№ 8572017, 18.03.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-11798/09/1570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Катаєвої Е.В.

суддів Федусика А.Г.

Стефанова С.О.

при секретарі Юзефович Ю.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ЧорноморКурортПроект” до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси , головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА в Одеській області Стецюри Олексія Сергійовича, головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у Приморському районі м.Одеси Шевчук Алли Миколаївни, старшого державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у Приморському районі м.Одеси Лариної Олени Іванівни про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання незаконними дій ,

В С Т А Н О В И В:

12.10.2009 року до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю „ЧорноморКурортПроект” (далі ТОВ „ЧорноморКурортПроект”) з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі ДПІ) та Державної податкової адміністрації в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання незаконними дій посадових осіб, в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 08.09.2009 року № 0008482310/0 та № 0008492310/0, а також визнати дії посадових осіб, які проводили виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року - незаконними.

Ухвалою суду від 13.10.2009 року до участі у справі у якості третіх осіб на стороні відповідача притягнуті Стецюра Олексій Сергійович головний державний податковий ревізор-інспектор ДПА в Одеській області, Шевчук Алла Миколаївна - головний державний податковий ревізор-інспектор ДПІ у Приморському районі м. Одеси, Ларина Олена Іванівна - старший державний податковий ревізор-інспектор ДПІ у Приморському районі м.Одеси (т.1 а.с.128).

Ухвалою суду від 21.01.2010 року на підставі ст.52 КАС України здійснена заміна відповідача ДПА в Одеській області на належного відповідача - Стецюру Олексія Сергійовича головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА в Одеській області, а також притягнуті до участі у справі у якості співвідповідачів Шевчук Алла Миколаївна - головний державний податковий ревізор-інспектор ДПІ у Приморському районі м. Одеси, Ларина Олена Іванівна - старший державний податковий ревізор-інспектор ДПІ у Приморському районі м. Одеси (т.1 а.с.173-175).

В судовому засіданні 02.03.2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.09.2009 року № 0008482310/0 та № 0008492310/0, а також визнати незаконними дії Стецюри О.С. головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА в Одеській області, Шевчук А.М. - головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у Приморському районі м. Одеси, Лариної О.І. - старшого державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у Приморському районі м. Одеси (т.1 а.с.178-184)

Вимоги позивач обґрунтував тим, що рішення, які оспорюються винесені на підставі акту №171/23-30/25916409 від 26.08.2009 року планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року. Перевіряючі - відповідачі склали Акт перевірки з порушенням п.2.1,2.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, невиїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА від 10.08.2005 року (далі Порядок оформлення результатів перевірок). В Акті перевірки також неправильно вказане невідємне значення обєкта оподаткування податку на прибуток у 2008 році у сумі 10210443грн., замість 10250020грн., що в подальшому веде до неправильного висновку за результатами перевірки.

Позивач вважає, що перевіряючі - відповідачі порушили вимоги Конституції України щодо зобовязання органів державної влади діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України і Законами України, оскільки податкові органи відповідно Закону України „Про державну податкову службу в Україні” не мають права визнавати господарські операції нікчемними і недійсними, це є прерогативою суду згідно ст.207 Господарського кодексу України. Перевіряючи стверджуючи про недійсність та нікчемність договорів не зазначають в Акті перевірки які саме договори вони вважають такими.

Крім того, в обґрунтування своїх доводів щодо порушення податкового законодавства перевіряючі безпідставно посилаються на Закон України „Про архітектурну діяльність”, постанову Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903 „Про авторський та технічний нагляд під час будівництва обєкта архітектури” та відсутність в актах виконаних робіт інформації про архітектурно-планувальні завдання, завдання на проектування, вихідні дані на проектування, фактичне здійснення технічних наглядів, інші дії (роботи послуги), які виконуються відповідними фахівцями. Але вищезазначені документи не є первинними документами для бухгалтерського обліку, а здійснення авторського і технічного нагляду не є предметом договору ТОВ „ЧорноморКурортПроект” з ТОВ „Стройбізнезгрупп” і ТОВ „Інтербілд і К”.

