Решение № 85499286, 11.11.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1664/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Морської Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Державного реєстратора Херсонської міської ради Скакун Сергій Олександрович про скасування рішення та зобов`язання вичнити певні дії,

встановив:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до державного реєстратора Херсонської міської ради Скакуна Сергія Олександровича (далі - відповідач), у якому просить:

- скасувати рішення відповідача про відмову в у державній реєстрації іншого речового права за позивачем № 46287290 від 03.04.2019 р.;

- зобов`язати відповідача здійснити реєстрацію іншого речового права, право господарського відання на будівлю посту електроцентралі Херсонського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 4 Одеської залізниці з реєстраційним номером 495806065101, що розташована за адресою: Херсонська обалсть , м.Херсон, вул. Паровозна, буд. 75-б , за суб`єктом: АТ "Українська залізниця".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що представником АТ "Укрзалізниця" провідний юристконсульт виробничого підрозділу "Херсонське територіальне управління" філії "Центр будівельно- монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" Мищак Е.А. для реєстрації речових прав на нерухоме майно подав реєстратору копію документу "Зведений перелік майна Одеська залізниця, що закріплюється за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання". Проте, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Скакуном С.О. Херсонської міської ради Херсонської області від 03.04.2019 року №46287290 відмовлено у державній реєстрації речового права, право господарського відання на будівлю посту електроцентралі Херсонського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №4 Одеської залізниці з реєстраційним номером 495806065101, що розташований за адресою Херсонська область, м.Херсон, вул. Паровозна, буд.75-б, за суб`єктом АТ "Українська залізниця". Підставою для вказаної відмови стало не усунення недоліків рішення державного реєстратора про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, а саме неподання у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації. Зазначає, що в результаті відмови у державній реєстрації іншого речового права на майно, АТ "Укрзалізниця" обмежене в розпорядженні майном, зокрема, не може здати його в оренду для отримання прибутку. З огляду на зазначене, позивач вважає рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав на нерухоме майно безпідставним та таким що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 19.08.2019 р. у справі відкрите загальне позовне провадження, підготовче судове засідання призначене на 09.10.2019 р.

17.09.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого слідує, що відповідач вимог позову не визнає, зазначає що під час розгляду заяви №32627715 ним встановлено, що для реєстрації іншого речового права (право господарського відання) заявником не було подано оригінал документу, а саме: «Зведений перелік майна Одеської залізниці, що закріплюється за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання», затверджений міністерством інфраструктури України, необхідний для відповідної реєстрації. Вказує, що вищевказаний зведений перелік майна Одеської залізниці, який затверджено Міністром інфраструктури України А.М.Пивоварським, було завірено підписом гр. Мишак Е.А. В результаті ним було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав на нерухоме майно. Також відповідач зазначає, що за результатами оскарження рішення державного виконавця до Головного територіального управління юстиції у Херсонській області було видано наказ №571/19 від 14.06.2019 року про відмову у задоволенні скарги виробничого підрозділу "Херсонського територіального управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд АТ "Українська залізниця" у зв`язку з тим, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до чинного законодавства. На підставі переліченого, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

26.09.2019 р. до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання на іншу дату, у зв`язку із перебуванням його представника у плановій відпустці. 09.10.2019 р. від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 09.10.2019 року в задоволенні клопотання позивача про відкладення підготовчого судового засідання відмовлено та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2019 року.

22.10.2019 року до суду від позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку із закінченням строку дії довіреності представника 22.10.2019 року, та неможливості отримання нової довіреності.

23.10.2019 року від відповідач подав заяву про розгляд клопотання позивача в порядку письмового провадження без його участі.

Ухвалою суду від 23.10.2019 року клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволено, призначено наступне судове засідання на 04.11.2019 року.

В судове засідання 04.11.2019 року сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником позивача та відповідачем надані клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Виходячи з вищевикладеного, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

12.02.2019 року представник позивача АТ "Українська залізниця" Мищак Едуард Андрійович подав до відділу з питань надання адміністративних послуг Херсонської міської ради заяву про державну реєстрацію іншого речового права, за реєстраційним номером 32627715.

Судом встановлено, що 14.02.2019 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Скакуном Сергієм Олександровичем прийняте рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Підставою прийняття вказаного рішення зазначено, що відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, а у разі коли оригінали документів, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства. Заявнику надано строк для подання необхідних документів.

У зв`язку з тим, що заявником не було усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про проведення державної реєстрації, державним реєстратором прав на нерухоме майно Скакуном С.О. на підставі ст. 24 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" 03.04.2019 року прийняте рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Як встановлено судом, 16.04.2019 року виробничим підрозділом "Херсонське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд" АТ "Українська залізниця" подано скаргу на рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, у якій зазначено, що копія документу "Зведений перелік майна Одеська залізниця, що закріплюється за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання" завірена у відповідності із законодавством.

За результатами розгляду скарги Головним територіальним управлінням юстиції у Херсонській області прийнятий наказ від 14.06.2019 року №571/9, яким відмовило заявнику у задоволенні скарги, у зв`язку з тим, що оскаржуване рішення прийняте суб`єктом оскарження відповідно до законодавства.

Не погодившись із вказаним рішенням державного реєстратора, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку позиціям сторін у даній справі, суд відмічає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-ІV (далі - Закон №1952-ІV).

Відповідно до п.1 ст.2 Закону №1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приписами пункту 9 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що реєстраційна дія - це державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.

Статтею 4 Закону № 1952-ІУ передбачено, що державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань); інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об`єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частини першої статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У свою чергу, частиною четвертою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Водночас, частиною першою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Відповідно до ч.1 ст.20 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством. У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Приписами частини другої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2019 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Скакуном С.О. було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у зв`язку з поданням документів не в повному обсязі, а саме зазначає, що подані копії документів повинні бути належним чином оформлені органами, які їх видають.

Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року №1000/5 передбачено порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку. Копії документів виготовляються і видаються на вимогу інших установ або громадян з дозволу керівника установи, його заступників або керівника структурного підрозділу установи. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку: напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії; напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій"; у випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи, на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

Зі зведеного переліку майна Одеська залізниця, що закріплюється за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання, копія якого знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що органом затвердження є Міністр інфраструктури України А.М . Пивоварський.

З огляду на зазначене слідує, що копії, подані провідним юристконсультом виробничого підрозділу "Херсонське територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд" ПАТ "Українська залізниця" для державної реєстрації іншого речового права, повинні бути завірені установою, яка їх видала, а саме Міністерством інфраструктури України.

Суд вважає помилковим твердження позивача про право ОСОБА_4 завіряти справжність копії документа «Зведеного переліку майна Одеська залізниця, що закріплюється за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання», оскільки останній затверджений міністром інфраструктури України, а ОСОБА_4 має довіреність на право завіряти корпії документів від Акціонерного товариства «Українська залізниця», а не від міністерства інфраструктури України.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позивач свою позицію не обґрунтував належними та допустимими доказами. Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Відмовити з задоволенні позовної заяви акціонерного товариства "Українська залізниця" до державного реєстратора Херсонської міської ради Скакуна Сергія Олександровича про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.

кат. 109040000