Постановление суда № 85497721, 11.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

11 листопада 2019 р. Справа № 120/3037/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на пенсію та інші доходи боржника,

ВСТАНОВИВ:

19.09.2019 поштовими засобами зв`язку до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Коваля Д.О. про визнання протиправними дій відповідача у винесенні постанови від 25.04.2019 про звернення стягнення на пенсію боржника та скасування цієї постанови.

Ухвалою суду від 24.09.2019 вказану позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

На виконання вимог зазначеної ухвали позивач, зокрема, надав уточнений адміністративний позов, в якому просить визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Коваля Д.О. у винесенні постанови від 25.04.2019 про звернення стягнення на пенсію позивача та визнати протиправною та скасувати цю постанову відповідача.

Ухвалою суду від 10.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на пенсію та інші доходи боржника.

При цьому судом задоволено клопотання позивача про його звільнення від сплати судового збору за подання позову до адміністративного суду.

Вказаною ухвалою також вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.10.2019.

У судове засідання з`явився представник відповідача. Водночас позивач на виклик суду не з`явився, про причини неявки суду не повідомив та заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Відтак розгляд справи розпочато за відсутності позивача. Разом з тим, у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів, в судовому засіданні оголошено перерву до 21.10.2019.

У вказане судове засідання сторони не з`явилися. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а отже його неявка в судове засідання не перешкоджала розгляду справи.

Водночас згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання Вінницького окружного адміністративного суду, з метою належного повідомлення позивача ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання у цій справі, 18.10.2019 у період з 13.00 год до 17.00 год по абонентському номеру НОМЕР_1 на неодноразові дзвінки ніхто не відповідав, тоді як по абоненському номеру НОМЕР_1 був відсутній зв`язок.

Як видно з матеріалів справи, вказані номери телефонів повідомлялися позивачем в адресованих суду заявах. Отже, виклик позивача шляхом повідомлення про судове засідання за цими номерами телефону відповідав приписам частини першої статті 268 КАС України.

Враховуючи факт неможливості повідомлення позивача про судове засідання у визначеному законом порядку, ухвалою суду від 21.10.2019 розгляд справи відкладено на 30.10.2019 з метою забезпечення дотримання процесуальних прав учасників справи. При цьому суд дійшов висновку, що оскільки виклик позивача за відомими суду номерами телефону ускладнений, єдиним дієвим способом повідомлення позивача про судове засідання залишається поштове відправлення.

В судове засідання від 30.10.2019 сторони повторно на виклик суду не з`явились. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2100105749726 копію ухвали суду від 21.10.2019 вручено відповідачу 25.10.2019. Отже, відповідач вважався таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що, відповідно, не перешкоджало розгляду справи за його відсутності.

Разом з тим поштове відправлення, надіслане на адресу позивача, станом на 30.10.2019 залишалось не врученим, що підтверджується витягом з електронного ресурсу АТ "Укрпошта" "Відстеження поштового відправлення".

Крім того, згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання Вінницького окружного адміністративного суду, з метою належного повідомлення позивача ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання від 30.10.2019, в період з 21 по 30 жовтня 2019 року по абонентському номеру НОМЕР_1 на багаточисельні дзвінки ніхто не відповідав, тоді як по абоненському номеру НОМЕР_1 був відсутній зв`язок.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність у матеріалах справи належних доказів повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання, ухвалою суду від 30.10.2019 вирішено відкласти розгляд справи на 11.11.2019 з викликом осіб, які беруть участь у справі.

31.10.2019 копію вказаної ухвали надіслано на поштові адреси сторін.

08.11.2019 на електронну адресу суду inbox@adm.vn.court.gov.ua з електронної адреси yakivt@ukr.net надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Сала П.І. від розгляду справи та про розгляд справи за відсутності позивача.

Заява позивача обґрунтовується тим, що 06.11.2019 позивач рекомендованим листом отримав ухвалу суду від 30.10.2019 про відкладення розгляду справи на 11.11.2019. Незважаючи на те, що провадження у цій справі відкрито 10.10.2019, справа дотепер не розглянута, що не відповідає приписам ч. 4 ст. 287 КАС України. Ця обставина викликає у позивача сумнів в неупередженості і об`єктивності судді. Відтак на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України позивач заявляє відвід судді Салу П.І.