Неправомірним є посилання в Акті перевірки на не надання перевіряючим документів, які б підтверджували фактичне отримання таких робіт та послуг: виконаних та затверджених проектів, оскільки вказані документи не запрошувалися перевіряючими, а при їх затребуванні могли бути ним надані у звязку з находженням їх архіві ТОВ „ЧорноморКурортПроект”. Фактично роботи відповідно до складених договорів були виконані, складені акти виконаних робіт, роботи (послуги) сплачені та виписані податкові накладні, у звязку з чим висновки акту перевірки та прийняті на їх підставі ДПІ податкові повідомлення - рішення є неправомірними.

Представники позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставині викладені в позові та уточненнях до нього, підтримали позовні вимоги в повному обсязі, а також зазначили, що вважають дії посадових осіб неправомірними, оскільки за весь період здійснення перевірки, який зазначений в Акті перевірки - з 31.07.2009 року по 20.08.2009 року в ТОВ „ЧорноморКурортПроект” фактично лише два дня був один перевіряючий Стецюра О.С. Саме за його підписом прийшов лист-запит №99/23-3010 від 04.08.2008 року про надання документів: бухгалтерських, договорів, податкових накладних, та документів які підтверджують звязок послуг з фінансово-господарською діяльністю підприємства щодо відносин з ТОВ „СТРОЙБІЗНЕСГРУП”, ТОВ „ІНТЕРБІЛД І К”, ПП „ПІВДЕННИЙ-ЕКСПРЕС”. 10.08.2009 року ТОВ „ЧорноморКурортПроект” направив лист перевіряючому Стецюрі О.С. з проханням зазначити які порушення податкового законодавства були допущені підприємством, та які саме документи необхідно надати, у звязку з чим в Акті перевірки безпідставно зазначено, що документи не були надані. У звязку з необєктивним відображенням Акті інформації ТОВ „ЧорноморКурортПроект” надало заперечення на Акт перевірки, які до уваги прийняті не були. Оскільки висновки Акту перевірки необґрунтовані, представники просили скасувати прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення.

Представники відповідача ДПІ позовні вимоги не визнали, наполягали, що оспорювані рішення та дії є законними та обґрунтованими, вчинені та винесені у відповідності до вимог чинного законодавства, перевірка проводилась у відповідності до наданих первинних документів, які були основою для формування податкової звітності та визначення обєктів оподаткування по податку на прибуток та ПДВ. У звязку з тим, що договори, які досліджувались перевіряючими, укладені без мети настання реальних наслідків, тобто є нікчемними, не потребують визнання недійсними у судовому порядку, перевіряючі прийшли до висновку, що в ході перевірки встановлено відсутність документального підтвердження фактичного здійснення субпідрядними організаціями зазначених послуг по розробці проектів, що свідчить про не підтвердження валових витрат та заниження податку на прибуток та ПДВ.

Відповідач Стецюра О.С. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що під час проведення перевірки діяв в межах та на підставі наданих йому законом повноважень.

Відповідачі Шевчук А.М. та Ларина О.І. до судового засідання не зявились, були повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили. Суд визнав їх неявку до судового засідання не поважною та вважав за можливе розгляд справи у їх відсутність.

В ислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши, надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ „ЧорноморКурортПроект” зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 13.06.2003 року. На податковому обліку в ДПІ у Приморському районі міста Одеси знаходиться з 05.10.2000 року.

