Постановление суда № 86003759, 25.11.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"25" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/776/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі судового засідання Т.О. Липа

за участю представників:

від прокуратури: Дичко В.О. - посвідчення;

від позивача: Ткач В.В. - по довіреності

від відповідача 1: не з`явились;

від відповідача 2: не з`явились;

від відповідача 3: не з`явились;

від відповідача 4: ОСОБА_1 - за витягом (керівник)

розглянувши справу за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України до Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації», державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондара Олексія Миколайовича, державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Алексєєвої Юлії Сергівни та Товариства з обмеженою відповідальністю «Куяльник» про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України до Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації», державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондара Олексія Миколайовича, державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Алексєєвої Юлії Сергівни та Товариства з обмеженою відповідальністю «Куяльник» про:

- визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Алексєєва Ю. С. за індексним номером 44874584 від 27.12.2018 р., на підставі якого за ТОВ «Куяльник» зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 19,0995 га, кадастровий номер земельної ділянки 5121686400:01:001:0480, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно № 29708290 щодо реєстрації за ТОВ «Куяльник» права власності на земельну ділянку площею 19,0995 га, кадастровий номер земельної ділянки 5121686400:01:001:0480, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер майна 1734705751216.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на здійснення державним реєстратором реєстраційної дії за відсутності документів, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в п.п.49, 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 р.

Ухвалою суду від 25.03.2019р. прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/776/19 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.06.2019р. зупинено провадження у справі №916/776/19 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/643/19.

30.10.2019р. до суду від ТОВ "Куяльник" надійшло клопотання згідно якого відповідач-3 просить суд поновити провадження у справі та закрити у зв`язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Так, відповідач-3 зазначає, що Господарський суд Одеської області прийняв рішення закрити провадження у справах з аналогічними позовними вимогами №916/683/19, №916/702/19, №916/713/19, №916/753/19, №916/752/19, №916/676/19, №916/672/19, №916/717/19, №916/699/19, №916/729/19, №916/777/19, №916/715/19, №916/682/19, №916/774/19, №916/670/19, №916/882/19.

Ухвалою суду від 11.11.2019 року провадження у справі №916/776/19 - поновлено з 25.11.2019 року. Призначено підготовче засідання на "25" листопада 2019 р. о 12:30.

У судове засідання від 25.11.2019 року прокурор, представник позивача та ТОВ "Куяльник" - з`явились, прокурор проти клопотання ТОВ "Куяльник" про закриття провадження у справі, не заперечував.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позовних вимог є визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної та скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно. Підставою для заявления позову прокурором названо те, що державним реєстратором проведено реєстрацію прав на нерухоме майно без наявності усіх необхідних документів та всупереч вимогам Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п.п. 49, 81-2 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р.№ 1127.

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і спір господарськими слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб`єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання визначені ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Поряд з цим способи захисту прав на земельні ділянки передбачені в ст. 152 Земельного кодексу України, згідно положень якої держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Як вбачається із позовної заяви, позовні вимоги прокурора за вказаним позовом про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності та скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не є похідними від спору щодо майна, як того вимагає ст. 3 та п. 13 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України. Натомість позов обґрунтовано прокурором здійсненням державним реєстратором реєстраційної дії за відсутності документів, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в п.п. 49, 81-1 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015р.

У даному випадку спір про право між визначеним прокурором позивачем - Міністерством юстиції України та відповідачем - ТОВ „Куяльник", яке є власником земельної ділянки, та тим більше з іншими відповідачами - КП Новоселівської сільської ради "Регіональне бюро державної реєстрації", державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондара Олексія Миколайовича та державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Алексєєвої Юлії Сергівни, взагалі відсутній. В свою чергу за суб`єктним складом спір не має цивільно-правового характеру, а містить ознаки публічного спору з огляду на суб`єктний склад сторін, у т.ч. позивача, який виступає в даному спорі як орган владних повноважень, на якого покладено функцію контролю у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України: адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до роз`яснень, наведених в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змін. та доповнен.), правовідносини у сфері використання і охорони земель, врегульовані розділами VI та VII ЗК України, можуть мати як приватноправовий, так і публічно-правовий характер (глави 29, 30, 33 названого Кодексу), а тому спори, що виникають з відповідних правовідносин, можуть, у залежності від їх правового характеру та складу учасників, вирішуватися за правилами адміністративного або господарського судочинства. Виходячи з цього визначається й підвідомчість справ зі спорів, пов`язаних із здійсненням державного контролю та нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання у сфері земельних відносин - за використанням і охороною земель (частина третя статті 19 ГК України). Такі справи підлягають розгляду господарськими судами, оскільки стосуються об`єктів цивільних відносин - земельних ділянок та інших природних ресурсів, цивільних прав суб`єктів господарювання на ділянки і зазначені ресурси, зокрема, у спорах про: визнання недійсними правочинів стосовно земельних ділянок, звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, відшкодування збитків, завданих землям і природним ресурсам господарською діяльністю, стягненням заборгованості з орендної плати за договорами оренди землі державної та комунальної форм власності тощо.

Як вбачається із позовної заяви, заступник прокурора Одеської області при поданні позовної заяви в особі Міністерства юстиції України, вказав, що органом, який наділений повноваженнями щодо контролю за дотриманням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" та забезпечує гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження є Міністерство юстиції України.

При цьому суд зазначає, що Міністерство юстиції України у даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, оскільки є органом державної влади, який зобов`язаний виконувати делеговані йому на підставі законодавства повноваження щодо контролю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

Враховуючи вищенаведені обставини та проаналізувавши положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що спір за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України до Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації», державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондара Олексія Миколайовича, державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Алексєєвої Юлії Сергівни та Товариства з обмеженою відповідальністю «Куяльник» про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є публічно-правовим, а тому підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п.1 ч. 1, 2-5 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд виходить з того, що відповідно до положень п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням). Тобто, питання щодо повернення судового збору з державного бюджету позивачу може буде вирішено господарським судом після надходження до суду відповідного клопотання позивача.

Отже, прокуротура Одеської області, не позбавлена права звернутись до суду із відповідним клопотанням про розподіл судових витрат із дотриманням вимог ст.ст.129, 130 ГПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, які свідчать, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, що тягне за собою правові наслідки, встановлені п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у даній справі, що має наслідком необхідність задоволення заявленого відповідачем клопотання про закриття провадження у справі.

Керуючись п.п.1 ч.1 ст.231, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю „Куяльник" про закриття провадження у справі - задовольнити.

2.Провадження у справі №916/776/19 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України до Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації», державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондара Олексія Миколайовича, державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Алексєєвої Юлії Сергівни та Товариства з обмеженою відповідальністю «Куяльник» про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - закрити.

3. Роз`яснити заступнику прокурора Одеської області, що розгляд справи № 916/776/19 віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 02.12.2019р.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали господарського суду Одеської області.

Суддя С.В. Літвінов