Решение № 85641431, 14.11.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2019 р. № 520/10539/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу № 520/10539/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 № 159, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 16 червня 2010 року у справі № 2-379/2010 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі № 520/4961/19.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства України протиправно не нараховано та не виплачено суму індексованого доходу та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії підставі рішень судів. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 відкрито спрощене провадження по справі № 520/10539/19 та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Проте, відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 16 червня 2010 року у спра ві № 2-379/2010 визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області щодо відмови у перерахунку розміру призначеної державної і додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області здійснити перерахунок державної пенсії, призначеної ОСОБА_1 відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, як інваліду 2 групи, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1 , відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.10.2009 року внесення змін до чинного законодавства, провести відповідні виплати недоплаченої суми пенсії з врахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 7 вересня 2010 року у справі № 22-ц-27148/2010 рішення Барвінківського районного суду Харків ської області від 16 жовтня 2010 року залишено без змін.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 по справі № 520/4961/19 визнано протиправною відмову Ізюмського об`єднаного УПФ України в Харківській області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 16 червня 2010 року у справі № 2-379/2010 від повідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внас лідок Чорнобильської катастрофи". Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію, виходячи із 8 мінімальних розмірів пенсій за віком та до даткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з роз міру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове дер жавне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 16 червня 2010 року у справі № 2-379/2010.

Вказане рішення суду 24.09.2019 набрало законної сили.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду 05.11.2019 по справі № 520/4961/19 замінено боржника у виконавчому листі від 27 червня 2019 року про примусове виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі №520/4961/19, Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Листом № 762/04.10-20 від 15.08.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило Бутка А.В. про те, що відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 по справі № 520/4961/19 на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 16.06.2010 у справі № 2-379/2010 позивачу нараховано заборгованість за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 в розмірі 23336,92 грн: виплата заборгованості буде проведена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсій, що фінансуються з Державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018.

Надаючи правову оцінку доводам позову і заперечень про нього суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Також суд зазначає, що відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення, встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати по дорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації величина індексу споживчих цін. яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Як передбачено положеннями ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації під лягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі і соціальні виплати.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (зі змінами, внесеними Законом № 911-VІІІ від 24.12.2015 року, які набрали чинності з 01.01.2016 року).

При цьому, положеннями ч.4 ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок коштівДержавного бюджету України.

Як передбачено п. 4 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

При цьому, згідно із положеннями статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачена індексація та перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, прожиткового мінімуму та страхового стажу.

Отже, позивач має право на отримання індексації доходу відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003, а саме, державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 16 червня 2010 року у справі № 2-379/2010 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі № 520/4961/19.

Також суд зазначає, що відповідно до положень ст.1 Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Як передбачено приписами ст.2 Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

При цьому, згідно із приписами ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що визначальною умовою для виплати особі компенсації втрати частини пенсії є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.

Як передбачено положеннями ст. 3 Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до положень ст.6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію виплачують, зокрема, за рахунок: власних коштів - коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету, за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Згідно із положеннями п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Як передбачено положеннями п.п.5 - 7 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Своєчасно не отриманий з вини громадянина дохід компенсації не підлягає. Компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємствами, установами та організаціями, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднаннями громадян; коштів відповідного бюджету - підприємствами, установами та організаціями, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Отже, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані, тобто, відповідно до чинного законодавства компенсація можлива лише в тому разі, коли пенсі нарахована, але не виплачена.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суд України, викладеними у постанові від 18.11.2014 у справі № 21-518а 14.

Як встановлено судовим розглядом справи судовим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 по справі № 520/4961/19 зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію, виходячи із 8 мінімальних розмірів пенсій за віком та до даткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з роз міру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове дер жавне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціаль ний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 16 червня 2010 року у справі № 2-379/2010.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що управління не надало до суду доказів виконання вказаного рішення суду.

Крім того, матеріали справи не містять доказів проведення нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що з огляду на обставини справи та норми діючого законодавства відповідач має здійснити нарахуванням компенсації втрати позивачу частини доходів у порядку, передбаченому Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, суд зазначає, що згідно приписів ч.1 ст. 382 КАС України, встановлення такого контролю є правом, а не обов`язком суду, відповідно до фактичних обставин справи.

В даній справі суд не вбачає підстав для застосування судового контролю.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, буд. 5, під.2 поверх 3, м. Харків, 61022, ідентифікаційний код - 14099344) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 суми індексованого доходу відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 № 159, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 16 червня 2010 року у справі № 2-379/2010 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі № 520/4961/19.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Мороко