Решение № 8559153, 09.02.2010, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2-1003/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі Ровенській В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрет – 2» про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ „Електрет-2” про стягнення боргу за договором позики, в якому вказала, що 11.04.2009 року між нею та відповідачем було укладено договір безвідсоткової цільової позики № ДГ-0011308, відповідно до якого позивач надав відповідачу безвідсоткову цільову позику у розмірі 25022 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору позика була надана відповідачу строком на 6 місяців з моменту підписання договору та надходження грошей на розрахунковий рахунок відповідача.

Відповідно до п. 6.1 договору позичальник (відповідач) зобов’язався повернути суму позики згідно графіка повернень, а саме 11 числа кожного місяця по 723 грн. 80 коп., починаючи з 11.05.2009 року по 11.09.2009 року включно, остання виплата у сумі 21403 грн. 80 коп. 11.10.2009 року.

За вказаним графіком позивач кошти не отримувала. Відповідач не виконав свого зобов’язання та не повернув у передбачені договором строки суму позики.

Позивач звертався до відповідача із вимогою про повернення належних їй грошових коштів, однак отримана лист – відмову в задоволенні її вимог.

Загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 25022 грн.

Позивач просить стягнути суму заборгованості у розмірі 25022 грн., а також стягнути судові витрати.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.04.2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Електрет -2» було укладено договір безвідсоткової цільової позики № ДГ-0011308, відповідно до якого позивач надав відповідачу безвідсоткову цільову позику у розмірі 25022 грн., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру № 11315 від 11.04.2009 року (а.с. 6).

Відповідно до п. 5.1 договору позика була надана відповідачу строком на 6 місяців з моменту підписання договору та надходження грошей на розрахунковий рахунок відповідача.

Відповідно до п. 6.1 договору позичальник (відповідач) зобов’язався повернути суму позики згідно графіка повернень, а саме 11 числа кожного місяця по 723 грн. 80 коп., починаючи з 11.05.2009 року по 11.09.2009 року включно, остання виплата у сумі 21403 грн. 80 коп. 11.10.2009 року.

За вказаним графіком позивач кошти не отримувала. Відповідач не виконав свого зобов’язання та не повернув у передбачені договором строки суму позики.

Позивач звертався до відповідача із вимогою про повернення належних їй грошових коштів, однак отримана лист – відмову в задоволенні її вимог.

Загальна сума заборгованість відповідача перед позивачем становить 25022 грн., що підтверджується графіком повернення позики (а.с. 8), яка підлягаю стягнення з відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦП України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику - грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виповнюватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України - якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася».

Враховуюче викладене суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат пов?язаних з розглядом справи.

Керуючись ст.ст. 526, 625, 629, 1046,1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212. 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрет – 2» про стягнення боргу за договором позики – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Електрет-2” (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 230, р/р №26002319121241 в ЗОФ АКБ СР «Укрсоцбанк», МФО 313010, ЄДРПОУ 32006197) на користь ОСОБА_1, що мешкає за адресою: 69095, АДРЕСА_1, суму боргу за договором позики у розмірі 25022 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 250 грн. 22 коп., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 25 392 грн. 22 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Ю.В. Геєць