На підставі направлень №246/23-30 від 30.07.2009 року, №280/23-30 від 12.08.2009 року (т.1 а.с.142-143) з 31.07.2009 року по 20.08.2009 року головним державним податковим ревізором-інспектором ДПА в Одеській області Стецюрою О.С., головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у Приморському районі м.Одеси Шевчук А.М., старшим державним податковим ревізором-інспектором ДПІ у Приморському районі м.Одеси Лариною О.І. була здійснена виїзна планова перевірка ТОВ „ЧорноморКурортПроект” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, про що 26.08.2009 року складено Акт №171/23-30 (т.1 а.с.13-45).

На акт перевірки ТОВ „ЧорноморКурортПроект”до ДПА Одеської області були надані заперечення (т.3 а.с.122-125).

На підставі акту від 26.08.2009 року ДПІ 08.09.2009 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0008482310/0 (т.1 а.с.10), яким відповідачу визначено податкове зобовязання по податку на прибуток 3465195 гривень (2142714 гривень за основним платежем, 1322481 гривень штрафна (фінансова) санкція) за встановлені перевіркою порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон України №334/94-ВР ); податкове повідомлення-рішення №0008492310/0 (т.1 а.с.11) , за якими визначений податок на додану вартість у сумі 2225534 гривень (1483689 гривень за основним платежем, 741845гривень штрафна (фінансова) санкція) за встановлені перевіркою порушення пп. 7.4.1,7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями (далі Закон України №168/97-ВР ) .

Згідно висновку Акту перевірки встановлено порушення ТОВ „ЧорноморКурортПроект”: - п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України №334/94-ВР, що привело до заниження податку на прибуток в період, що перевірявся на 2157136грн., завищення податку на прибуток у сумі 4528грн., завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток на суму 10210443грн.; - п.п.7.4.1,7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, що призвело до заниження ПДВ у сумі 1483689грн. (т.1 а.с.37-38)

В Акті перевірки зазначено, що відповідно до первинних бухгалтерських документів наданих підприємством для перевірки позивачем в період 2007-2009 років було складено договори з підрядними організаціями ТОВ „Інтербілд і К” та ТОВ „Стройбізнезгруп” щодо отримання послуг по розробці передпроектних пророблень з визначенням орієнтовних техніко економічних показників реконструкції будинків, проектних робіт, аналізу проектних рішень та інших послуг повязаних з розробкою проектної документації будинків, в т.ч. у м.Києві та м.Одесі. На виконання договорів щодо надання зазначених послуг підприємству ТОВ „ЧорноморКурортПроект” було виписано акти виконаних робіт та податкові накладні, які вказані в Акті перевірки (т.1 а.с.18-19).

Перевіряючими не прийняті як документальне підтвердження виконаних робіт наявні акти виконаних робіт на тій підставі, що в них відсутня будь-яка інформація: про архітектурно-планувальні завдання; завдання на проектування; вихідні дані на проектування; проведення попередніх техніко економічних обґрунтувань та досліджень відповідними фахівцями; коригування проектів; фактичного здійснення технічних наглядів та інші дії (роботи, послуги), які виконуються відповідними фахівцями та у відповідності до Закону України „Про архітектурну діяльність”, Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903 „Про авторський та технічний нагляд під час будівництва обєктів архітектури”. Оскільки, на думку перевіряючих, не підтверджено документально фактично виконання, оформлення та отримання послуг з розробки проектів, у тому числі окремих частин проектів, як наслідок не підтверджено звязок витрат на такі послуги з господарською діяльністю ТОВ „ЧорноморКурортПроект” (т.1 а.с.20-23).

Також перевіряючими в Акті перевірки зазначено, що договори надання послуг від ТОВ „Інтербілд і К” та ТОВ „Стройбізнезгруп” є нікчемними, оскільки ТОВ„ЧорноморКурортПроект” перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, в звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини бюджету. Висновки перевіряючих відносно ТОВ „ЧорноморКурортПроект” базуються на тому, як зазначено в Акті перевірки, що відповідно до баз даних ДПС податкової звітності ТОВ „Інтербілд і К” та ТОВ „Стройбізнезгруп” та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків даними підприємствами, спрямованих на здійснення операцій, з метою надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту (т.1 а.с.23-25).

