної поверхні лівої скроневої частки, садна, крововиливи в м`які тканини голови;
-закрита тупа травма тулуба, крововилив в клітковину переднього середостіння, забій задньої поверхні правої легені, наскрізний розрив лівого купола діафрагми з пролабируванням шлунка і селезінки в ліву плевральну порожнину на момент надходження в стаціонар - згідно мед. документації), розриви парієсиальної очеревини на бічних стінках черевної порожнини, а також капсули і тканини вісцеральної поверхні правої частки печінки; крововилив за очеревинної клітковини, що поширюється на стінки сигмо видної кишки; крововиливи в стінки тонкої кишки; повні вертикальні переломи верхніх гілок лонних і нижніх гілок сідничних кісток; неповні розриви лонного і правого крижово-клубового зчленування (по заднім їх поверхнях); садна, крововиливи в м`які тканини тулуба;
-повний косий перелом діафіза лівої стегнової кістки в середній третині, повні поперечні переломи лівих гомілкових кісток; малогомілкової - на межі верхньої та середньої третини, великогомілкової - в середній третині; рани, садна, крововиливи в м`які тканини ніг, синець правого стегна.
Також були виявлені садна рук.
Комплекс ушкоджень у ОСОБА_4 , що потягнув шок - ускладнення небезпечне для життя, яке спричинило смерть в сукупності має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобами, що спричинило смерть потерпілого, що кваліфікується як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Крім того, 29.10.2017 приблизно о 18 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1 , скоївши наїзд на пішохода ОСОБА_4 , своїми протиправними діями поставив її в небезпечне для життя становище, після чого з місця пригоди зник, свідомо залишивши без допомоги потерпілу, яка перебувала в небезпечному для життя стані, без свідомості лежала на проїзній частинв, і була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, у зв`язку з травмами, отриманими нею при ДТП, маючи реальну можливість надати постраждалій допомогу, чим порушив вимоги п. 2.10 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:
2.10. «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:
а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я;
ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки, у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа та транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
б) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвище та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;
е)вжити всіх можливих заходів збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди;
є)до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки)».
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу та сам поставив потерпілого в небезпечний для життя, що кваліфікується як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 135 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України визнав повністю і пояснив, що всі події відбувались в кінці жовтня місяця 2017 року ввечері. На вулиці було темно, йшов мілкий дощ. Він їхав в сторону районної лікарні. По пішохідному переході в районі кафе «Мама мія» пішохід переходив дорогу швидко, але він пішохода не помітив одразу, тому не мав змоги своєчасно зупинити автомобіль, внаслідок чого збив пішохода. Після скоєного він побачив, що на місці скоєння злочину почали збиратися люди. Друзі, які були в той день з ним в автомобілі після скоєного попросили його відвезти трохи далі, він їх відвіз.
Окрім визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини в скоєних кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України, його виннуватість і причетність до скоєння вказаного злочинного діяння знайшло своє підтвердження в судовому засіданні та повністю підтверджується наданими сторонами в ході судового розгляду та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами: показаннями потерпілої, свідків, висновками експертиз, письмовими доказами.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона в подробицях нічого не знає про обставини скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень, крім того, що саме в лікарні їй сказали, що ОСОБА_4 збив автомобіль. Також потерпіла зазначила, що в понеділок 30 жовтня 2017 року до неї прийшла сусідка ОСОБА_5 з четвертого під`їзду та спитала, чи це її доньку збив автомобіль. Потерпіла сказала, що не знає нічого, тоді сусідка сказала, щоб вона подивилась новини в Інтернеті. Після цього вона подзвонила в міліцію, де їй сказали, щоб вона їхала на впізнання. Потерпіла поїхала до лікарні та підтвердила, що це дійсно її донька ОСОБА_4 . На той час ОСОБА_4 ще була жива. Крім того, потерпіла зазначила, що ОСОБА_4 не її рідна донька, вона опікується нею з дев`яти місяців. Потерпіла взагалі має дитячий будинок сімейного типу. В той день, коли все сталось, ОСОБА_4 вранці дзвонила своїй сестрі та попросила, щоб вона принесла щось поїсти до неї додому. Крім того, ОСОБА_4 сказала, що приїде ввечері до них в гості, однак саме в цей день ввечері будь-який зв`язок з донькою був обірваний, вона більше не відповідала на телефонні дзвінки. Також потерпіла пояснила, що ОСОБА_1 допомагав в лікуванні ОСОБА_4 , одразу на операцію дав грошові кошти в сумі 5 000 гривень та надалі сплачував за лікування. Потерпіла не має до обвинуваченого претензій матеріального чи морального характеру, лише просить в подальшому його допомагати сину ОСОБА_4 . Просила суд призначити ОСОБА_1 покарання не пов`язане з позбавленням волі.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що всі події стались в кінці жовтня місяця 2017 року ввечері, приблизно о 19 годині. Спочатку він зустрівся біля магазину «АТБ», який знаходиться на вул. Червоноармійській в м. Мелітополі з ОСОБА_10 . Після вони вже разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_11 поїхали на площу. ОСОБА_1 відразу був за кермом автомобіля синього кольору марки ВАЗ 2101. Автомобіль належить двоюрідному брату обвинуваченого До зустрічі з ОСОБА_1 та ОСОБА_11 . ОСОБА_9 алкогольні напої не вживав. До зустрічі ОСОБА_1 вже вживав алкогольні напої, оскільки від нього був запах, інша поведінка. Коли вони разом поїхали від магазину «АТБ» на площу за кермо автомобіля сів ОСОБА_11 , а ОСОБА_1 сидів спереду в машині на пасажирському місці. На площі вони були недовго та вже всі разом випивали пиво. Свідок випив приблизно один літр пива. Після цього вони поїхали до зупинку «дітсад», за кермом вже був ОСОБА_1 Там вони також зупинились, випивали. До ОСОБА_11 підійшли його знайомі дівчата. Там ОСОБА_1 здаючи назад, зачепив інший автомобіль та просто поїхав далі зі швидкістю приблизно 50 км в годину. На дорозі було темно, йшов дощ, освітлення було не дуже яскраве. Біля кафе «Мама мія» вони закричали про те, що на дорозі по пішохідному переходу йде жінка. Побачили її приблизно на відстані 50 метрів, до цього свідок на дорогу не дивився, оскільки дивився щось в телефоні. Пішохід йшла зі сторони зупинки по пішохідному переходу. На момент коли ОСОБА_1 збив жінку, вона доходила приблизно до середини дороги. ОСОБА_1 не зупинив машину та навіть не намагався її зупинити. ОСОБА_1 вже зупинив автомобіль біля кінотеатру «Перемога». Пішохід впала на капот автомобіля, розбилось скло. Куди поїхав ОСОБА_1 після всього, що трапилось свідку невідомо, оскільки всі розійшлись.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що він працює в Мелітопольському відділі поліції, інспектор сектору швидкого реагування №2. Коли все сталось точно не пам`ятає, приблизно в кінці жовтня місяця 2017 року. В той день він був на службі з іншими колегами. Вони знаходились біля кафе «Джокер» в м. Мелітополі, зупинили автомобіль, проводили бесіду з водієм автомобіля. В той момент він отримав виклик про те, що біля магазину «Мама мія» збили людину. Ми одразу туди поїхали. На місці скоєння кримінального правопорушення люди, які там знаходились повідомили, що пішохода збив автомобіль синього кольору марки ВАЗ 2101, який не зупинився, а поїхав далі в сторону районної лікарні. Свідок разом з іншими колегами також поїхали в сторону районної лікарні. Недалеко від кафе «Лакі паб» назустріч їхав автомобіль, який підходив під опис свідків, оскільки лобове скло автомобіля було розбите. Патрульні розвернули автомобіль та навпроти кафе «Лакі паб» зупинили автомобіль синього кольору марки ВАЗ 2101. Після зупинки автомобіля патрульні побачили, що лобове скло дійсно було розбите з правої сторони. В автомобілі водій був один. З водієм автомобіля в той вечір вони спілкувались. Водій був в стані алкогольного сп`яніння, оскільки від нього був специфічний запах, хитка хода, розмовляв незрозуміло. Водій казав, що в нього автомобіль вкрали і він знайшов його біля районної лікарні. Після цього водія відвезли до лікарні, щоб встановити чи знаходиться в стані алкогольного сп`яніння.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона працює інспектором сектору швидкого реагування в Мелітопольському відділі поліції. Всі події відбувались восени 2017 року. Вона разом з групою швидкого реагування патрулювали в м. Мелітополі в районі мікрорайону, а саме біля кафе «Джокер». На планшет отримали виклик про те, що біля кафе «Мама мія» відбулось ДТП. З місця події автомобіль марки ВАЗ 2101 зник, особливі прикмети пошкодження це пошкоджене лобове скло. Номерні знаки вона не пам`ятає. Свідки на місці вказали, що автомобіль поїхав в сторону районної лікарні. Патрульні поїхали за автомобілем, не доїжджаючи до кардіології патрульні побачили автомобіль синього кольору марки ВАЗ 2101 з пошкодженим лобовим склом, внаслідок чого було прийнято рішення переслідувати водія, ввімкнувши рацію та повідомивши про це. Навпроти кафе «Лакі паб» біля скверу вони зупинили автомобіль, в якому був лише водій. Водій знаходився в стані алкогольного сп`яніння, поводився неадекватно. Він не міг надавати чітких пояснень, документи також на вимогу патрульних не надав, казав, що це не його автомобіль чи це його автомобіль, але його у нього вкрали. Взагалі надавав абсурдні пояснення.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_1 знайомий давно, раніше вони спілкувались. Точно дату скоєного не пам`ятає, але це була осінь 2017 року. ОСОБА_1 в той день керував автомобілем синього кольору ВАЗ 2101. Вони разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 їхали по місту по мікрорайону, зупинялись на зупинці «дитячий садок», потім поїхали в сторону кінотеатру «Перемога». Швидкість автомобіля була невеликою. В той вечір йшов дощ. Саме в районі кафе «Мама мія» ОСОБА_1 скоїв наїзд на жінку, яка переходила дорогу по пішохідному переходу. З якої сторони йшов пішохід він точно не пам`ятає, чи зі сторони зупинки, чи зі сторони кафе. Пішохід точно був жінкою, вона йшла чітко по пішохідному переходу. Він разом з іншими свідками кричали ОСОБА_1 про те, що йде пішохід та треба гальмувати, однак він ніяк не відреагував та просто їхав далі. Самого моменту, коли на дорозі з`явився пішохід свідок не пам`ятає. Після наїзду на пішохода ОСОБА_1 не зупинився, допомоги ніякої не надав одразу, швидку допомогу не викликав. Після того, як все трапилось ОСОБА_1 був в шоці, не реагував на нас. Крім того, свідок пояснив, що в той день він зустрівся з ОСОБА_1 ще приблизно в обід, вони пили пиво, ввечері до них приєднались ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вони також разом всі пили пиво ввечері. В той вечір також автомобілем керував свідок. По ОСОБА_1 не сильно було видно, що він випивав в той день.
Крім показань обвинуваченого, потерпілої та свідків, судом були досліджені наступні письмові докази, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення:
- згідно з дослідженим протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.10.2019 року та схеми до нього, де місце ДТП знаходиться: м. Мелітополь, пр. 50 річчя Перемоги в районі будинку № 35, встановлено, що автомобіль місце ДТП залишив /а.с.165-169/.
- згідно з протоколом огляду транспортного засобу від 29.10.2017 року предметом огляду якого є автомобіль ВАЗ 2101 407-26 НА синього та чорного кольорів на якому виявлені наступні пошкодження: розбито вітрове скло з правої сторони. Деформовано капот автомобіля в правій передній частині, обід правої передньої фари, решітка радіатора в правій частині, передній бампер в правій частині, ліве заднє крило пошкодження старе. На капоті в місце деформації наявне відшарування лакофарбового покриття. На даху в правій передній частині наявна подряпина /а.с.170-172/.
- відповідно до копії висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 832, 29 жовтня 2019 року обвинувачений ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння /а.с.179/.
- згідно із висновком експерта № 534 від 06.11.2017 року причиною смерті ОСОБА_4 явились множинні переломи кісток скелета з пошкодженням внутрішніх органів, що ускладнились розвитком шоку, про що окрім власних відповідних пошкоджень, свідчать наступні ознаки: мікроциркуляторні розлади, набряк головного мозку, переважне нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів з ознаками шунтування кровотоку в нирках, набряк легенів, рідкий стан крові в порожнинах серця і просвітах великих кровоносних судин /а.с.189-199/.
- відповідно до висновку експерта № 444 від 29.10.2017 року, у ОСОБА_1 мались тілесні ушкодження - поверхнева рана правої надбрівної області, які кваліфікуються як легкі. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупого твердого предмета або при ударі о такий предмет. Не виключена можливість утворення вказаної рани у водія легкового автомобіля в умовах ДТП 29.10.2017, при викладених вище умовах /а.с.201/.
- відповідно до висновку експерта № 19-177 від 05.12.2017 року за показаннями ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 : в заданій постановою дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-2101 реєстраційний НОМЕР_1 ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.4, 12.9, 18.1 Правид дорожнього руху України. Вирішення питання, як повинен був діяти в даній дорожній ситуації пішохід ОСОБА_4 , не потребує спеціальних знань в області інженерно транспортної експертизи та може бути виконано слідчим самостійно, х урахуванням вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України. За показаннями ОСОБА_1 : В заданій постановою дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-2101 реєстраційний НОМЕР_1 ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти відповідно вимогам п.п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Вирішення питання, як повинен був діяти в даній дорожній ситуації пішохід ОСОБА_4 , не потребує спеціальних знань в області інженерно-транспортної експертизи та може бути виконано слідчим самостійно, з урахуванням вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України. За показаннями ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 : В даній дорожньо-транспортній обстановці технічна можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_4 зі сторони водія автомобіля ВАЗ-2101 реєстраційний НОМЕР_1 ОСОБА_1 залежала від виконання ним вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України. За показаннями ОСОБА_1 : Дослідити питання про наявність (відсутність) технічної можливості запобігти наїзду зі сторони водія автомобіля ВАЗ-2101 реєстраційний НОМЕР_1 ОСОБА_1 шляхом екстреного гальмування, на момент проведення цього дослідження, з технічної точки зору не представляється можливим, оскільки показання ОСОБА_1 не є спроможні в частині розташування місця наїзду. За показаннями ОСОБА_1 : Виконати оцінку дій водія автомобіля ВАЗ-2101 реєстраційний НОМЕР_1 ОСОБА_1 в даній дорожній ситуації і встановити причинний зв`язок, можливо тільки після дослідження наявності (відсутності) у нього технічної можливості запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_4 . Вирішення питання, як повинен був діяти в даній дорожній ситуації пішохід ОСОБА_4 , не потребує спеціальних знань в області інженерно-транспортної експертизи та може бути виконано слідчим самостійно, з урахуванням вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України. За показаннями ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 : Дії водія автомобіля ВАЗ-2101 реєстраційний НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідають вимогам п.п. 18.1, 12.4, 12.9 Правил дорожнього руху України. Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. Вирішення питання, як повинен був діяти в даній дорожній ситуації пішохід ОСОБА_4 , не потребує спеціальних знань в області інженерно-транспортної експертизи та може бути виконано слідчим самостійно, з урахуванням вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України. Показання ОСОБА_1 в частині розташування місця наїзду, з технічної точки зору є неспроможними, оскільки суперечать слідовій інформації зафіксованої в ході огляду місця події /а.с.203-211/.
На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами наданими сторонами кримінального провадження, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом з точку зору належності, допустимості, достовірності, а у сукупності з точки зору достовірності та взаємозв`язку суд вважає вказане обвинувачення поза розумним сумнівом доведеним стороною обвинувачення та кваліфікує дії ОСОБА_1 :
- за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого;
- за ч. 1 ст. 135 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу та сам поставив потерпілого в небезпечний для життя.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості та характер вчиненого злочину, особу винного.
При цьому суд керується вимогами ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р., з відповідними змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, згідно наданої характеристики за місцем мешкання характеризується задовільно, згідно довідок не перебуває на обліку у лікаря психіатра чи лікаря нарколога.
Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає те, що обвинувачений визнав провину в повному обсязі, щиросердно розкаявся у скоєному, своїми правдивими і послідовними показаннями сприяв встановленню істини у справі, за місцем проживання характеризується посередньо, відшкодував матеріальні збитки.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до уваги досудову доповідь Мелітопольського міськрайонного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, в якій зазначено, що приймаючи до уваги зібрані матеріали, які характеризують особистість обвинуваченого ОСОБА_1 , орган пробації просить звернути увагу, що загальний рівень ризику скоєння повторного кримінального правопорушення обвинуваченим є середній, що свідчить про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства. Орган пробації вважає доцільним покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч.1, 2 ст. 76 КК України.
Приймаючи до уваги вищевикладене, обставини, які пом`якшують покарання, обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає можливим виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання в межах санкцій статтей, за якими кваліфіковане його діяння.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Витрати за проведення експертизи, з урахуванням вимог ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити в порядку вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 100, Кримінального процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 3 (три) роки;
- за ч. 1 ст. 135 КК України у виді 1 (один) рік позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на ОСОБА_1 покласти обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави , на користь держави в особі Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради (рахунок № 31556255147546, МФО 813015, ОКПО 02005177, назва банку УГК у Запорізькій області):
- витрати за проведення судової експертизи № 534 від 06.11.2019 у кримінальному провадженні № 12017080140004656 у розмірі 4421 (чотири тисячі чотириста двадцять одну) грн. 16 коп.;
- витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 19-177 від 05.12.2019 у кримінальному провадженні № 12017080140004656 у розмірі 1581 (одна тисяча п`ятсот вісімдесят одну) грн. 92 коп.;
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
- два фрагменти лако-фарбового покриття, упаковані до спец пакету № 0838265 та осип скла та пластику, упаковані до спецпакету № 0836406 та передані на зберігання до Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області відповідно до квитанції № 94-294 - знищити;
-Автомобіль марки ВАЗ-2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на штраф майданчику Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області відповідно до квитанції № 53-294 - повернути за належністю власникові ОСОБА_1 .
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 діб з дня його проголошення.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду О.В.Редько
Судебное решение № 86104056, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області было принято 28.11.2019. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Приговор. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные данные.
то решение относится к делу № 320/9476/17. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: