Решение № 86098576, 03.12.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2019 року м. Рівне №460/2506/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 , представник позивача Віднік А.М.,

відповідача: представник Якобчук П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Рівненській області про визнання протиправними та скасувати постанов відповідача від 29.11.2016 про відкриття виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виконавчого збору в сумі 87251,08 грн та від 11.10.2016 про стягнення з боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виконавчого збору в сумі 87251,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.09.2016 Рівненським міським судом Рівненської області було видано виконавчий лист на виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/1973/15-ц про солідарне стягнення з позивача на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») заборгованості за кредитним договором у сумі 868856,88 грн. За цим виконавчим листом 04.10.2016 державним виконавцем Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області було відкрито виконавче провадження № 52479859, але примусового стягнення заборгованості з позивача органом ДВС не проводилось. У листопаді 2016 року заборгованість за кредитним договором була повністю погашена позивачем добровільно, про що видано довідку ПАТ «Укрсоцбанк» від 29.11.2016. В той же час, 28.11.2016 державним виконавцем Рівненського МВ ДВС було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв`язку із сплатою боржником заборгованості в повному обсязі.

Однак, 29.11.2016 державним виконавцем Рівненського МВ ДВС було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53005459 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 87251,08 грн, яку позивачем оскаржено до Рівненського міського суду Рівненської області.

Постановою Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 569/17477/16-ц провадження у справі закрито та роз`яснено оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження № 53005459 від 29.11.2016 про стягнення з боржника виконавчого збору в порядку адміністративного судочинства.

Позивач зазначає, що звернувшись до державного виконавця у вересні 2019 року ним отримано копію оспорюваної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.10.2016 у ВП № 52479859. При цьому наголошує, що спірні постанови відповідача від 29.11.2016 про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору в сумі 87251,08 грн та від 11.10.2016 про стягнення тієї ж суми виконавчого збору йому не надсилались у встановленому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Посилаючись на те, що він добровільно виконав рішення суду і при цьому державний виконавець не провів будь-яких примусових виконавчих дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду, спірні постанови про стягнення виконавчого збору є безпідставними, тому просить суд позов задовольнити та скасувати оспорювані рішення державного виконавця.

Ухвалою суду від 29.10.2019 відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні 07.11.2019 з викликом (повідомленням) сторін, відкладено до 28.11.2019.

12.11.2019 державний виконавець подав через канцелярію суду письмові пояснення (а.с.51-52), у яких зазначає про безпідставність позовних вимог та просить суд відмовити в позові повністю. Стверджує, що державним виконавцем у відповідності з приписами Закону України «Про виконавче провадження» по закінченню встановленого строку на добровільне виконання рішення суду, на наступний день (11.10.2016) винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. Враховуючи виконання боржником рішення суду та сплату суму заборгованості, 28.11.2016 державним виконавцем закінчено виконавче провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Покликаючись до положень частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким у разі закінчення виконавчого провадження державний виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про стягнення суми виконавчого збору, зазначає, що на виконання зазначеної норми державним виконавцем було виділено в окреме провадження та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 29.11.2016 про стягнення виконавчого збору. При цьому пояснює, що спірні постанови державного виконавця направлялись позивачу у встановленому порядку за адресою проживання згідно з даними відділу адресно-довідкової роботи Управління державної міграційної служби в Рівненській області, про що зазначено у відповідних облікових журналах відповідача. Окрім того стверджує, що в межах відкритого виконавчого провадження з виконання рішення суду щодо стягнення з позивача суми боргу державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно боржника від 04.10.2016, а також постанову про звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи боржника від 11.10.2016, що свідчить про вчинення державним виконавцем виконавчих дій спрямованих на виконання рішення суду та погашення заборгованості позивача у примусовому порядку. Відтак зазначає, що на момент сплати позивачем суми боргу державним виконавцем провадились дії з примусового виконання рішення суду.

У запереченнях на пояснення відповідача позивач стверджує про безпідставність доводів наведених державним виконавцем зазначаючи, що відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» підставою для стягнення виконавчого збору є проведення виконавцем дій, які сприяли виконанню судового рішення. Враховуючи не проведення державним виконавцем жодних дій щодо виконання в примусовому порядку рішення суду позивач стверджує про протиправність спірної постанови про стягнення виконавчого збору від 11.10.2016. Також позивач зазначає про порушення відповідачем встановленого Законом України «Про виконавче провадження» порядку повідомлення про відкриття виконавчого провадження та стверджує про ненадіслання відповідачем рекомендованим листом з повідомленням про вручення спірної постанови про відкриття виконавчого провадження по стягненню з позивача виконавчого збору від 29.11.2016, а також про виконання рішення суду та погашення суми боргу до винесення спірної постанови про відкриття виконавчого провадження по стягненню з позивача виконавчого збору, що доводить, на думку позивача, протиправність спірної постанови від 29.11.2016 (а.с.70-73).

Окрім того, позивач подав клопотання про застосування судом наслідків пропущення процесуальних строків, у якому зазначає про невиконання відповідачем вимог ухвали суду та неподання відзиву на позов, а тому просить суд вирішити справу за наявними матеріалами та кваліфікувати неподання відзиву на позов як визнання позову державним виконавцем (а.с.67-68).

З приводу чого суд зазначає, що подані відповідачем письмові пояснення (а.с.51-52) відповідають вимогам до змісту відзиву на позовну заяву згідно з положеннями статті 162 КАС України, подання вказаних пояснень не порушує прав позивача, натомість визначає позицію відповідача по суті спору та його аргументи, тому суд враховує такі при розгляді справи по суті та вирішенні спору.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи, заслухавши вступне слово представників сторін по суті позовних вимог та заперечень щодо предмета позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

04.10.2016 державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Шупік К.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52479859 з виконання виконавчого листа № 569/1973/15-ц, виданого 30.09.2016 Рівненським міським судом Рівненської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСоцбанк» заборгованості за договором кредиту в сумі 868856,88 грн та сплаченого судового збору в сумі 3654 грн (а.с.79). Встановлено строк для добровільного виконання виконавчого документа до 10.10.2016.

11.10.2016 державним виконавцем Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Шупік К.В. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у межах ВП № 52479859 у розмірі 87251,08 грн (а.с.82 на звороті).

17.11.2016 позивач сплатив на користь ПАТ «УкрСоцбанк» 744800 грн згідно з квитанцією № FJB1632273000029 (а.с.39).

Згідно з довідкою ПАТ «Укрсоцбанк» від 29.11.2016 № 09.203-86/96-21151 заборгованість за договором кредиту від 18.07.2008 № 288Ж повністю погашена 24.11.2016 (а.с.41).

28.11.2016 державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Кондратюком І.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із сплатою боржником заборгованості в повному обсязі на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.80).

29.11.2016 державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Кондратюком І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53005459 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 87251,08 грн від 11.10.2016 (а.с.81 на звороті).

У грудні 2016 року позивач звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області зі скаргою, у якій просив скасувати постанову державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у ВП №53005459 від 29.11.2016 про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 87251 грн 08 коп.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06.02.2017 скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення посадових осіб Рівненського МВ ДВС ГТУЮ в Рівненській області задоволено та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 53005459) від 29.11.2016, винесену старшим державним виконавцем Рівненського МВ ДВС ГТУЮ в Рівненській області Кондратюком І. М. про стягнення з ОСОБА_1 . 87251,08 грн виконавчого збору.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 06.04.2017 апеляційну скаргу Рівненського МВ ДВС ГТУЮ в Рівненській області задоволено та скасовано ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 06.02.2017, постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28.08.2019 у справі № 569/17477/16-ц (провадження № 61-28203св18) ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 06.02.2017 та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 06.04.2017 скасовано та закрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення посадових осіб Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області. Роз`яснено ОСОБА_1 , що його скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Стверджуючи про неотримання у встановленому порядку спірних постанов про стягнення виконавчого збору та невчинення державним виконавцем жодних дій щодо примусового виконання рішення суду, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (чинного на момент відкриття виконавчого провадження № 52479859), державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною п`ятою цієї ж статті Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (чинного на момент відкриття виконавчого провадження) було встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (чинного на момент відкриття виконавчого провадження), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Системний аналіз вищезазначених норм статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV, що зберігав чинність на момент відкриття виконавчого провадження № 52479859 з примусового виконання виконавчого листа № 569/1973/15-ц, виданого 30.09.2016 Рівненським міським судом Рівненської області, дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою, яка передує винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору є направлення державним виконавцем на адресу боржника копії постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше наступного робочого дня та не виконання її боржником в добровільному порядку протягом семи днів.

Це зумовлено тим, що сторона виконавчого провадження має право знати про дії, що вчиняються державним виконавцем під час виконання функцій покладених Законом на останніх. Така вимога Закону обумовлена, зокрема, тим, що для вчинення добровільного виконання рішення суду боржнику необхідно знати про строки протягом яких він може виконати зобов`язання добровільно, не чекаючи при цьому вжиття виконавцем заходів щодо стягнення у примусовому порядку.

З огляду на викладене суд зазначає, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що постанова від 04.10.2016 про відкриття виконавчого провадження № 52479859 була направлена позивачу у встановленому законом порядку - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. З наданих відповідачем документів не можливо встановити коли саме дана постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику та чи отримував він постанову про відкриття виконавчого провадження № 52479859. Враховуючи положення статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (чинного на момент відкриття виконавчого провадження № 52479859) державний виконавець щонайменше мав би пересвідчитись щодо отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження з`ясовуючи дотримання строку на добровільне виконання рішення суду.

В судовому засіданні позивач стверджував, що не отримував вищезазначеної постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому не був вчасно повідомлений про необхідність самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови, чим порушено право позивача на самостійне добровільне виконання.

Згідно з частинами другою, п`ятою та дев`ятою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (чинного та у редакції на час винесення спірної постанови від 10.11.2016), виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як встановлено судом, виконавче провадження № 52479859 закінчено на підставі постанови державного виконавця від 28.11.2019 у зв`язку із сплатою боржником заборгованості в повному обсязі на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.57).

Враховуючи встановлені обставини справи суд зазначає, що стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (виконавчого збору) без надання строку на добровільне виконання боржником свого зобов`язання не відповідає визначеному законом порядку примусового виконання рішення, позаяк, у разі надання боржникові передбаченої законом можливості добровільного виконання рішення шляхом доведення до його відома у встановленому порядку постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, боржник правомірно б розраховував на те, що за таких обставин виконавчий збір не стягується. Тобто, дії боржника по добровільному виконанню постанови державного виконавця мали б передбачувані та очікувані правові наслідки.

За таких обставин суд зазначає, що оскільки позивач був позбавлений права на добровільне виконання рішення суду через неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків та не надіслання відповідачу постанови про відкриття виконавчого провадження № 52479859 у встановлений строк, а доказів протилежного у встановлений процесуальним законом строк відповідачем не надано, суд вважає, що винесення спірної постанови про стягнення виконавчого збору від 11.10.2016 є протиправним, тому, як спричинено протиправними діями відповідача та є їх наслідком.

Відтак позов у цій частині слід задовольнити та скасувати постанову від 11.10.2016 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 87251,08 грн.

Щодо оспорюваної постанови від 29.11.2016 про відкриття виконавчого провадження № 53005459 по стягненню з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 87251,08 грн суд враховує таке.

Відповідно до пункту дев`ятого частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. А згідно з частиною третьою статті 40 цього ж Закону (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Суд встановив, що виконавче провадження № 52479859 закінчено згідно з постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із сплатою боржником заборгованості в повному обсязі на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 28.11.2016, а 29.11.2016 державним виконавцем винесено спірну постанову про відкриття виконавчого провадження № 53005459 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 87251,08 грн від 11.10.2016.

У ході судового розгляду позивач стверджував про неотримання вказаної постанови від 29.11.2019 про відкриття виконавчого провадження № 53005459.

На доведення надіслання за адресою місця проживання позивача оскаржуваної постанови представник відповідача подав копію листа відповідача від 29.11.2016 № 20280 п (а.с.81) та витягу з облікового журналу реєстрації вихідної кореспонденції відповідача (а.с.83-85).

Суд дослідив поданий витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції відповідача та звертає увагу, що у цьому журналі за номером 20270 п міститься запис про надіслання 28.11.2016 ОСОБА_1 постанови про стягнення витрат у ВП № 52479859 (а.с.85). Відтак цей запис не містить інформації щодо надіслання позивачу постанови від 29.11.2019 про відкриття виконавчого провадження № 53005459, винесеної на день пізніше, тому вказаний запис жодним чином не доводить тих обставин, на які у власних доводах спирається відповідач.

Окрім того, статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII визначено порядок надсилання документів виконавчого провадження, згідно з якою (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.

Таким чином, належним доказом надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення є відповідний розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) та повідомлення про вручення поштового відправлення з відповідними відмітками.

Ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 29.10.2019 суд витребовував такі докази у відповідача, однак зазначені докази відповідачем суду не подано.

За приписами частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини другої статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Встановлені в судовому засіданні обставини справи дають суду підстави критично оцінити та відхилити як доказ подані відповідачем на підтвердження надіслання у встановленому порядку спірної постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.11.2016 по стягненню виконавчого збору, лист відповідача від 29.11.2016 № 20280 п (а.с.81) та витяг з облікового журналу вихідної кореспонденції відповідача (а.с.83-82), позаяк означені лист та журнал вихідних відправлень відповідача не відповідають вимогам належності та допустимості доказів та не дають можливості встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини п`ятої статі 13 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

З огляду на те, що спірна постанова від 29.11.2016 про відкриття виконавчого провадження № 53005459 по стягненню з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 87251,08 грн не доведена до відома позивача (боржника) у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII порядку, суд дійшов висновку про порушення відповідачем встановленої процедури під час надіслання оспорюваної постанови позивачу, що дає підстави для визнання постанови від 29.11.2016 про відкриття виконавчого провадження № 53005459 протиправною та її скасування.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість позовні вимоги відповідають обставинам справи, ґрунтуються на вимогах закону та підтверджені належними й допустимими доказами.

З урахуванням наведеного вище, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову повністю.

Суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.33).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Замкова, буд. 22а, код ЄДРПОУ 35007146) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Рівненській області про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.10.2016 в сумі 87251,08 грн у виконавчому провадженні № 52479859.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Рівненській області від 29.11.2016 про відкриття виконавчого провадження № 53005459 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.10.2016 в сумі 87251,08 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1640,91 грн (одна тисяча шістсот сорок гривень 91 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 03 грудня 2019 року.

Суддя Нор У.М.