Суд вважає, що висновки перевіряючих не ґрунтуються на законі. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовлюються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Правила ведення податкового обліку щодо оподаткування прибутку підприємств встановлені ст.11 Закону України №334/94-ВР. Відповідно до п.11.2 ст.11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податків товарів, а для робіт (послуг)- дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом встановлено, що ТОВ „ЧорноморКурортПроект” в перевіряємий період укладало з ТОВ „Стройбізнезгруп” договори на проведення проектних робіт №1512/08-ЧКП від 15.12.2008 року, №702/09-ЧКП від 07.02.2009 року, №1512/08-ЧКП від 15.12.2008 року (т. а.с.46-55, 71-81), з ТОВ „Інтербілд і К” договори підряду на проведення проектних робіт від 03.12.2007 року, від 19.12.2007 року, №595/ЧКП від 01.04.2008 року, №489/ЧКП від 01.04.2008 року, №01/10 від 01.10.2008 року, №10/24-08 від 10.04.2008 року, №623/ЧКП від 14.05.2008 року, договір на надання послуг №10/08 від 01.10.2008 року, договір №1 на виконання перед проектної документації від 01.11.2007 року (т.1 а.с.56-70, 82-106). В усіх договорах сторонами передбачений порядок виконання, здачі та приймання робіт (послуг), порядок підписання акту виконаних робіт. Сторони договорів виконували умови договорів, після виконання робіт (послуг) складалися акти виконаних робіт, списувалися кошти на оплату робіт (послуг), виписувалися податкові накладні.

В Акті перевірки перевіряючими не оспорюється, що позивачем на підставі актів виконаних робіт їх вартість була ним віднесена до складу валових витрат у податковому періоді, що відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст.1 Закону України від 16.07.1999 року №996-Х1V „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі Закону України №996-Х1V) первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, та повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акт виконаних робіт (послуг), як первинний документ, є документом, що посвідчує факт виконання робіт (надання послуг). В Акті перевірки не зазначено, що наявні у позивача та надані перевіряючим акти виконаних робіт не містять обовязкових реквізитів, зазначених в Законі України №996-Х1V, а тому, суд вважає що безпідставним є висновок перевірючих про відсутність документального підтвердження фактичного виконання, оформлення та отримання робіт (послуг) з розробки проектів щодо відносин позивача з ТОВ „Стройбізнезгруп” та ТОВ „Інтербілд і К” .

Враховуючи викладене, суд вважає також безпідставними посилання перевіряючих в Акті перевірки на необхідність зазначення в актах виконаних робіт інформації: про архітектурно-планувальні завдання; завдання на проектування; вихідні дані на проектування; проведення попередніх техніко економічних обґрунтувань та досліджень відповідними фахівцями; коригування проектів; фактичного здійснення технічних наглядів та інші дії (роботи, послуги), які виконуються відповідними фахівцями та у відповідності до Закону України „Про архітектурну діяльність”, Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903 „Про авторський та технічний нагляд під час будівництва обєктів архітектури”, оскільки зазначені законодавчі акти регулюють інші правовідносини та не стосуються ведення позивачем бухгалтерського обліку та додержанням ним податкового законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що позивач не порушив вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України №334/94-ВР та не здійснював віднесення до складу валових витрат будь-які витрати, які не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачене правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Перевіряючі не заперечують в Акті перевірки проти тих обставини, що позивач включив до податкового кредиту виплати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними, та, що зазначені в Акті перевірки податкові накладні повністю відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР. Відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна, яка видається платником податку поставником товарів (послуг) на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту.

Перевіряючі в Акті перевірки посилаються на порушення позивачем п.п. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР, відповідно до якого якщо платник податку придбає (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарської діяльності такого платника податку, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту. Такий висновок перевіряючі обґрунтовують тим, що: - договори надання послуг від ТОВ „Інтербілд і К” та ТОВ „Стройбізнезгруп” є нікчемними відповідно до ст.ст.228 ЦК України; - не доведенням під час перевірки позивачем ТОВ „ЧорноморКурортПроект” використання отриманих від ТОВ „Інтербілд і К” та ТОВ „Стройбізнезгруп” послуг у своїй господарській діяльності.

Висновки перевіряючих щодо нікчемності договорів базуються на тому, що на їх думку, ТОВ „ЧорноморКурортПроект” перераховувалися кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, в звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини бюджету, оскільки, як зазначено в Акті перевірки, відповідно до баз даних ДПС податкової звітності ТОВ „Інтербілд і К” та ТОВ „Стройбізнезгруп” та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків даними підприємствами, спрямованих на здійснення операцій, з метою надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Суд вважає, що вказані висновки в Акті перевірки не ґрунтуються на Законі, оскільки відповідно до п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, як сплачених, так і нарахованих, виникає за правилами першої події: або фактичної сплати коштів (в т.ч. податку на додану вартість) продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми податку на додану вартість, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг). Вказані вимоги Закону не ставлять право на податковий кредит платника податків в залежність від виконання контрагентом своїх податкових зобовязань.

Судом достовірно встановлено, що позивач отримав право на податковий кредит за договорами з ТОВ „Інтербілд і К” та ТОВ „Стройбізнезгруп”, оскільки ним отримані податкові накладні, виконані роботи (послуги) та сплачені кошти в оплату придбаних робіт (послуг), тобто ним виконані усі передбачені законом умови щодо віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по цим договорам.

Загальне посилання в Акті перевірки на дані баз ДПС про порушення податкової звітності ТОВ „Інтербілд і К” та ТОВ „Стройбізнезгруп” податкового законодавства не можуть бути підставою для твердження про відсутність права на податковий кредит у позивача при дотриманні ним вимог законодавства.

Судом вважає також необґрунтованим посилання в Акті перевірки на не доведеність під час перевірки позивачем ТОВ „ЧорноморКурортПроект” використання отриманих від ТОВ „Інтербілд і К” та ТОВ „Стройбізнезгруп” послуг у своїй господарській діяльності.

Відповідно до п.п.2.3.2 п.2.3 Порядку оформлення перевірок за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акту перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників субєкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

В акті перевірки лише зазначено, що позивачем використання отриманих послуг від ТОВ „Інтербілд і К” та ТОВ „Стройбізнезгруп” у своїй господарській діяльності не доведено, та зазначено, що підприємством надані письмові пояснення стосовно виявлених в ході перевірки порушень діючого законодавства України, а саме листи №01-08/1534/чкп від 10.08.2009року та № 1536 від 17.08.2009 року (т.1 а.с.25)

Судом встановлено, що лист №01-08/1534/чкп від 10.08.2009 року фактично є не поясненням позивача, а є його намагання зясувати у перевіряючого податкового ревізора-інспектора Стецюри О.С. перелік документів, які їм необхідно надати перевіряючому згідно отриманого від нього листа №99/23-3010 від 04.08.2008 року (т.2 а.с.3,4). З листа №99/23-3010 від 04.08.2008 року перевіряючого вбачається, що він під час перевірки просив надати копії документів, у тому числі документальне підтвердження звязку отриманих послуг з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Ні в зазначеному листі, ні в Акті перевірки в порушення вимог п.п.2.3.2 п.2.3 Порядку оформлення результатів перевірок не визначений перелік витребуваних документів.

Між тим, в Акті перевірки зазначено, що ТОВ „ЧорноморКурортПроект” має необхідні ліцензії щодо проведення досліджень і розробки в галузі технічних наук, будівництва будівель та має згідно штатного розпису архітекторів, конструкторів, інженерів та інших відповідних спеціалістів (т.1 а.с.18). Статут ТОВ „ЧорноморКурортПроект” визначає обсяг робіт (послуг), які можуть здійснюватися ним для задоволення потреб у його послугах (роботах, товарах) та одержання прибутку ( т.3 а.с.127-133)

В листі №01-08/1534/чкп від 10.08.2009 року позивач повідомив перевіряючого, що ТОВ „Інтербілд і К” та ТОВ „Стройбізнезгруп” здійснювали ТОВ „ЧорноморКурортПроект” послуги субпідряду на проектні та предпроектні роботи відповідно до договорів.

Зі змісту вказаних договорів, які досліджені в судовому засіданні, вбачається їх звязок з господарською діяльністю позивача відповідно до його Статуту. Крім того, представник позивача в судовому засіданні пояснив, що перевіряючими, незважаючи на пропозицію позивача під час проведення перевірки, не були досліджені проекти зроблені ТОВ „Інтербілд і К” та ТОВ „Стройбізнезгруп” на виконання договорів, які є у ТОВ „ЧорноморКурортПроект” в наявності. У звязку з обємністю проектів позивачем в підтвердження своїх пояснень надані суду первинні (титульні) листи вказаних проектів (т.2 а.с10-250, т.3 а.с1-119).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що роботи (послуги) отримані від ТОВ „Інтербілд і К” та ТОВ „Стройбізнезгруп” відповідно до договорів повязані з господарською діяльністю ТОВ „ЧорноморКурортПроект”.

При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.09.2009 року №0008482310/0 та № 0008492310/0 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій Стецюри О.С. головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА в Одеській області, Шевчук А.М. - головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у Приморському районі м.Одеси, Лариної О.І. - старшого державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у Приморському районі м.Одеси, то суд вважає, що вони задоволенню не підлягають. При цьому суд виходить з наступного.

Згідно з пп.2.1.4 п. 2.1. ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000, із змінами та доповненнями, податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Відповідно до ст.11 Закону України №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства. Статтею 11-2 вказаного Закону передбачено, що умовами допуску посадових осіб державної податкової служби до перевірки є надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, копії наказу керівника податкового органу.

Судом встановлено, що відповідачами посадовими особами державної податкової служби вказані вимоги законодавства не порушені.

Відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів перевірок акт це службовий документ, якій стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.

Перевіряючі склали акт за результатами перевірки ТОВ „ЧорноморКурортПроект”, в якому зазначили виявлені ними порушення.

Суд вважає, що непогодження позивача з висновками акту перевірки та викладеними в ньому обґрунтуваннями вказаних висновків не є підставою для визнання дій посадових осіб, які склали вказаний акт, неправомірними, а фактично викладенням обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом с касування податкових повідомлень-рішень №0008482310/0 від 08.09.2009 року , за яким позивачу визначено податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 3465195 гривень (2142714 гривень за основним платежем, 1 322 481 гривень штрафна (фінансова) санкція), №0008492310/0 від 08.09.2009 року , за якими позивачу визначений податок на додану вартість у сумі 2225 534 гривень (1483689 гривень за основним платежем, 741 845 гривень штрафна (фінансова) санкція).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю „ЧорноморКурортПроект” до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси , головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА в Одеській області Стецюри Олексія Сергійовича, головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у Приморському районі м. Одеси Шевчук Алли Миколаївни, старшого державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у Приморському районі м. Одеси Лариної Олени Іванівни про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання незаконними дій задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси №0008482310/0 від 08.09.2009 року , за яким ТОВ „ЧорноморКурортПроект” визначено податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 3465195 гривень (2142714 гривень за основним платежем, 1322 481 гривень штрафна (фінансова) санкція).

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси №0008492310/0 від 08.09.2009 року , за яким ТОВ „ЧорноморКурортПроект” визначений податок на додану вартість у сумі 2225 534 гривень (1483689 гривень за основним платежем, 741845 гривень штрафна (фінансова) санкція).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:

Судді: