Решение № 85994699, 14.11.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24139/19

Провадження № 2/761/6007/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 листопада 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря: Вольда М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА» про стягнення матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувася до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 (надалі по тексту - відповідач 1), Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА» (надалі по тексту - відповідач 2), у якому просив суд стягнути з відповідача-1 на свою користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі 350 859,20 грн., моральну шкоду в сумі 40 000 грн. Стягнути з відповідача-2 на свою користь грошову суму страхового відшкодування в розмірі 101 800 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.02.2017 року о 18 год. 35 хв. в м. Києві ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Столичне шосе, 58 в м. Києві, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він не вжив для зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілями «ЗІЛ - 131» д.н.з. НОМЕР_2 , «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_3 , «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , що спричинило пошкодження транспортних засобів. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.02.2019 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди № 60С/05/17 від 31.05.2017 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_4 складає 596 876,61грн. Матеріальний збиток є рівним ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження з урахуванням фізичного зносу та складає 452 659,20 грн. витрати на оплату звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди № 60С/05/17 від 31.05.2017 року складають 1800 грн., що разом складає 454 459,20 грн.

Правова відповідальність власника «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 застрахована у ПрАТ «УАСК АСКА» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК5486675, з лімітом страхового відшкодування 100 000 грн.

Після ДТП позивач звернувся до страхової компанії з повідомленням про настання страхової події, однак станом на 10.06.2019 року суми страхового відшкодування не отримав. Позивач зазначає, що відповідач-2 зобов`язаний виплатити йому 100 000 грн. страхового відшкодування, а відповідач-1 відшкодувати різницю між сумою страхового відшкодування і понесеними витратами. Також, позивач вказує на те, що внаслідок неправомірних дій відповідача-1 йому було завдано глибоких душевних страждань, що завдало моральної шкоди.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позовну заяву не направили.

За приписами ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.06.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що власником автомобіля марки «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_4 є ОСОБА_1 .

15 лютого 2017 р. о 18 год. 35 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Столичне шосе, 58 в м. Києві, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «ЗИЛ-131», н.з. НОМЕР_2 , «ЗАЗ», н.з. НОМЕР_3 , «Toyota Camry», н.з. НОМЕР_4 , що спричинило пошкодження транспортних засобів, а водію та пасажиру автомобіля «ЗАЗ», н.з. НОМЕР_3 , - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було завдано тілесних ушкоджень, чим порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.02.2019 року була встановлена вина у вчиненні вказаного ДТП за відповідачем ОСОБА_2 , провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Внаслідок вказаного ДТП автомобіль марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_4 отримав механічні пошкодження, що підтверджується матеріалами справи.

Положеннями статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями ч. 1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 36 Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

За змістом ст. 29, п. 32.7 ст. 32 вказаного Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а страховик не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Отже, обов`язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, відповідач як страховик відповідальності особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді, на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і зазначеним відновлювальним ремонтом згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Відповідні роз`яснення містяться і в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 1 та ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013, № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, потерпіла особа має право на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоду.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов`язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Так, під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб, яким керувала відповідач ОСОБА_2 під час ДТП був застрахований в Приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «АСКА», що підтверджується полісом АК 5486675, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну - 100 00 грн. (а.с. 10).

Відповідно до звіту № 60С/05/17 про оцінку автомобіля «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_4 , складеного оцінювачем ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_4 в результаті пошкодження при ДТП, станом на 31.05.2017 року складає 452 659,20 грн. (а.с.13-16).

Оскільки сума страхової виплати є недостатньо для покриття завданої позивачу матеріальної шкоди, різниця між фактичним розміром шкоди (452 659,20 грн.) і страховою виплатою (100 000 грн.) має бути сплачена безпосередньо відповідачем-1 у відповідності до положень ст. 1194 ЦК України, що складає 352 659,2 грн.

Також позивач зазнав витрат на проведення вказаного дослідження в сумі 1 800 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 02.05.2017 (а.с. 44), яка також підлягає стягненню на користь позивача.

Даючи юридичну оцінку поясненням та наданим доказам, враховуючи ту обставину, що позивачу завдано матеріальну шкоду з вини відповідача-1, відповідальність якого була застрахована у відповідача-2, страховою компанією не виплачено страхове відшкодування, тому з відповідача-2 на користь позивача підлягає стягнення страхового відшкодування в межах встановленого ліміту, а саме 100 000 грн.

Різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, витрати на проведення оцінки підлягає стяганню саме з відповідача-1 як винної у ДТП особи, тому суд прийшов до висновку, що з відповідача-1 на користь позивача необхідно стягнути кошти в сумі 350 859,20 грн. та витрати за проведення експертного дослідження в сумі 1800,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди з відповідача-1, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтями 23, 1167 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (з наступним змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може проявлятися, зокрема: в моральних переживаннях в зв`язку з порушенням права власності.

Як зазначено у п. 9 вказаної Постанови, Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У відповідності до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як передбачено ч. ч. 1-3 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Між тим, позивачем на виконання вказаних вимог законодавства не було надано суду належних доказів того, що йому було завдано моральної шкоди, яку позивач оцінив в 40 000 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Згідно ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 4 544,60 грн.,а саме з відповідача-1 - 3 544,6 грн., а з відповідача-2 - 1 000 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 1166, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 3-5,12-13, 76-92, 95, 133, 137, 141, 211, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 280, 352, 354-355, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА» про стягнення матеріальної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в сумі - 350 859 грн. 20 коп., витрати за проведення експертного дослідження в сумі - 1800 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі - 3 544 грн. 60 грн., а всього в сумі - 356 203 грн. 80 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА» на користь ОСОБА_1 кошти страхового відшкодування, в сумі - 100 000 грн. та судовий збір в розмірі - 1 000 грн., а всього в сумі - 101 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач-1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер невідомий НОМЕР_6 , проживаюча в АДРЕСА_2 .

Відповідач-2: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «АСКА», код ЄДРПОУ 13490997, адреса: м. Запоріжжя, вул.. Перемоги, 97-А.

Суддя: А.А.Осаулов

Повний текст рішення виготовлено 19.11.2019 року