№ 8576291, 23.03.2010, Апелляционный суд Автономной Республики Крым (г. Симферополь)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«23» березня 2010 року м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Дєдєєв Ю.С., розглянувши адміністративний матеріал за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2010 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 Сімферопольський район АР Крим,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП із накладенням стягнення у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік,

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, за те, що він 21 січня 2010 року, о 15 годині 10 хвилинах, на вул. Козлова у м. Сімферополі АР Крим, керував транспортним засобом марки „Москвич 412 ”, реєстр. номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного спяніння: почервоніння білків очей, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від медичного огляду на стан спяніння та продуття у трубку «Контроль тверезості» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Як вбачається із змісту апеляції, Гвоздевький, не оспорюючи доведеність вини у відмові від медичного огляду на стан спяніння, просить постанову суді змінити, накласти більш мяке стягнення. Мотивує своє прохання тим, що вищевказане стягнення є більш, ніж суворим, покладено на нього без належного врахування характеру вчиненого, оскільки на момент зупинки автомобілю він був тверезий, що знайшло підтвердження у висновках щодо результатів медичного огляду, проведеного в КРЗ «Наркологічний диспансер» 21 січня 2010 року о 17 годині 5 хвилинах, відповідно до якого він у стані алкогольного спяніння не знаходився (а. 9-10), а також даних про його особу, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався (а. 6), за місцем проживання характеризується позитивно, спиртні напої не вживає, має на утриманні батьків пенсійного віку та брата-інваліда 2 групи, а також без урахування того, що керування транспортним засобом та перевезення вантажів є єдиним джерелом доходу його сімї.

Заслухавши апелянта, який підтримав апеляційну скаргу і пояснив про те, що у той день о 15 годині 46 хвилинах він повинен був зустріти поїзд Мінськ-Сімферополь, на якому їхала його мати, , перевіривши доводи апеляції, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Винність ОСОБА_1 у відмові пройти обстеження на стан спяніння у медичному закладі, крім його пояснень, де він визнав себе винним у вчиненні вказаних в мотивувальної частині постанови дій, підтверджується матеріалами справи, які ніким під сумнів не ставляться.

Дії ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП кваліфіковані вірно.

Разом з тим, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є більш, ніж суворим, й покладено без урахування ст. ст. 33, 34, 35 КУпАП, а також розяснень, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р., згідно до яких при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, його наслідки, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність.

Як слід з матеріалів справи, ОСОБА_1 на момент зупинки автомобілю у дійсності був тверезий, що підтверджується висновками щодо результатів медичного огляду, проведеного в КРЗ «Наркологічний диспансер» 21 січня 2010 року о 17 годині 5 хвилинах, відповідно до якого він у стані алкогольного спяніння не знаходився (а. 9-10), раніше до адміністративної відповідальності не притягувався (а. 6), за місцем проживання характеризується позитивно, спиртні напої не вживає, на обліку у лікаря-нарколога не знаходиться, має на утриманні батьків пенсійного віку та брата-інваліда 2 групи, його робота по перевезенню вантажів, наявність транспортного засобу при якому необхідна, є єдиним джерелом доходу його сімї, а тому позбавлення його права керування транспортними засобами може погано сказатися на їхньому матеріальному стані.

Із врахуванням вищевказаного, вважаю за необхідне адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами замінити на штраф у мінімальному розмірі - 2550 грн.

Порушень закону, які тягнуть за собою скасування цієї постанови, по матеріалу справи не має.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а постанову судді Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2010 року відносно нього змінити .

Стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік замінити на штраф у сумі 2550 грн ., який підлягає сплаченню на рахунок: № 33117336700284 ГУДКУ в АР Крим, код банку (МФО ГУДКУ) 824026, код ЄДРПОУ №34741037.

В останній частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду АР Крим Ю.С. ДЄДЄЄВ