Постановление суда № 85994031, 29.11.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34624/19

Провадження № 2-а/761/578/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Осаулов А.А., вивчивши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування або визнання нечинним рішення, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла зазначена позовна заява.

Ухвалою судді від 04.09.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: викласти позовну заяву українською мовою, розбірливим почерком; уточнити свої позовні вимоги, а саме визначити, із перелічених у позові, спосіб захисту «скасувати рішення відповідача» або «визнати нечинним рішення відповідача»; зазначити яке саме рішення порушує права позивача; надати письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім того, позивачу необхідно надати копію адміністративного позову з додатками для відповідача, сплати судовий збір та надати оригінал відповідної квитанції.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали від 04.09.2019 року позивач отримала 06.11.2019 року, про що в матеріалах справи міститься розписка.

Проте, станом на 29.11.2019 року позивач викладені в ухвалі суду від 04.09.2019 року недоліки не усунула.

Ч. 3 ст. 9 КАС України визначено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує, що закон створює рівні умови для осіб, що володіють правом звернення до суду, зобов`язавши суд повідомляти цих осіб про наслідки розгляду відповідних заяв.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 р. № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).

За таких обставин, наявність визначених у законі вимог щодо строку для усунення недоліків не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.

Враховуючи ту обставину, що станом на 29.11.2019 року позивач викладені в ухвалі суду від 04.09.2019 року недоліки не усунула, до суду не з`являється, провадженням її справи не цікавиться, а тому відповідно до ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачу.

Згідно з ч. 8. ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 9, 45, 131, 160, 161, 169, 293 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про скасування або визнання нечинним рішення, - вважати неподаною і повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: Осаулов А.А.

Повний текст ухвали виготовлено 29.11.2019 року