Постановление суда № 85600402, 12.11.2019, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/4495/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2019 р. м. Лиман

Суддя Краснолиманського міського суду Донецької області, Саржевська І. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИЛА:

05.11.2019 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Ознайомившись із позовною заявою, суддя прийшла до висновку, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.175, 177 ЦПК України виходячи з наступного.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Звертаючись до суду із позовом, позивач посилається на те, що на підставі ордера на житлове приміщення № 1202 від 27.08.2013, вона зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , але не вказала, у якій власності (комунальній, державній, колективній, приватній) зазначене житлове приміщення перебуває та хто є її власником.

За змістом ч.2 ст.405 ЦК України, на яку позивач посилається, як на підставу позову, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Однак, в порушення зазначених приписів законодавства, в позовній заяві не зазначені докази, якими обґрунтовує позов, в частині належності їй на праві власності житлового будинку, що стало підставою для звернення до суду у відповідності до положень ст.405 ЦК України.

Крім того, відсутнє посилання позивача на норми Закону, які регламентують право на проживання у житловому приміщенні та на підставі чого, як стверджує позивач, відповідачем порушено його право, натомість з ордеру на житлове приміщення № 1202 від 27.08.2013 вбачається, що в ньому зазначений відповідач і ордер видавався саме на нього як на члена сім`ї позивача. Підстави переходу права власності визначені розділом І главою 23 ЦК України, проте у позові відсутні посилання і на них, а тому не зрозуміло, з яких саме підстав заявлено позов, а відтак і не обгрунтовано посилання на норми, що регулюють захист права приватної власності.

Крім того в позовній заяві не зазначено докази, які підтверджують, що саме позивач несе витрати по утриманню житла самостійно або докази про ухилення відповідачів від обов`язку утримувати житло.

Також не визначений процесуальний статус третьої особи, яка є зареєстрованою у спірному жилому приміщенні.

Таким чином, позивачеві пропонується вирішити питання про залучення до участі у справі орган (особу), який є власником вказаної квартири, оскільки майбутнє, можливе рішення суду буде впливати на його права та обов`язки.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суддя також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" № 28249/95).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, зважаючи на зазначені вище недоліки, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 185, 258-261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням- залишити без руху.

Запропонувати позивачеві протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, усунути вказані недоліки позовної заяви, інакше заява буде визнана неподаною і йому повернута.

Копію ухвали направити позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя –