Решение № 85606575, 08.11.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1225/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Воронцовій К.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 Т ОСОБА_2 ,

представника позивача - ОСОБА_3 В.,

представника відповідача - Пархоменко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна виробнича фірма "Нежданна" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129064 від 04.06.2019 року,

встановив:

19.06.2019 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна виробнича фірма "Нежданна" (далі – позивач, ТОВ «БВФ «Нежданна») до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі – відповідач, Укртрансбезпеки), у якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про застосування до ТОВ "БВФ "Нежданна" адміністративно - господарського штрафу від 04.06.2019 року за № 129064 в розмірі 1700,00 грн.

Позовна вимога обґрунтована тим, що 12.06.2019 року позивачем була отримана оскаржувана постанова, за змістом якої, до ТОВ «БВФ «Нежданна» застосовано штраф у сумі 1700,00 грн. за порушення абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Позивач не погоджується із цим рішенням та вважає, що відповідачем помилково застосовані до Товариства санкції, оскільки воно не є автомобільним перевізником. При цьому, позивач здійснював господарську операцію з перевезення власного вантажу, що не може вважатися наданням послуг з перевезення вантажу, а тому Товариство не може бути суб`єктом відповідальності, передбаченої приписами абз. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Позивач наголошує на тому, що наявність у водія індивідуальної контрольної книжки протягом робочої зміни прямо законодавством не передбачена. Із урахуванням викладеного, просить суд скасувати оскаржувану постанову.

Ухвалою від 11.07.2019 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного без повідомлення учасників справи у відповідності до приписів ст. 263 КАС України.

01.08.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву, відповідач категорично не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними, оскільки в ході перевірки встановлено, що 07.05.2019 року, водій транспортного засобу, який належить ТОВ «БВФ «Нежданна», здійснював перевезення вантажу без наявності індивідуальної книжки водія, тобто документа, наявність якого передбачена приписами ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт". Відповідальність за наведене правопорушення передбачена положеннями абз. 3 ст. 60 цього Закону. Факт здійснення перевезення вантажу саме позивачем було встановлено за допомогою товарно-транспортної накладної, яку надав водій. Таким чином, посадові особи, які виносили оскаржуваний документ діяли на підставі та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Ухвалою суду від 05.09.2019 року вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 07.10.2019 року.

Суд зауважує на те, що з 01.10.2019 року по 31.10.2019 року головуючий суддя по справі перебував на лікарняному, у зв`язку із чим, підготовче засідання, призначене на 07.10.2019 року, не відбулось.

За наведених обставин, підготовче засідання призначено на 08.11.2019 року.

Ухвалою від 08.11.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

У підготовче засідання сторони з`явились, подали до суду заяви, згідно яких просили розгляд справи по суті розпочати одразу після закінчення підготовчого провадження.

Відтак, суд керуючись приписами ч. 7 ст. 181 КАС України, вирішив розпочати розгляд справи по суті одразу після закінчення підготовчого судового засідання.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини.

ТОВ «БВФ «Нежданна» (код ЄДРПОУ 22728825) згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване як юридична особа 06.06.1995 року (дата запису 22.12.2004 року №14971200000000094), основним видом діяльності за КВЕД значиться: 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

За свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , ТОВ «БВФ «Нежданна» на праві власності належить ТЗ марки МАЗ 5516, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

06.05.2019 року Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки посадовим особам вказаного Управління, зокрема – ОСОБА_4 та Мельник ОСОБА_5 видано направлення № 001197 на проведення рейдової перевірки перевізників та транспортних засобів на предмет додержання ними вимог Закону України «Про автомобільній транспорт», Постанов КМУ та Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, на автотранспортній дорозі: Херсонська область, М – 17 «Херсон – Джанкой – Феодосія – Керч» від 1 км до 30 км (Білозерський та Олешківський райони).

Судом встановлено, що 07.05.2019 року вказаними посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на автодорозі за адресою: М – 17 «Херсон – Джанкой – Феодосія – Керч» від 1 км до 30 км зупинено транспортний засіб марки МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснював перевезення вантажу під керуванням водія ОСОБА_6 (посвідчення водія НОМЕР_3 ).

За результатами перевірки складено Акт № 131280 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.05.2019 року, в якому встановлено порушення відповідальність за які передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - надання послуг перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія.

04.06.2019 року за результатами розгляду справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт, начальником Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Пастух І.О. прийнято постанову за № 129064, якою на підставі Акта від 07.05.2019 року № 131280, згідно абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», до ТОВ «БВФ «Нежданна» застосовано штрафні санкції на суму 1700,00 грн.

Вважаючи наведену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

При вирішенні спору суд виходить із такого.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ (далі – Закон № 2344-ІІІ).

За змістом ч. 7 ст. 6 названого Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, поміж іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п. 4 Положення № 103 основним завданням Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація, державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Підпунктами 2, 19, 29 п. 5 названого Положення визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Абзацом 1 п. 8 Положення № 103 визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Так, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 року № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Укртрансбезпеки як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком №3, в тому числі Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що Чорноморське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки вправі застосовувати до порушників вимог автомобільного законодавства адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 14 ст. 6 цього Закону № 2344-ІІІ, державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно ч. ч. 17 та 18 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ, рейдові перевірки дотримання вимог законодавств про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до п. п. 2, 3, 14 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Частиною 18 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що у разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Згідно п. п. 15, 16, 17 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи.

Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення. Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог п. 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансінспекції".

Системний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що державному контролю на автомобільному транспорті підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення, зокрема, вантажів на території України. Контроль може здійснюватися територіальними органами Укртрансбезпеки, шляхом проведення рейдових перевірок в будь-який час без попереднього інформування об`єкта перевірки. Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Як вже встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 07.05.2019 року посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Шпінь С.О. та Мельник В.М., які діяли на підставі направлення від 06.05.2019 року № 001197, виданого начальником Управління на проведення рейдової перевірки перевізників та транспортних засобів на предмет дотримання ними вимог законодавства про автомобільний транспорт, на автодорозі за адресою: М – 17 «Херсон – Джанкой – Феодосія – Керч» від 1 км до 30 км, зупинено ТЗ марки МАЗ 5516, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким здійснювалося перевезення вантажу, під керуванням водія ОСОБА_6 . Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_1 , транспортний засіб належить ТОВ «БВФ «Нежданна» на праві власності.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що посадові особи Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки при здійсненні державного автомобільного контролю на транспорті, шляхом проведення рейдової перевірки позивача на предмет дотримання ним вимог законодавства про автомобільний транспорт, діяли у межах повноважень, визначених Законом № 2344-ІІІ та Порядком № 1567.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис ( пункти 20-22 Порядку № 1567).

Як вбачається із матеріалів справи, виявлене при рейдовій перевірці порушення зафіксоване в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.05.2019 року №131280. Згідно висновків Акта, посадовими особами відповідача при перевірці транспортного засобу, що належить позивачу, виявлене таке порушення: надання послуг перевезень вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: індивідуальної контрольної книжки водія.

Водій транспортного засобу з Актом ознайомився, від підпису Акта та надання письмових пояснень відмовився.

Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд зауважує на тому, що результати рейдової перевірки оформлені належним чином, з дотриманням приписів Порядку № 1567. Акт перевірки складений за формою, що відповідає додатку № 3 до зазначеного Порядку.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Варто зазначити, що з наданої до суду копії повідомлення – запрошення від 13.05.2019 року судом встановлено, що позивача було запрошено прибути 28.05.2019 року на 10:00 год. до Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки для участі у розгляді справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт.

04.06.2019 року начальником Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Пастух І.О. із посиланням на приписи абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», винесено постанову про застосування до позивача адміністративно – господарського штрафу на суму 1700,00 грн.

Копію постанови направлено відповідачем на адресу позивача листом 06.06.2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення адресату поштового відправлення 12.06.2019 року.

Аналіз наведених норм та встановлених судом обставин свідчить на користь висновку про те, що заходи контролю стосовно позивача у спосіб рейдової перевірки здійснені посадовими особами відповідача з дотриманням вимог Порядку № 1567, а тому порушення прав позивача в частині проведення стосовно нього перевірки суд не вбачає.

В той же час, суд критично ставиться до того, що у спірній постанові про накладення штрафної санкції відсутнє посилання на порушену позивачем норму, а саме у графі «порушення» вказано: «порушення Закону України «Про автомобільний транспорт». При цьому, у постанові не зазначено змісту порушення, яке слугувало підставою для накладення на позивача штрафної санкції.

Проте, суд зазначає, що виявлене порушення, допущене відповідачем при складанні спірної постанови, не може бути безумовною підставою для її скасування.

Перевіряючи висновки, що зафіксовані в Акті перевірки від 07.05.2019 року №131280, на предмет обґрунтованості, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до вимог ст. 48 вказаного Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Перевірка додержання водієм режиму праці та відпочинку здійснюється органами державного контролю на автомобільному транспорті, а саме Укртрансбезпеки та її територіальними органами, з урахуванням, насамперед, вимог Порядку здійснення державного контролю № 1567 та Положення про робочий час і відпочинку водіїв.

Так, згідно п. п. 2,4 Порядку здійснення державного контролю № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За приписами п. 15 Порядку здійснення державного контролю № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 року № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340).

Цим Положенням встановлено особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку. Вимоги положення, згідно п. 1.3, поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв; під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; для потреб Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, а також Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства охорони здоров`я України; сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств. (п.1.4 Положення № 340).

Відповідно до п. 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пункт 6.3. Положення № 340 визначає, що водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Таким чином перевізник, який здійснює перевезення вантажу з використанням праці найманих водіїв, транспортного засобу не обладнаного тахографом, зобов`язаний вести контрольну книжку водія.

Суд зауважує на тому, що при рейдовій перевірці транспортного засобу позивача, оформленої Актом від 07.05.2019 року № 131280, посадовими особами Укртрансбезпеки встановлена відсутність індивідуальної контрольної книжки водія, що є порушенням вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 6.3. Положення № 340.

З позовної заяви вбачається, що пояснюючи відсутність при перевірці транспортного засобу наведеної книжки, позивач вказує на те, що він не може вважатися перевізником у даному випадку, так як здійснював перевезення власного вантажу.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Таким чином, системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 141.10.1997 року № 363, яким затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна (абз. 27 гл. 1, п. 11.1 Правил).

З наявних у справі доказів вбачається, що під час встановлення порушення, водієм ОСОБА_6 на транспортному засобі МАЗ 5516, реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснювалось транспортування вантажу – «щебінь», відповідно до товарно-транспортної накладної від 07.05.2019 року форми № 1-ТН.

За змістом наведеної товарно-транспортної накладної, перевізником вантажу є саме позивач - ТОВ «БВФ «Нежданна».

Посилання позивача на те, що він не є перевізником, з тої підстави, що здійснював перевезення власного вантажу, не може братися судом до уваги, так згідно положень Закону України "Про автомобільний транспорт", статус перевізника може мати не тільки особа, яка здійснює перевезення вантажу/пасажирів на комерційній основі, а й особа, яка здійснює відповідне перевезення за власний кошт.

Суд зауважує, що вимоги Положення про робочий час і відпочинку водіїв № 340 не поширюються на перевезення пасажирів чи/та вантажів у випадках, передбачених п. 1.4 цього Положення, однак, жодна обставина, що наведена у переліку п. 1.4, не має місце у даному випадку.

Суд зазначає, що перелік документів, визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" не є вичерпним, при цьому, обов`язок мати у наявності належним чином заповнену індивідуальну контрольну книжку водія, прямо передбачений законодавством, а саме приписами п. 6.3 Положення № 340.

Відсутність у водія перевізника наведеної книжки тягне за собою притягнення такого перевізника до відповідальності згідно приписів абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», шляхом застосування до нього адміністративно - господарських санкцій.

Враховуючи те, що посадові особи відповідача при проведенні перевірки транспортного засобу позивача встановили відсутність індивідуальної контрольної книжки водія, що у свою чергу було зафіксовано в Акті перевірки, відповідачем правомірно застосовано до позивача стягнення у вигляді адміністративно-господарського штрафу, а відтак підстави для визнання протиправними дій працівників Державної служби України з безпеки на транспорті при перевірці відсутні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного вище, надавши оцінку аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

Щодо розподілу при вирішені справи судових витрат, суд враховує положення статті 139 КАС України, яка не передбачає стягнення понесених позивачем на користь останнього судових витрат у випадку відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна виробнича фірма "Нежданна" (код ЄДРПОУ 22728825, 75131, Херсонська область, Олешківський район, с. Великі Копані, вул. Соборна, 95) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845, 73008, м. Херсон, Бериславське шоссе, буд. 46) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13 листопада 2019 р.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 113070200