Решение № 85660310, 08.11.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/4551/19

Провадження 2/206/1176/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретарі Щербині Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України в особі філії міста Києва та Києвської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вилучення запису про обтяження,

за участю:

представника позивача - адвоката Чередник І.О.,

представника відповідача - Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України в особі філії міста Києва та Києвської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» - Лазаренко У.І., -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2019 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 із позовом до Акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України в особі філії міста Києва та Києвської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вилучення запису про обтяження. В обґрунтування зазначеного позову зазначив, що він є власником 50% корпоративних прав ТОВ «ЕНТХІЛ». Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2012 року з нього стягнуто на користь ПАТ «Дельта Банк» суму заборгованості у розмірі 18210772 грн. 01 коп., судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. В подальшому, ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2014 року вказане заочне рішення було скасовано. Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2014 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 відмовлено, і вказане рішення суду набуло законної сили 16.09.2014 року. Як йому стало відомо з інформаційної довідки з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, станом на 02.07.2019 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна наявне обтяження всього рухомого майна ОСОБА_1 , внесене реєстратором - філією міста Києва та Києвської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» на підставі договору поруки № 60/Zпор-06-1 від 07.07.2006 року. 15.07.2019 року через засоби поштового зв`язку він звернувся до Акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України в особі філії міста Києва та Києвської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» щодо виключення з реєстру відомостей про обтяження майна на підставі набуття законної сили рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2014 року, яким припинено договір поруки № 60/Zпор-06-1 від 07.07.2006 року. Вважає, що на теперішній час відсутні підстави для обтяження майна, у зв`язку з чим просив суд усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис № 16627523 від 15.12.2017 року щодо обтяження майна ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 16 серпня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та визначено позивачу термін для усунення недоліків.

21 серпня 2019 року на виконання зазначеної ухвали суду позивачем усунено недоліки, вказані в ухвалі суду від 16 серпня 2019 року.

Ухвалою суду від 27 серпня 2019 року, по даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2019 року підготовче засідання у даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з`явився за невідомими суду причинами, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник позивача – адвокат Чередник І.О., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги № 33/19 від 16.09.2019 року та ордеру серії ДП № 2556/026 від 16.09.2019 року, в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач АТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича у судове засідання явку свого представника не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно належним чином, про причини неявки суд не повідомлено (а.с. 81)

Представник відповідача ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України в особі філії м. Києва та Києвської області ДП «Національні інформаційні системи» - Лазаренко У.І., яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала у повному обсязі та просила суд відмовити у їх задоволенні. Крім того, 13.09.2019 року суду було надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ДП «Національні інформаційні системи» своїми діями жодним чином не порушило права позивача, оскільки інформація щодо обтяження внесена згідно вимог чинного законодавства. ДП «НАІС», як реєстратор Державного реєстру виконує лише механічну функцію по внесенню та виключенню до/з Державного реєстру записів про обтяження на підставах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами. При цьому, ДП «НАІС» не наділений повноваженнями щодо здійснення правової оцінки відомостей що містяться у заявах, а також жодним чином не уповноважений на прийняття будь-яких самостійних рішень щодо обтяження рухомого майна чи припинення такого обтяження по відношенню до будь-якої фізичної чи юридичної особи. Крім того, законодавцем покладено відповідальність за неправомірне існування запису про обтяження в Державному реєстрі саме на обтяжувача, тобто на АТ «Дельта Банк» (а.с.27-29). Викладені обставини у відзиві ОСОБА_2 підтримала, а також суду пояснила, що в порядку досудового врегулювання спору позивач до ДП «НАІС» не звертався. При цьому зазначила, що позивачем лише було направлено поштою письмову вимогу щодо вилучення запису про обтяження майна 13.08.2019 року, в той час коли позовну заяву було подано до суду вже 14.08.2019 року.

Представник третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не з`явився за невідомими суду причинами, про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином (а.с.79). Проте, 21.10.2019 року суду були надані письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що на теперішній час у ПАТ «Дельта Банк» розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку. Наразі у Банку відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації. Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є пріоритетним з питань ліквідації банків. Основною метою вказаного закону є захист інтересів фізичних осіб – вкладників банку. Цим же законом передбачено особливий порядок задоволення вимог кредиторів згідно встановленої черговості та неприпустимість задоволення кредиторських вимог поза межами ліквідаційної процедури. Зважаючи на ризики протиправного виведення активів банку, що призведе до штучного зменшення ліквідаційної маси, що в свою чергу може стати підставою для порушення прав безпосередньо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як кредитора банку, а також інших кредиторів банку вимоги яких, наразі, акцептовано, вважають що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим просили суд відмовити у їх задоволенні (а.с. 59)

У свою чергу, 30.10.2019 року позивачем було надано суду заперечення на письмові пояснення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в яких зазначено, що обтяження до реєстру було внесено на підставі договору поруки № 60/Zпор-06-1 від 07.07.2006 року. Підприємство ПП «Стройсервіс-2000» - боржник за кредитним договором, за виконання зобов`язань якого позивач поручився, ліквідовано, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру 26.12.2013 року. Вважає, що з припиненням боржника, було припинено і основне зобов`язання, а звідси була припинена і порука, у зв`язку із припиненням забезпеченого нею зобов`язання. Дані обставини встановлені також і в рішенні Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2014 року. Також вважає, що фонд гарантування вкладів фізичних осіб не вказує які активи банку можуть бути виведені у разі задоволенні позовних вимог та яким чином скасування запису про обтяження може вплинути на зменшення ліквідаційної маси. Спірне обтяження порушує його права як власника та перешкоджає йому вільно володіти користуватись та розпоряджатись своїм майном. У зв`язку з чим просив суд задовольнити позовні вимогу у повному обсязі. (а.с. 70-73)

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача ДП «НАІС», ознайомившись з письмовими поясненнями сторін, дослідивши матеріали справи, врахувавши нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів, суд прийшов до такого.

Так, у судовому засіданні було досліджено матеріали цивільної справи № 206/3367/14-ц (провадження №2/206/920/14) за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа ПП «Стройсервіс-2000» про стягнення заборгованості, яка перебуває на зберіганні у приміщенні Самарського районного суду м. Дніпропетровська, з яких встановлено наступне.

07 липня 2006 року між ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта банк», та ПП «Стройсервіс-2000» укладено кредитний договір № 60/КВ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті), відповідно до умов якого встановлено ліміт кредитування в еквіваленті 1700000 доларів США на строк до 05.07.2011 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13% річних та комісії за управління кредитною лінією (т.1 а.с. 6-7)

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним вище кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта банк», та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 60/Zпор-06-1 від 07.07.2006 року (т.1 а.с. 28-29)

Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2012 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «Дельта Банк» суму заборгованості у розмірі 18210772 грн. 01 коп., судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. (т.1 а.с. 137-138).

Вказане рішення скасовано ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2014 року (т.1 а.с. 173).

В подальшому Самарським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення від 05.09.2014 року, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , третя особа ПП «Стройсервіс-2000» відмовлено (т.2 а.с.14-16).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, що розглядається судом по суті, а саме з Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 60538658 від 02.07.2019 року, у вказаному реєстрі міститься запис № 16627523 від 15.12.2017 року про обтяження рухомого майна позивача ОСОБА_1 на підставі договору поруки № 60/Zпор-06-1 від 07.07.2006 року. Даний запис зареєстровано реєстратором філії м. Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» (а.с. 8-9)

Так, відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За частиною першою статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно із частиною першою статті 598, статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 609 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Проте, відповідно до ч. 5 ст. 559 ЦК України ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв`язку з порушенням таким боржником зобов`язання.

Судом також враховуються правові висновки Судової палати у цивільних справах Верховного суду України, викладені у постанові по справі 6-2013цс16 від 29.03.2017 року, згідно яких припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації юридичної особи – боржника за цим зобов`язанням не припиняє поруки, якщо кредитор реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи – боржника.

Так, судом встановлено, що 18 жовтня 2011 року ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа ПП «Стройсервіс-2000» про стягнення заборгованості, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції канцелярії суду вхідний № 23999/11 від 18.10.2011 року (цивільна справа №206/3367/14-ц т.1 а.с. 1а-4).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 300275 від 13.06.2014 року, ПП «Стройсервіс-2000» було припинено, про що 26.12.2013 року внесено відповідний запис до реєстру (т.1 а.с.188-189).

Таким чином, кредитор ПАТ «Дельта Банк» реалізувало своє право на стягнення заборгованості, шляхом звернення до суду із позовом до поручителя ОСОБА_1 до припинення ПП «Стройсервіс-2000», як юридичної особи – боржника.

Тобто, на теперішній час договір поруки не є припиненим і згідно вказаних вище правових норм відсутні підстави для його припинення.

При цьому, відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна ОСОБА_1 були внесені на підставі договору поруки № 60/Zпор-06-1 від 07.07.2006 року у якості забезпечення його виконання, а оскільки договір поруки не є припиненим, то і відсутні правові підстави для виключення запису щодо обтяження рухомого майна з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Також, суд не приймає до уваги посилання позивача ОСОБА_1 на той факт, що рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2014 року зазначений вище договір поруки визнано припиненим, оскільки предметом розгляду даної справи було вирішення спору щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, у позовній заяві не ставилось вимог щодо визнання договору поруки припиненим або недійсним, зустрічного позову з аналогічною вимогою заявлено не було, тобто судом не вирішувалось по суті питання щодо визнання договору поруки припиненим або недійсним.

Що стосується частини позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України в особі філії міста Києва та Києвської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», суд також вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Порядок внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про виникнення, зміну та припинення обтяжень регламентується Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року № 830, Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 року № 73/5, наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2006 року №57/5 «про визначення реєстраторів Державного реєстру обтяжень рухомого майна».

Державне підприємство «Національні інформаційні системи» та його філії у своїй діяльності керуються зазначеними вище законом та нормативно-правовими актами.

Так, згідно ч. 1 ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувала, в якій зазначаються: відомості про обтяжувача, відомості про боржника, посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст, опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації, відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Відповідно до ст. 44 того ж Закону після припинення обтяження обтяжував самостійно, або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжував несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Таким чином, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» здійснює лише функцію внесення/виключення відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна і підставою такого внесення/виключення є виключно звернення обтяжувачів. При цьому Державне підприємство «Національні інформаційні системи» не наділено повноваженнями вчиняти самостійні дії щодо внесення/виключення відомостей до вказаного реєстру. Тобто, у діях посадових осіб відповідача ДП «НАІС» не вбачаються порушення, невизнання або оспорювання прав позивача ОСОБА_1 .

Крім того, суд не може прийняти доводи позивача про те, що він звертався до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» із вимогою про вилучення запису щодо обтяження з реєстру, однак не отримав відповіді, оскільки в судовому засіданні встановлено, що таку письмову заяву позивачем було направлено поштою до ДП «НАІС» 13.08.2019 року, а з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 14.08.2019 року, тобто наступного дня, а тому ДП «НАІС» фактично і не могло виконати вимоги звернення позивача або надати вмотивовану відповідь на вказаний запит до моменту звернення до суду із позовною заявою.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд також звертає увагу на те, що позивачем заявлено позовну вимогу про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про обтяження.

Так, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України згідно якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Проте, чинним законодавством не передбачено такого способу захисту порушеного права який обрав позивач, а саме вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, оскільки у такому випадку суд переймав би на себе функції, які законодавчо віднесені до спеціальних повноважень інших уповноважених організацій та установ.

Такі правові висновки викладені і в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-951цс16, де акцентується увага на те, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, а загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Аналізуючи приведені вище норми права та встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову у заявленим позивачем спосіб.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України в особі філії міста Києва та Києвської області державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом вилучення запису про обтяження – відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 15 листопада 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук