Решение № 85648440, 15.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2019Справа № 910/12855/19

За позовомАкціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"доФізичної особи - підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівнипростягнення 56326,68 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівни 56326,68 грн, з яких: 50000,00 грн заборгованості за кредитом, 500,00 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 433,85 грн пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами кредитного договору №б/н від 18.09.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 відкрито провадження у справі №910/12855/19; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 23.09.2019 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_4 .

Однак, конверт з ухвалою Господарського суду міста Києва був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштових повідомленнях відміток "за закінченням строку зберігання" свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою його місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 в справі №911/1163/17.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2018 Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (банк, кредитодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Нечипоренко Ганною Олександрівною (позичальник, відповідач) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису була підписана анкета-заява про приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг "Кредит КУБ" (далі - Умови).

Згідно п.1 зазначеної анкети - банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та інших винагород в обумовлені цим договором терміни (п.1.1); розмір кредиту - 300000,00 грн (п.1.2); строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів (п.1.3); проценти (комісія) за користування кредитом - 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч при достроковому погашенні кредиту) (п.1.4); порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у додатку 1 до цієї заяви та доступний клієнту у системі Приват 24 для бізнесу (п.1.5), у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п.1.5 цієї заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п.1.4, сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг (п.1.6), укладання кредитного договору здійснюється шляхом підписання клієнтом цієї заяви накладенням електронного цифрового підпису в системі Приват24 для бізнесу або у сервісі Paperlass або іншим щляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору (п.1.9).

Отже, договір "Кредит КУБ" від 18.09.2018 складається з анкети-заяви про приєднання та Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" pb.ua.

Пунктами 3.2.8.1, 3.2.8.2 Умов (тут і далі - в редакції, чинній на момент подання анкети) визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни. Кредитування клієнта здійснюється в межах встановленого банком ліміту кредитування, про який банк повідомляє клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі заява). Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка 24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua). Максимальна сума кредиту, яка може бути надана в рамках послуги, складає 500000,00 грн.

Відповідно до п.3.2.8.3 Умов надання кредитів у рамках послуги здійснюється на умовах: банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в заяві. Заява на приєднання до послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

18.09.2018 на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 300000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача за період з 01.01.2000 по 04.09.2019.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю у відповідача, як вказує позивач, заборгованості станом на 03.09.2019 зі сплати кредиту, зі сплати відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість та зі сплати відсотків у вигляді щомісячної комісії, що стало підставою для нарахування пені.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 ст.634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

На підставі викладеного, за висновками суду, шляхом приєднання Фізичної особи-підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівни до Умов та правил надання банківських послуг (анкета-заява про приєднання до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг "Кредит КУБ") між сторонами було укладено кредитний договір.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає кредитний договір від 18.09.2018 як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Пунктом 3.2.8.3.1 Умов сторони погодили, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Відповідно до п.3.2.8.3.2 Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно проценти за користування кредитом в розмірі, що зазначені в заяві та тарифах. Датами сплати відсотків є дати сплати платежів, зазначені в заяві. При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п.3.2.8.6.2.).

Умовами п.3.2.8.3.3 Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві, а саме додатково до процентів, вказаних в п.1.4 заяви, позичальник зобов`язаний сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого п.3.2.8.3.1, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення. Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Приватбанку, на погашення заборгованості за послуги у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного Банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини.

За користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п.3.2.8.1, 3.2.8.2, 3.2.8.3, 3.2.8.3.1 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п.3.2.8.3.2 (п.3.2.8.9 Умов).

За змістом п.3.2.8.3.2 Умов передбачено, що за користування послугою клієнт сплачує щомісячно проценти за користування кредитом в розмірі, що зазначені в заяві та тарифах.

Пунктом 3.2.8.9.2 Умов передбачено, що сплата процентів за користування кредитом, передбаченої п.3.2.8.3.2, здійснюється в дати платежів, зазначені у заяві (п.3.2.8.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення комісії, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

У п.3.2.8.9.1 Умов вказано, що відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених п.п.3.2.8.5.2, 3.2.8.5.3 цього договору, клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п.3.2.8.3.3 цього договору (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов договору, встановленого п.3.2.8.3.1 цього договору).

Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п.3.2.8.9.7 Умов).

Відповідно до умов підписаної між сторонами анкети-заяви про приєднання від 18.09.2018, остаточне повернення кредиту позичальник зобов`язаний був здійснити в строк по 17.09.2019 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник частково виконував свої зобов`язання в частині погашення кредиту, відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість та відсотків у вигляді щомісячної комісії, що підтверджується випискою банку з рахунку відповідача.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України).

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (ч.4 ст.1056-1 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи (випискою банку з рахунку відповідача) підтверджується належне виконання позивачем свого обов`язку за договором щодо надання позичальнику кредитних коштів в сумі 300000,00 грн, внаслідок чого у відповідача виник обов`язок повернути кредит та сплатити проценти.

Однак, як встановлено судом, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 03.09.2019 в останнього виникла заборгованість по кредиту на суму 50000,00 грн, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість на суму 500,00 грн, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 5392,83 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов`язань з надання кредитних коштів, та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту порушення взятих на себе обов`язків за кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості, яка виникла станом на 03.09.2019, а саме заборгованості за кредитом у розмірі 50000,00 грн, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість на суму 500,00 грн, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 5392,83 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 433,85 грн пені за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.3.2.8.10.1 Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.9, 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Судом встановлено, що відповідачем у встановлений строк своїх обов`язків за договором не виконано, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховано пеню.

При цьому, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Встановлений наведеною нормою строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання не є строком позовної давності, в межах якого особа може звернутись за захистом свого порушеного права або інтересу, а тривалість цього може бути встановлена договором за домовленістю сторін.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано клієнтом (п.3.2.8.10.3 Умов).

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, господарський суд дійшов висновку про те, що він є обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення пені в сумі 433,85 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, враховуючи, що позивач взяті на себе зобов`язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит за кредитним договором від 18.09.2018, тоді як останній кредитні кошти повернув частково, не сплатив відсотки, нараховані на прострочену заборгованість та відсотки у вигляді щомісячної комісії, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівни 56326,68 грн, з яких: 50000,00 грн заборгованості за кредитом, 500,00 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 433,85 грн пені є законними, обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 1921,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нечіпоренко Ганни Олександрівни ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість на суму 500 (п`ятсот) грн 00 коп, заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 5392 (п`ять тисяч триста дев`яносто дві) грн 83 коп, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 433 (чотириста тридцять три) грн 85 коп та судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Ю.М.Смирнова