Постановление суда № 85887203, 26.11.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

26.11.2019

Справа № 642/7916/19

Провадження № 2/642/1965/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року суддя Ленінського районного суду міста Харкова Грінчук О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення частки у спільній сумісній власності,

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулися до суду із вказаним позовом, в якому вказують, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 під час шлюбу було приватизовано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та отримано свідоцтво про право власності, вказана квартира належить сторонам на праві спільної сумісної власності. Після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стосунки між ними зіпсувались, відповідач часто вчиняє сварки, не сплачує комунальні послуги, тому позивачу просять суд визначити частки у спільній сумісній власності у вказаній квартирі.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « ОСОБА_5 де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.

Дослідивши позовну заяву з додатками, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

В порушення ч.5 ст. 175 ЦПК України, позивачі не зазначили, якими належними, допустимими доказами підтверджується обставина, на яку вони посилаються, а саме належність їм вказаного житла на праві спільної сумісної власності.

Так, позивачами надано копію свідоцтва про право власності на житло від 06.11.2007, проте витяг з державного реєстру прав власності на нерухоме майно на день подачі позову до суду не надано.

Натомість, позивачі надали витяг з такого реєстру станом на 28.01.2019, з якого вбачається, що такий витяг здійснений щодо квартири АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 . З наданого витягу, а саме з розділу «Відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно» також встановлено, що 21.10.2014 були внесені зміни до реєстру про право власності та в графі «вид спільної власності» зазначено «спільна часткова», а в графах «власники» вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які не зазначені сторонами у справі, розмір їх частки становить по 1/8, підстава виникнення права власності – свідоцтво про право на спадщину за законом, серія та номер 2-338, виданий 21.10.2014 Другої Харківською державною нотаріальною конторою.

Таким чином, з поданих матеріалів не вбачається зареєстроване за позивачами та відповідачем право спільної сумісної власності на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, за відсутності документу на підтвердження права спільної сумісної власності позивачів та відповідача на спірну квартиру станом на день подачі позову до суду, неможливо встановити порушення прав позивачів.

Вказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі і підлягають усуненню.

Вимоги до позовної заяви чітко викладені у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п`яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення частки у спільній сумісній власності - залишити без руху та надати позивачу 5-денний термін з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя