Постановление суда № 85564034, 12.11.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/18593/19

Провадження № 2-з/521/362/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Мазун І.А, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

08.11.2019р. до Малиновського районного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , треті особи – ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Одеської міської ради про припинення права власності на частку у спільній власності, в якому просить суд припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 з виплатою йому вартості цієї частки в розмірі 367 381 грн.; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3693,81 грн. та витрати на проведення експертизи 4000 грн.

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 було подано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої вона просила суд накласти арешт на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 ; заборонити ОСОБА_2 або будь-яким третім особам вселятися у квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити будь-яким третім особам, у тому числі ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії по передачі права користування на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити будь-яким третім особам, у тому числі ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо проникнення до квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити будь-яким третім особам, у тому числі ОСОБА_2 , проводити ремонті роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Станом на сьогодення провадження у справі не відкрито.

Дослідивши подане клопотання, матеріали справи та надавши їм належну оцінку, суддя вважає, що клопотання позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як роз`яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представником позивача не надано доказів того, що відповідачами вживаються заходи того, що може призвести до ускладнення або зробить неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, у заяві щодо застосовування заходів забезпечення позову, зазначених заявником, не вказано на реальну небезпеку, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.3 ст.151 ЦПК України.

Отже, на момент розгляду заяви про забезпечення позову провадження у справі не відкрито, що, у свою чергу, унеможливлює вирішити питання про забезпечення позову, оскільки клопотання подано передчасно та накладення арешту може призвести до порушення прав та законних інтересів громадян.

За таких обставин, суд вважає, що клопотання представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.А.Мазун