Решение № 86096853, 28.11.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 р. Справа№200/9594/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Соколової С.О.,

за участю:

представника позивача: не з`явився

представник відповідача Яковлєва А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВИРІШИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області) про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 грудня 2018 року:

№ 0020061304 форма «Р» за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 153 667, 40 грн.

№ 0020071304 форма «Р» за платежем військовий збір на загальну суму 12 805,61 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення прийнятті без достатніх на те підстав, з порушенням діючого законодавства, а також податковим органом допущено помилку при розрахунку податкових зобов`язань.

Позивач стверджує, що відповідачем при визначенні об`єкта оподаткування не враховано суму, яка не підлягає оподаткуванню в силу положень абз. «д» підп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, не враховано кількість місяців звітного періоду, а тому здійснено не вірний обрахунок податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та, як наслідок, суму штрафних санкцій й військового збору. Вказані податкові повідомлення рішення отримано 22.07.2019.

Також позивач звертає увагу на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 06.11.2018 справа № 813/3274/17.

12 вересня 2019 року судом отриманий відзив ГУ ДФС у Донецькій області за змістом якого відповідач заперечує проти позову та просить суд у його задоволенні відмовити з наступних підстав.

За результатами аналізу інформації, наданої податковими агентами у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ встановлено, що фізична особа ОСОБА_1 у 4 кварталі 2016 року отримала дохід за ознакою 126 (дохід, отриманий, як додаткове благо) у сумі 683 655,24 грн. від АТ «УКРСИББАНК» без утримання податку.

07 квітня 2017 року ОСОБА_1 надано «звітну нову» податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2016 рік (реєстраційний номер 1700022022) у якій не включено до загальної суми доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу за 2016 рік суми інших доходів у вигляді основної суми боргу (кредиту), анульованого кредитором за його самостійним рішенням у розмірі 683 655,24 грн.

Податковим органом на адресу податкового агента направлено запит від 15.05.2018 № 20511/10/05-99-13-04-26 щодо підтвердження достовірності інформації, яка міститься у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 4 квартал 2016 року відносно ОСОБА_1 . Згідно відповіді АТ «УКРСИББАНК» від 27.07.2018 № 14-2-02/134595/1 підтверджено достовірність інформації, яка міститься у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 4 квартал 2016 року відносно ОСОБА_1 .

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки складено відповідний акт, у висновках якого встановлено порушення ОСОБА_1 п. 36.1 ст.36, пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПК України; пп. 1.2, 1.4, 1.5 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України.

Податковим органом обґрунтовано постановлено висновок про наявність вище вказаних порушень та правомірно складено відповідні податкові повідомлення-рішення, оскільки встановлено факт отримання позивачем додаткового блага у вигляді анульованої суми основного боргу, яке остання не задекларувала та факт належного повідомлення податковим агентом позивачки про анулювання (прощення) боргу з необхідністю включення такого до податкового розрахунку сум доходу за підсумками звітного податкового періоду.

Також відповідач спростовує доводи позивачки щодо невірного розрахунку суми нарахованого податкового зобов`язання, із наведенням та обґрунтуванням такого розрахунку.

Протокольною ухвалою суду від 13 листопада 2019 року строк підготовчого провадження у справі продовжено.

27 листопад 2019 року на електронну адресу суду надійшло клопотання позивачки про розгляд справи за її відсутності та висловлено прохання позов задовольнити.

28 листопада 2019 року на виконання вимог ухвали суду від 18.11.2019, ГУ ДФС у Донецькій області надано додаткові пояснення, де зазначено, що розрахунок розміру доходу отриманого, як додаткове благо, здійснено в редакції ПК України до 01.01.2017 із врахуванням суми, що не оподатковується (у 2016 - 689 грн.), ставка податку на період отримання позивачем доходу складала 18%.

Також відповідачем надано листування між АТ «Укрсиббанк» та ГУ ДФС у Донецькій області з питання підтвердження факту отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага внаслідок анулювання боргу за самостійним рішенням кредитора.

Ухвалою суду від 28 листопада 2019 року підготовче провадження у справі закрито, розгляд справи по суті призначено у цей же день, проти чого представниця відповідача не заперечувала.

Представниця відповідача у судовому засіданні від 28 листопада 2019 року проти адміністративного позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд встановив такі фактичні обставини у справі.

ОСОБА_1 є фізичною особою - резидентом, паспорт серія НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 надіслано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (звітну) за 2016 рік від 22.02.2017, де у рядку № 10.9 «інші доходи» вказано суму 683 655,24 грн.

17 квітня 2017 ОСОБА_1 надіслано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (звітну нову) реєстраційний номер 1700022022 за 2016 рік, де у рядку № 10.9 «інші доходи» доходу не нараховано.

АТ «УкрСиббанк» у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1 ДФ за підсумками звітного періоду ІV кварталу 2016 відображено суму доходу платника податку фізичної особи ОСОБА_1 - боржника у вигляді суми анульованого (прощеного) основного боргу у розмірі 683 655,24 грн.

ГУ ДФС у Донецькій області (Центральне відділення Маріупольської ОДПІ) надіслано запити на адресу АТ «УкрСиббанк» щодо надання копій документів, які підтверджують анулювання (прощення) суми боргу фізичній особі ОСОБА_1 від 14.03.2017 № 9479/10/05-81-13-00, від 11.05.2017 № 19018/10/05-81-13-00 та від 15.05.2018 № 20511/10/05-99-13-04-26

Листами «Про надання інформації» від 21.06.2017 № 14-2-2/11480, від 27.07.2018 № 14-2-02/34595/1 ПАТ «УкрСиббанк», у відповідь на вказані вище листи податкового органу, підтверджено інформацію про суми виплачених (нарахованих) доходів фізичній особі ОСОБА_1 , які у 2016 році у повному обсязі відображено у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1 ДФ за ознакою доходу «126».

ГУ ДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт перевірки від 08.11.2018 року № 1278/05-99-13-04/2749316901 (надалі акт перевірки).

Перевірка проведена з 29.10.2018 по 02.11.2018. Термін перевірки не продовжувався.

Перевірка проведена на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20., пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України.

Копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 10.09.2018 № 1590, а також письмове повідомлення від 10.09.2018 № 609 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надіслано на податкову адресу ОСОБА_1 рекомедованим листом з повідомленням про вручення та отримано нею особисто 29.09.2018.

Перевірка проведена з відома платника податків.

У розділі ІІ «Описова частина» 1. «Загальні положення» п. 1.11 податковим органом, згідно відомостей ЦБД ДРФО ДФС України, встановлено, що ОСОБА_1 у IV кварталі 2016 року отримано дохід у сумі 683 655,24 грн. від АТ «Укрсиббанк», за ознакою доходу «126» додаткове благо.

Проте у податковій декларації від 17.04.2017 № 17000022022 платником такий дохід не задекларовано.

У відповідь на листи податкового органу про надання інформації АТ «Укрсиббанк» листами від 21.06.2017 № 14-2-2/11480 та від 27.07.2018 № 14-2-02/34595/1 підтверджено інформацію про суми виплачених (нарахованих) доходів фізичній особі ОСОБА_1 , у вигляді суми анульованого кредитором за його самостійним рішенням з врученням боржнику відповідного повідомлення про анулювання (прощення) боргу згідно вимог пп.164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164 ПК України та включення суми анульованого боргу до податкового розрахунку за формою 1-ДФ, також повідомлено про те, що боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік за даними перевірки: 683 655,24 689,00 грн. (50% 1 мін. заробітної плати (у розрахунку на рік) встановленої на 1 січня звітного року) = 682 966,24 * 18% = 122 933,92 грн.

Розрахунок суми військового збору за 2016 рік за даними перевірки: 682 966,24 * 1,5% = 10 244,49 грн.

Згідно висновків вказаного акта розділ ІІІ встановлено порушення:

п.36.1 ст.36, пп «д» пп. 164.2.7 п.164.2 ст.164, пп. 168.1.3 п.168.1 ст.168 ПК України: у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на суму 122 933,92 грн.

пп.1.2, 1.4, 1.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України: у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на суму 10 244,49 грн.

Акт перевірки направлено за зареєстрованою адресою позивачки 09.11.2018 рекомендованим поштовим відправленням, про що свідчить фіскальний чек, яке повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання, про що свідчить конверт рекомендованого поштового відправлення № 87501 00404360.

На підставі вказаних висновків ГУ ДФС у Донецькій області прийнято:

податкове повідомлення-рішення форма «Р» від 20.12.2018 року №0020061304, яким за порушення п.36.1 ст.36, пп «д» пп. 164.2.7 п.164.2 ст.164, пп. 168.1.3 п.168.1 ст.168 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування на суму 122 933,92 грн. та на підставі ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 30 733,48 грн., всього донараховано 153 667,40 грн.;

податкове повідомлення-рішення форма «Р» від 20.12.2018 №0020071304, яким за порушення пп.1.2, 1.4, 1.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 10 244 грн. та на підставі ч.1 п.123.1 ст.123 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 2 561,12 грн., всього донараховано 12 805 61 грн.

Перелічені податкові повідомлення-рішення направлені рекомендованою поштовим відправленням, за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , про що свідчить фіскальний чек Укрпошти від 20.12.2018 (№875550189365), який повернуто на адресу відправника 19.01.2019 за закінченням терміну зберігання, про що свідчить конверт рекомендованого поштового відправлення №875550189365.

Позивачка стверджує про отримання вказаних податкових повіідомлень-рішень 22.07.2019.

Листування платників податків та контролюючих органів врегульовано положеннями ст. 42 ПК України.

Пункт 42.1. Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Пункт 42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзац 6 п. 42.4. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, відповідачем вимоги ПК України щодо направлення кореспонденції на адресу позивачки дотримано.

На підставі зібраних у справі письмових доказів судом встановлено такі фактичні обставини, що зумовили винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Між АК інноваційний банк «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 (як позичальник) укладено Договір про надання споживчого кредиту (при застосуванні ануїтетної схеми погашення, в іноземній валюті) від 28.11.2007 № 112592280000.

Умовами вказаного договору передбачено:

«1.1 Банк надає позичальнику однією сумою, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у іноземній валюті в сумі 32 000,00 дол. США., що за курсом НБУ на день укладення договору складало еквівалент 161 600,00 грн. …

1.2.1 Надання кредиту (грошових коштів) здійснюється у наступний термін: з 28.11.2007 до 28.11.2028.

1.2.2 Позичальник зобов`язується повернути суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 360,00 дол. США.

Кредит надається позичальникові для його особистих потреб (безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника), а саме на придбання квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Додатком № 2 до договору від 28.11.2007 № 11259228000 визначено графік платежів та сукупну вартість кредиту.

Відповідно вказаного додатку основна сума кредиту складає 32 000,00 дол. США, платіж за розрахунковий період здійснюється в долларах США.

Згідно витягу з Протоколу засідання правління АТ «УкрСиббанк» № 17/16 від 29.08.2016 постановлено затвердити умови акцій для клієнтів роздрібного бізнесу АТ «УкрСиббанк» відповідно до Додатків № 11-14 до даного Протоколу. Затверджено перелік кредитів, за якими можливо проводити Акції, згідно з Додатком № 15 до даного Протоколу.

Відповідно витягу з Додатку № 15 до вказаного протоколу рахується ОСОБА_1

11 жовтня 2016 року АТ «УкрСиббанк» складено повідомлення про анулювання боргу (в порядку пп «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України) на ім`я ОСОБА_1 , яке отримано нею особисто тією ж датою, про що свідчить її підпис на такому.

У вказаному повідомленні зазначено, що АТ «УкрСиббанк» на виконання вимог пп «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України повідомляє про прийняття рішення про анулювання кредитної заборгованості за кредитним договором від 28.11.2007 № 11259228000, а саме суми основного боргу (кредиту) 26 470,39 дол. США, що складає 683 655,24 грн., по курсу НБУ станом на 11.10.2016.

Звернено увагу, що сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є доходом, отриманим як додаткове благо, який необхідно відобразити у податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб та сплатити податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Наявні у справі письмових доказів, досліджені судом у порядку ст. 211 КАС України.

Щодо вирішення питання про наявність/відсутність факту пропуску строку звернення до суду, суд застосовує правову позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 18 червня 2018 року справа № 805/1146/17а, від 11 жовтня 2019 року справа № 640/20468/18 та констатує відсутність факту пропуску строку звернення до суду.

Предметом позову у цій справі, є правомірність включення контролюючим органом прощеного (анульованого) банком боргу позивачки до складу її оподаткованого доходу, як додаткового блага. Що ж до донарахування грошового зобов`язання з військового збору, то це питання є похідними від основного, оскільки безпосередньо пов`язане з розміром оподатковуваного доходу, як об`єктом оподаткування військовим збором.

Правова позиція позивачки ґрунтується на висновку про помилковість розрахунку податкових зобов`язань, оскільки податковим органом не враховано неоподатковувану суму 609,00 грн. у розрахунку за 12 місяців.

Правова позиція суду обґрунтована наступним.

Підпункти 163.1.1 та 163.1.2 п. 163.1 ст. 163 ПК України. (в редакції, чинній станом на жовтень 2016) Об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Пункт 164.1. ст. 164 ПК України. (в редакції, чинній станом на жовтень 2016) Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпункт 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПК України. Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Підпункт 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПК України. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу. (в редакції станом на жовтень 2016)

Підпункт «д» пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК. України (в редакції станом на жовтень 2016) До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;

Пункт 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України. (в редакції станом на жовтень 2016) До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

Пункт 164.4 ст. 164 ПК України Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Пункт 167.1 ст. 167 ПК України (в редакції, станом на IV квартал 2016) Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

З аналізу наведених положень ПК України обґрунтовано можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України є вичерпним.

За своєю суттю прощений кредитний борг є додатковим благом особи лише у випадку відсутності у банку будь-якої правової підстави вимагати його стягнення в майбутньому, тобто припинення між сторонами кредитних відносин, взятих на себе взаємними зобов`язаннями, до закінчення строку позовної давності.

Статтею 605 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Ураховуючи наведену норму ЦК України, боргові зобов`язання за кредитним договором вказаним вище є припиненими з 11 жовтня 2016 року внаслідок звільнення кредитором позичальника від сплати боргових зобов`язань за його самостійним рішенням, до закінчення строку позовної давності.

Також судом встановлено, що банком дотримано вимогу підпункту «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України та повідомлено позивачку шляхом надання повідомлення під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу.

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ПК України, сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1 ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу « 126».

В матеріалах справи наявний податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форма 1 ДФ (звітний) за 4 квартал 2016 року ПАТ «УкрСиббанк», у якому відображено суму нарахованого на користь позивачки доходу у розмірі 683 655,24 грн. за кодом «126» (додаткове благо)

На підставі встановлених фактичних обставин та наведених положень ПК України, суд, оцінюючи покликання позивачки на невірний розрахунок податкових зобов`язань, вважає їх помилковими.

Так, сума, прощеного (анульованого) боргу, яка не оподатковується складає 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Законом України від 25.12.15 № 928-VIII «Про Державний бюджет на 2016 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2016 року 1378 грн.

Тобто, загальний розмір прощеного (анульованого) боргу, який не включається до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором складає суму 689,00 грн.

Жодних підстав вважати, що така сума визначається за кожний звітний місяць судом не встановлено, а тому правова оцінка позивачки є помилковою.

Ставка податку застосована відповідачем складає 18 %, що відповідає редакції ПК станом на момент спірних правовідносин.

Також суд звертає увагу, що податковим органом у акті перевірки норма пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України застосовано у редакції до 01.01.2017 (арк. 10 акта перевірки) та відповідає редакції чинній станом на жовтень 2016.

Враховуючи викладене суд вважає, що база оподаткування ПДФО та військовим збором визначена відповідачем правильно, як і застосована ставка податку та збору, відповідно.

Однак, у рамках цієї справи, суд проаналізував такі положення законодавства України.

У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, підрозділ 1 розділу XX доповнено пунктом 8 згідно із Законом «Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов`язань» № 321-VIII від 09.04.2015, який набрав чинності з 07.05.2015.

Вказаним пунктом (в редакції жовтня 2016 року) передбачено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.

В силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов`язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Аналогічний правовий висновок Верховного Суду (щодо пріоритету норм пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України над нормами абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України) викладено у постанові від 15 травня 2018 року у справі № 821/1594/17 та у постанові від 19 липня 2019 року у справі №826/4240/18.

Верховним Судом у постанові від 19 липня 2019 року у справі №826/4240/18 зазначено: «Отже, для правильного встановлення правової природи анульованого (прощеного) кредитором боргу (кредиту) позивача (як курсової різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, або додаткового блага, яке підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу фізичної особи) необхідною умовою є дослідження судом характеру угоди між кредитором та позичальником щодо відповідної реструктуризації боргу та прощення його частини, зокрема, чи було змінено валюту зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню.

При цьому, для правовідносин, що виникають у сфері справляння податків, не має правового значення те, яким чином банк-кредитор обліковував відповідну суму прощеного боргу у своєму бухгалтерському обліку, а визнання банком прощеного боргу позичальника його оподатковуваним доходом та надання до фіскальної служби відповідного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, не впливає на податкові зобов`язання позивача.»

З урахуванням зазначеного вище суд вважає за необхідне надати правову оцінку наступним питанням: чи не був погашений отриманий платником податку банку фінансовий кредит в іноземній валюті до 1 січня 2014 року; чи здійснена операція з прощення (анулювання) банком боргу за таким кредитом на користь платника податків - позичальника, починаючи з 1 січня 2015 року; чи змінено під час такої реструктуризації боргу валюту зобов`язання за кредитним договором з іноземної на гривню; чи перевищує сума прощеного (анульованого) кредитором боргу за таким кредитним договором суму курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

При цьому суд констатує, що податковим органом нараховано податкові зобов`язання виключно на суму «тіла» кредиту без врахування відсотків за користування ним, комісії та/або штрафні санкції (пеню), а також судом встановлено, що ПАТ «Укрсиббанк» дотримано порядок повідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1046 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі й саме в тій валюті, яку визначено договором позики, а не у всіх випадках і безумовно в національній валюті України (прим.суду).

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі №821/1294/17 вказано, що «…у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.06.2019 у справі №826/945/17 та від 24.06.2019 у справі №821/389/18.

Згідно правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловленої у постанові від 09 січня 2019 року по справі №821/707/17 «.. пункт 8 підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України стосується регулювання правовідносин, які складаються щодо прощення (анулювання) кредитором суми боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті відносно якого відбулась зміна валюти зобов`язання з іноземної у гривню. Проте судами не було встановлено, а матеріали справи не містять будь - яких доказів зміни умов кредитного договору від 25.05.2006 № Ф060511К щодо валюти зобов`язання, а відтак пункт 8 підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України не може бути застосовано до спірних правовідносин».

Поряд із цим, судом відповідно законодавства України не встановлено визначеного порядку, який встановлює порядок/способи зміни валюти зобов`язання.

Проте доцільно звернути увагу, що з метою практичної реалізації Закону України «Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов`язань» № 321-VIII від 09.04.2015 стало підписання Національним банком України 07.05.2015 «Меморандуму щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті» метою якого є: «У зв`язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, Сторони, які підписали цей Меморандум, домовились про врегулювання проблеми іпотечних валютних кредитів фізичних осіб шляхом реструктуризації на наступних умовах:

1. Реструктуризації підлягає кредит загальна сума несплачених зобов`язань за основною сумою заборгованості, відсотками та комісіями за кредитом загалом не перевищує 2,5 млн. гривень за офіційним курсом гривні до іноземних валют станом на 1 січня 2015 року та строк повернення якого станом на 01.01.2014 р. не настав.

2. За кредитом відсутня непогашена прострочена заборгованість станом на 01.01.2014 або її врегулювання до моменту реструктуризації.

