Решение № 85641171, 14.11.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3832/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач) про зобов`язання перерахувати та виплатити суму недоплаченої гарантованої соціальної допомоги на дітей війни та відшкодувати шкоду у вигляді упущеної вигоди.

Позов обґрунтований тим, що позивач є пенсіонером та дитиною війни у розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195 від 18.11.2004, а тому з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної надбавки (доплати) до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з адміністративним позовом визнано неповажними у частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити за період з 01 січня 2006 року по 08 квітня 2019 року суму недоплаченої гарантованої соціальної допомоги на дітей війни та відшкодувати шкоду у вигляді упущеної вигоди за вказаний період. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання перерахувати та виплатити за період з 01 січня 2006 року по 08 квітня 2019 року суму недоплаченої гарантованої соціальної допомоги на дітей війни та відшкодувати шкоду у вигляді упущеної вигоди за вказаний період залишено без розгляду.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, а також позивач має статус "Дитина війни", що підтверджується посвідченням. Стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18.11.2004, якою було встановлено виплату пенсії з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, зазнала змін та Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VІІІ від 28 грудня 2014 року вказану статтю закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України". Таким чином, підвищення пенсії позивачу виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, зокрема пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" №1381 від 28 грудня 2011 року, а саме: у розмірі 66,43 грн /а.с. 25-27/.

Згідно з частиною третьою cтатті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

З урахуванням наведеної норми процесуального закону, отримана судом 30 жовтня 2019 року відповідь на відзив не є заявою по суті справи.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком /а.с. 28/, а також є дитиною війни, що учасниками справи не заперечується.

У період з 09 квітня 2019 року нарахування та виплата пенсії за віком ОСОБА_1 проводились з урахуванням підвищення дітям війни згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" №1381 від 28 грудня 2011 року /у редакції постанови КМУ №112 від 25 березня 2014 року/ у розмірі 66,43 грн, що визнається сторонами та підтверджується розпорядженням про перерахунок пенсії з 01.12.2013 та рішенням про перерахунок пенсії від 24 червня 2019 року /а.с. 42-43/.

Разом з цим, стверджуючи про те, що розмір відповідної надбавки мав становити 30% мінімальної пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-ІV від 18 листопада 2004 року /набрав чинності 01 січня 2006 року, далі - Закон №2195-ІV/, дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно до статті 6 Закону №2195-ІV /у редакції, чинній на час набрання вказаним Законом чинності/ дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Положеннями підпункту 2 пункту 34 Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28 грудня 2014 року у Законі України "Про соціальний захист дітей війни" у частині першій статті 6 слова "у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни" замінено словами "у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28 грудня 2011 року №1381 (зі змінами, внесеними згідно із постановою Кабінету Міністрів України №112 від 25 березня 2014 року) установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 66,43 гривні.

Отже, виплата позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у період з 09 квітня 2019 року (в межах вимог позивача, що розглядаються з урахуванням ухвали про залишення позовних вимог в частині без розгляду) проводилась у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28 грудня 2011 року №1381 (зі змінами, внесеними згідно із постановою Кабінету Міністрів України №112 від 25 березня 2014 року).

Суд враховує, що положення статті 6 Закону №2195-ІV у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28 грудня 2014 року у спірний період були чинними, неконституційними не визнавались. Проте, згідно з пунктом 3 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року у справі №20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року у справі №3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.

Відтак, відповідач, виплачуючи позивачу з 09 квітня 2019 року підвищення до пенсії як дитині війни у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28 грудня 2011 року №1381 (зі змінами, внесеними згідно із постановою Кабінету Міністрів України №112 від 25 березня 2014 року), діяв правомірно та у межах наданих йому повноважень.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2018 року у справі №308/12874/16-а (реєстраційний номер в ЄДРСР 72288078).

Оскільки законодавцем визначено, що саме Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати порядок та розмір виплат дітям війни, суд дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи у спірний період нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни у визначеному Кабінетом Міністрів Україні розмірі, діяв на підставі, у межах повноважень та згідно з чинним законодавством України, а тому не порушив права та законні інтереси позивача.

За відсутності у спірних відносинах порушення права позивача на одержання пенсійних виплат у належному розмірі, підстав для відшкодування позивачу шкоди в сумі упущеної вигоди немає.

Отже, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про зобов`язання вчинити певні дії повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у разі проголошення скороченого рішення.

Суддя І.Г.Ясиновський