Решение № 85499338, 30.10.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1754/1913год. 18 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом`якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Малюк Є.В., представника відповідача Пахотіної О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів ,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі (відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення митниці № UA508070/2019/000030/2 від 16.08.19 про коригування митної вартості товарів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.06.2019 між ТОВ "КФ Строй Мастер" (Покупець) та Norstat Electric Manufactruing (Продавець) був укладений контракт № СН-UA-19/06/10. На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів продавець здійснив поставку на адресу покупця відповідного товару: Приймальна апаратура для телебачення, кольорового зображення: Led телевізори "ТМ Smart" з екраном, який виготовлений за технологією рідкокристалічних дисплеїв (діагональ 32 та 43 дюйма) - код товару - 85287220. Згідно митної декларації UA508070/2019/001572 від 16.08.2019 позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно, а саме у сумі 98 542,00 доларів США. Митна вартість визначалась за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст. 57, 58 Митного кодексу України. На підтвердження митної вартості Товару та для митного оформлення позивач надав відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що під час декларування товарів, в порядку встановленому законодавством, позивачем на підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення надано відповідачу пакет документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України. Так, для митного оформлення товарів декларантом надано митному органу пакувальний лист (0271), рахунок-фактура (інвойс) (0380), коносамент (0705), автотранспортна накладна (0730), декларація про походження товару (0862); зовнішньоекономічний договір (контракт) (код 4104), доповнення до контракту (код 4103), договір про надання послуг митного брокера (4207). На електронний запит митного органу декларантом було додатково подано прайс-лист від постачальника (продавця) та комерційну пропозицію. На електронний запит митниці, декларантом було додатково подано наступні документи: прайс-лист від постачальника (продавця); комерційна пропозиція. Однак, відповідачем 16.08.2019 було прийнято рішення про коригування митної вартості за резервним методом, чим переоцінено товар, визначена його вартість в 309927,64 дол. США. У зв`язку з таким рішенням відповідача, позивач був змушений додатково надмірно сплатити суму ПДВ у розмірі 1177579,35 грн. суму мита в розмірі - 535 263,34 грн., а всього на суму 1712842,69 грн. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості. Діюче законодавство передбачає обов`язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів с непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Доводи митниці про те, що не надані страхові документи, позивач вважає необґрунтованими, оскільки за умовами контракту поставка здійснювалась на умовах СІF-Одеса, Чорноморськ, Южний. Таким чином, згідно умов контракту всі витрати із завантаження, пакування товару, поставки та страхування вже були включені продавцем у вартість товару, яка відображена у відповідних супровідних документах, а тому надання додаткових документів, в тому числі й окремо визначати вартість страхування та транспортування митним законодавством не передбачається. Та обставина, що при проведені митного огляду було встановлено, що товар поданий до митного оформлення має додаткові функції, а саме є функція відтворення зображення/аудіо/відео з USB та також мають функцію Smart-TV, з обладнанням радіодоступу wi- fi , а ці функції не були вказані в інвойсі, не свідчить про порушення митних правил. При митному огляді товару не було встановлено невідповідності заявленого до митного оформлення товару згідно митної декларації, фактично поданому товару для митного оформлення. В акті про проведення огляду зазначено про відсутність порушення митних правил. Таким чином, підстава, яка зазначена митним органом в оскаржуваному рішення для коригування митної вартості товару, є необґрунтованою. Також позивач не погоджується із доводами позивача про те, що в комерційній пропозиції відправника товару, адресованій ТОВ "КФ Строй Мастер", відсутня інформація щодо періоду дії цін, тобто неможливо прослідкувати чи діяли зазначені у комерційній пропозиції ціни, на день виставлення специфікації до контракту, оскільки, на його думку, відсутність зазначення про період дії ціни, яка вказана у комерційній пропозиції, не впливає на чинники митної вартості товару та не спростовує митну вартість, визначену декларантом. Та обставина, що у наданому до митного оформлення інвойсі відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, на що також вказано в рішенні митниці, також не впливає на складові митної вартості товарів та не може бути підставою для коригування митної вартості.

Ухвалою суду від 28.08.2019 відкрито спрощене провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою від 17.09.19 розгляд справи вирішено проводити в загальному позовному провадженні.

12.09.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує, просить відмовити в його задоволенні. 14.08.2019 позивачем для здійснення митного оформлення ТОВ "КФ Строй Мастер" було подано митну декларацію якій присвоєно № 508070/2019/001547 на товар: телевізори з екраном, який виготовлено за технологією рідкокристалічних дисплеїв, нові, у асортименті. У комплекті: пульт з двома батарейками, з`єднувальний кабель, кабель живлення, посібник користувача, підставка з шурупами. Торговельна марка - SMART. Код УКТЗЕД - 8528724000. АСАУР було згенеровано форми митного контролю 202-1 щодо проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та 911-1 забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. Митний огляд проводився у присутності співробітників управління ПМП та МВ. За результатами проведення митного огляду встановлено, що телевізори містять вбудований пристрій відтворення відеозображення, є функція відтворення зображення/аудіо/відео з USB та також мають функцію Smart-TV, з обладнанням радіодоступу wi-fi. На підставі статті 69 МКУ та у зв`язку із невірною класифікацією товару згідно з УКТ ЗЕД, що встановлено за результатами проведення митного огляду, прийнято класифікаційне рішення про визначення коду товару № КТ-UA508070-0003-2019 від 15.08.2019 та оформлено картку відмови № UA508070/2019/00113 від 15.08.2019 в митному оформленні декларації № 508070/2019/001547 від 14.08.2019. Визначний митним органом інший код товару за УКТЗЕД 8528722000, з чим погодився декларант. 16.08.2019 декларантом підприємства ТОВ "КФ Строй Мастер" за договором про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_1 до сектору митного оформлення митного поста "Херсон-центральний" Митниці ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі було подано нову митну декларацію для здійснення митного оформлення товару "Приймальна апаратура для телебачення, кольорового зображення: LED телевізори" країна походження Китай, якій присвоєно номер № UA508070/2019/001572. Товар ввезено на виконання умов договору від 10.06.2019 № СН-UA-19/06/10 між ТОВ "КФ Строй Мастер" (Покупець) та Norstat Electric Manufactruing (Продавець). Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом, надано наступні документи: пакувальний лист Б/Н від 03.07.2019; рахунок-фактура № 2019/07/03 від 03.07.2019; транспортна накладна № 1879 від 13.08.2019;транспортна накладна № 3676 від 13.08.2019; транспортна накладна № 8503 від 13.08.2019; коносамент № NВS19070553А від 09.07.2019; доповнення до контракту № 2 від 03.07.2019, зовнішньоекономічний договір від 10.06.2019 №CH-UA-19/06/10. Перевіркою документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, було встановлено, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. При проведенні митного огляду за цією партією товару було встановлено, що товар поданий до митного оформлення має додаткові функції, а саме: функція відтворення зображення/аудіо/відео з USB, функція Smart-ТУ та з обладнанням радіодоступу wi-fi. Але про ці додаткові функції не зазначено в товаросупровідних документах (інвойсі), що ставить під сумнів виконання пункту 1 договору №CH-UA-19/06/10 від 10.06.2019, так як згідно договору та інвойсу ввезений товар був заявлений без додаткових функцій, а фактично ввезений товар дорожчий за заявлений. На підставі зазначеного, було виявлено невідповідність характеристик товарів зазначених у товаросупровідних документах, митному огляду цих товарів. Тобто, розбіжність полягає у тому, що товар який імпортується, фактично відрізняється від задекларованого. Погодження декларанта з невідповідністю характеристик товарів підтверджується класифікаційним рішенням, згідно яким було змінено код товару. Тобто декларант погодився з тим, що відповідно до заявлених документів було завезено один товар (звичайні телевізори), а згідно митного огляду інший (телевізори з відповідними додатковими функціями, вартість яких дорожча).

Крім цього, відповідач звернув увагу суду, що товар задекларований позивачем не ідентифікується з товаросупровідними документами. Тобто обов`язкові документи (ст. 53 МКУ), подані для митного оформлення та для підтвердження митної вартості, не можуть підтверджувати митну вартість фактично ввезеного товару. Відповідно до статті 257 МКУ декларування здійснюється шляхом заявлення точних відомостей про товари, необхідних для ідентифікації, класифікації товару, однак у випадку позивача було порушено статтю 257, що унеможливлює ідентифікувати ввезений товар з товаросупровідними документами. Також встановлено відсутність посилання на контракт в інвойсі від 03.07.2019 № 2019/07/03, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. При здійснені контролю правильності визначення митної вартості митний орган має впевнитися, що рахунок-фактуру можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Враховуючи інформацію, отриману в ході проведення митного огляду, декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 Митного кодексу України: банківські платіжні документи, що стосуються товару; платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, копію митної декларації країни відправлення, транспортні (перевізні) документи, а також документи що містять інформацію про вартість перевезення вантажу. Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості. У відповідь на звернення щодо надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість товару, декларантом додатково було надіслано: прайс-лист фірми "Norstat Electric Manufactruing СО. LTD", бізнес-пропозицію фірми "Norstat Electric Manufactruing СО. LTD". Перевіркою додатково поданих документів було встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації. Адже, додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. У комерційній пропозиції відправника товару від 26.06.2019 адресованій ТОВ "КФ Строй Мастер" відсутня інформація щодо терміну дії цін, тобто не можливо прослідкувати чи діяли зазначені у комерційній пропозиції ціни на день виставлення специфікації до контракту.

Здійснивши порівняння рівня заявленої митної вартості задекларованого товару (країна походження Китай) з рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснювалося в Херсонській та інших митницях ДФС, інформація про які наявна в Херсонській митниці, було встановлено, що заявлений рівень митної вартості товарів не відповідає інформації наявній у митного органу. Окрім того, перевіркою автоматизованою системою аналізу та управління ризиками також підтверджено можливе заниження митної вартості за даною поставкою. Відповідно до пункту 1 статті 53 Митного кодексу України декларант разом з митною декларацією подає документи, що підтверджують заявлену митну вартість, однак документи надані під час митного оформлення не підтверджують митну вартість фактично завезеного товару. Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Частиною 4 статті 58 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено не повні відомості або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, транспортні витрати та витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено. Так як митна вартість товарів не може бути визнаною органом доходів і зборів за основним методом визначення митної вартості згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу, то, в результаті проведеної з митним брокером консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

В результаті митну вартість було скориговано, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA508070/2019/000030/2 від 16.08.2019. Митна вартість, визначена згідно з положеннями статті 64 Кодексу, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості товару було обрано МД від 03.08.2019 № UA100010/2019/344231, а саме 99,88 дол.США/шт (числове значення митної вартості товару становить: 3103 шт * 99,88= 309927,64 дол.США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин : другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів через відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару. Враховуючи вищевикладене рішення, про коригування митної вартості прийнято правомірно.

У підготовчому судовому засіданні 11.10.2019 протокольною ухвалою суд закрив підготовче засідання, та за письмовою згодою представників сторін розпочав розгляд справи по суті. У ході судового засідання представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позовні вимоги задовольнити повністю. Представник відповідача позовні вимоги не визнала, заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні оголошено перерву до 30.10.2019.

У судове засідання, призначене на 30.10.2019 сторони з`явились.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів… У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.4 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо орган доходів і зборів мас обгрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно 3 ч.5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Судом встановлено, що підставами для здійснення відповідачем спірних коригувань митної вартості товарів в оскаржуваному рішенні стало заявлення декларантом не повних відомостей про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість,) достовірно документально не підтверджено, відсутність страхових документів, документів про вартість перевезення оцінюваних товарів, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, товар, поданий до митного оформлення має додаткові функції - . відтворення відеозображення, є функція відтворення зображення/аудіо/відео з USB та також мають функцію Smart-TV, з обладнанням радіодоступу wi-fi. Також в оскаржуваному рішення вказано про відсутність інформації щодо терміну дій цін, тобто неможливо прослідкувати чи діяли зазначені у комерційній пропозиції ціни на день виставлення специфікації до контракту. Також встановлено відсутність посилання на контракт в інвойсі від 03.07.2019 № 2019/07/03. Так як митна вартість товарів не може бути визнаною органом доходів і зборів за основним методом визначення митної вартості згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу, то, в результаті митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності. Так, відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України: декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до умов контракту поставка здійснювалась на умовах CIF-Одеса, Чорноморськ, Южннй. Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Тому у разі укладання контракту за умовами поставки CIF на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження. Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, суд вважає, що в даному випадку позивач не повинен додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNSY. Продавцем вартість товару, яка відображена у відповідних супровідних документах, а тому надання додаткових документів, в тому числі й окремо визначати вартість страхування митним законодавством не передбачається. Отже , вимоги митниці щодо надання доказів розміру витрат на страхування та транспортування є необґрунтованими. Також суд приймає до уваги, що п.6.2 зовнішньоекономічного контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.

Щодо ненадання декларантом висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, суд зазначає, що відповідно до положень ст.53 МК України декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи. Відсутність при митному оформлені у позивача висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, то не надання вказаних документів не може бути підставою для здійснення коригування митної вартості.

В рішенні митниці вказано, що товар, поданий до митного оформлення, має додаткові функції - . відтворення відеозображення, з USB та функцію Smart-TV, з обладнанням радіодоступу wi-fi, що ставить під сумнів виконання пункту 1.1 договору. В той же час відповідно до п.1.1 контракту передбачено, що номенклатура вказується у супровідних документах. Відповідно до специфікації, інвойсу, пакувальному листу, предметом поставки є побутова техніка - телевізори SMART LED з відповідною діагоналлю екрану. В митній декларації UA508070/2019/001572 від 16.08.2019 декларантом вказані додаткові функції функція відтворення зображення/аудіо/відео з USB та також мають функцію Smart-TV, з обладнанням радіодоступу wi-fi, з урахуванням класифікаційного рішення про визначення коду товару № КТ-UA508070-0003-2019 від 15.08.2019. Попереднє неправильне визначення коду товару не є беззаперечним доказом невідповідності заявленого до митного оформлення товару, фактично поданому для митного оформлення. В Акті про проведення огляду зазначено про відсутність порушення митних правил. В процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність вказівки додаткових функцій телевізорів у інвойсі не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Відсутність інформації щодо терміну дій цін у комерційній пропозиції ціни не впливає на чинники митної вартості товару та не спростовує митну вартість, визначену декларантом. Стосовно твердження відповідача про те, що в рахунку-фактурі відсутнє посилання на контракт на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця, суд зазначає, що вказане митним органом порушення також не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальну вартість товару.

Ще одна обставина, яка на думку митного органу, впливає на митну вартість товарів, зазначена у рішенні про коригування митної вартості товарів, а саме: відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Суд вважає безпідставним посилання відповідача на положення статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оскільки відповідачем не наведені обставини та докази, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті. Більш того, відповідно до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього кодексу. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 04.09.2018 у справі № 814/2659/16, від 24.01.2019 у справі № 804/3893/17.

Як вже було зазначено вище, на пропозицію митного органу надати необхідні документи протягом 10-ти днів на підтвердження митної вартості товару, позивачем були надані відповідні пояснення та документи.

Факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для коригування митної вартості товару.

Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 16.08.2019 № UA508070/2019/001582 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку те, що позовні вимоги ТОВ "Комерційна фірма Строй Мастер" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір судових витрат в цій справі складають витрати по сплаті судового збору в сумі 19210 грн., оскільки вимог по стягнення витрат на оплату правової допомоги позивач не пред`явив. Суд перевірив розмір судового збору, встановивши, що під час коригування контролюючим органом митної вартості товарів саме покладення на особу обов`язку сплати додаткових митних платежів становить втручання у майнові права такої особи, тому розмір таких додаткових митних платежів, а не безпосередньо різниця між заявленою та скоригованою митною вартістю, і є базою для розрахунку розміру судового збору. Відповідно до графи В "Подробиці розрахунків" митної декларації від 16.08.2019 №UA508070/2019/001582 різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, складає 1712842 грн. 69 коп., саме ця сума і є ціною позову за майновою вимогою про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, та, відповідно, базою для обчислення розміру судового збору. Отже, сума судового збору, яка має бути сплачена позивачем за звернення до суду з позовною вимогою майнового характеру, складає 19210 грн. (1712842 грн. 69 коп. х 1.5%, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Тому сплачений ТОВ "Комерційна фірма Строй Мастер" судовий збір у сумі 19210 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок її бюджетних асигнувань.

У судовому засіданні 30.10.19 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Мир".

Визнати протиправним та скасувати рішення Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі № UA508070/2019/000030/2 від 16.08.2019 року про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 39624611) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (вул. Стрітенська, 21а, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 36236056) 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень судового збору..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08 листопада 2019 р.

Суддя Хом`якова В.В.

кат. 108020200