3. Кредит отримано позичальником на придбання житлової нерухомості, яка є єдиним житлом позичальника і в якому він станом на 01.01.2014 зареєстрував своє місце проживання (умова щодо реєстрації не поширюється на кредити під заставу майнових прав на житлову нерухомість).

4. Банк проводить реструктуризацію таким чином:

- заборгованість за споживчим кредитом (заборгованість за основною сумою кредиту та нарахованими, але не сплаченими процентами) перераховується по офіційному курсу Національного банку України на день проведення реструктуризації;

- на різницю між сумою заборгованості за споживчим кредитом, перерахованої по офіційному курсу Національного банку України на день проведення реструктуризації та сумою прощення по кредиту, банк встановлює фіксовану процентну ставку у розмірі не більшому, ніж зазначеному в договорі споживчого кредиту в іноземній валюті на момент видачі валютного кредиту, та не підвищує її упродовж трьох років з моменту реструктуризації;

5. У випадку своєчасного виконання зобов`язань позичальника за договором споживчого кредиту та відсутності прострочених платежів після дати реструктуризації тривалістю більш ніж на 30 (тридцять) днів, банк (інша установа) зобов`язаний протягом дії договору споживчого кредиту, але не пізніше закінчення договору споживчого кредиту, здійснити анулювання (прощення) боргу в розмірі, визначеному п. 4.

6. Позичальник має право звернутись до банку протягом 3-х місяців з дня набрання чинності цим Меморандумом, банк зобов`язаний здійснити реструктуризацію протягом 3-х місяців (з моменту отримання повного пакету документів від позичальника).

11. Меморандум вступає в дію з моменту набрання чинності змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування банківські установи та фізичних осіб - позичальників за операціями реструктуризації (прощення) валютних кредитів та/або прощення (анулювання) частини боргу.

Наведені судом положення дають можливість зрозуміти загальний порядок та умови практичної реалізації Закону України «Про внесення змін до ПК України щодо кредитних зобов`язань» № 321-VIII від 09.04.2015.

Тобто застосування преференції у вигляді прощення суми боргу за кредитом на розмір курсової різниці має бути відповідним чином реалізовано між сторонами шляхом укладення відповідної угоди.

Фактичні обставини справи свідчать, що анулювання (прощення) боргу відбулося за самостійним рішенням кредитора та анульовано саме основну суму боргу, а не курсову різницю.

Враховуючи викладене суд не встановив підстав для застосування пункт 8 підрозділ 1 розділу XX Податкового кодексу України.

Щодо військового збору.

Обов`язок зі сплати військового збору встановлено п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (редакції чинній на момент спірних правовідносин), а саме:

16-1. Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

1.2. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

1.5. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

1.6. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Таким чином, вбачається, що позивач є платником військового збору та зобов`язаний його задекларувати та сплатити у розмірі 1,5% від отриманого доходу, а саме (683 655,24 - 689) * 1,5% = 10 244,49 грн.

Щодо штрафних (фінансових) санкцій.

Пункт 123.1. ст. 123 ПК України. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки судом встановлено правомірність донарахування за основним платежем, то в силу вказаних вище вимог ПК України податковий орган мав підстави застосувати штрафні фінансові санкції у розмірі 25% від донарахованого зобов`язання. Фактичний розмір донарахованих штрафних (фінансових) санкцій відповідає вимогам п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Щодо застосовності у даній справі висновків Верховного Суду висловлених у постанові від 06.11.2018 справа № 813/3274/17.

За текстом даної постанови судом встановлено, що правовідносини, які досліджувалися судом касаційної інстанції мали місце у 2015 році, а тому формула застосована до розрахунку бази оподаткування доходу у цілях даної справи застосована бути не може, у зв`язку із набранням чинності Законом України від 24.12.2015 № 909 VIII.

Крім того, взаємовідносини між банком та позичальником у справі № 813/3274/17 є відмінними від обставин даної справи.

Таким чином, правозастосування викладене у вказаній постанові не є застосовним до обставин даної справи.

Враховуючи викладене підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 28 листопада 2019 року, повний текст рішення виготовлений 04 грудня 2019 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Буряк