Сторони в судове засідання від 11.11.2019 на виклик суду не з`явились. При цьому відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2100105780836. Позивач також належним чином повідомлений про судове засідання, на що вказує зміст заяви позивача про відвід судді та про розгляд справи за відсутності позивача. Відтак суд, керуючись положеннями ч. 8 ст. 40, ч. 9 ст. 205, ч. 3 ст. 268 КАС України вирішує питання про відвід у письмовому провадженні.

Частиною одинадцятою статті 40 КАС України передбачено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

За правилами обчислення процесуального строку перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 1, 6 ст. 120 КАС України).

Відтак останнім днем строку для вирішення заяви позивача про відвід судді слід вважати 11.11.2019.

Отже, перевіривши матеріали справи та оцінивши доводи заявника, суд зазначає, що підстави для відводу судді визначено у статті 36 КАС України.

Так, згідно з частиною першою цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження по справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Заяву про відвід судді Сала П.І. позивач обґрунтовує з посиланням на недотримання судом положень ч. 4 ст. 287 КАС України, згідно з якими адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. При цьому позивач зазначає, що провадження у цій справі відкрито ще 10.10.2019, однак рішення по суті досі не ухвалено.

Оцінюючи вказані доводи, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи, серед іншого, мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Статтею 268 КАС України визначено особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ, зокрема справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

Так, згідно з ч. 1 ст. 268 КАС України щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Отже, процесуальним законом у справах цієї категорії передбачено можливість виклику учасника справи шляхом направлення тексту судової повістки на: 1) офіційну електронну адресу; 2) за відомим суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншими технічними засобами зв`язку; 3) кур`єром.

У позовній заяві від 10.09.2019 (вх. № 46453 від 19.09.2019), заяві про усунення недоліків позовної заяви від 01.10.2019 та уточненій позовній заяві (вх. № 48346/19 від 07.10.2019) позивач вказав такі відомості щодо себе: 1) поштову адресу (вул. Базарна, 20, с. Джурин, Шаргородський район, Вінницька область; 2) телефони: НОМЕР_1 та НОМЕР_1.

Жодних інших засобів зв`язку позивач не зазначив, тоді як у матеріалах справи відомості про такі засоби відсутні.

Отже, виклик позивача у судове засідання під час розгляду справи був можливий або шляхом повідомлення тексту повістки телефоном, або шляхом надіслання судової повістки на поштову адресу.

Як видно з матеріалів справи, про судове засідання від 18.10.2019 позивач був повідомлений за номером телефону НОМЕР_1 , що підтверджується телефонограмою від 11.10.2019.

Однак виклик позивач у такий спосіб на судові засідання від 21.10.2019 та від 30.10.2019 був неможливий, оскільки по абонентському номеру НОМЕР_1 на неодноразові дзвінки ніхто не відповідав, в той час по абоненському номеру НОМЕР_1 був відсутній зв`язок. Це підтверджується довідками, складеними секретерм судового засідання Вінницького окружного адміністративного суду від 18.10.2019 та від 30.10.2019.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що єдиним дієвим способом повідомлення позивача про судове засідання залишається поштове відправлення (виклик кур`єром неможливий з об`єктивних причин, в тому числі враховуючи місце проживання позивача за межами міста Вінниці).

Згідно з ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

В силу положень частини першої статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається:

1) день вручення судової повістки під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, як станом на 21.10.2019, так і станом на 30.10.2019 в матеріалах справи були відсутні належні докази повідомлення позивача про дату, час і місце відповідного засідання.

При цьому суд зазначає, що рекомендований лист про вручення поштового відправлення № 2100105749718, згідно з яким 27.10.2019 позивач отримав копію ухвали від 21.10.2019, повернувся до суду вже після судового засідання, а саме 05.11.2019.

Закон допускає розгляд справи за відсутності учасника справи лише за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання (ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 268 КАС України).

Водночас згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини неповідомлення осіб, які беруть участь у справі, про судове засідання у визначеному законом порядку порушує принцип процесуальної рівності сторін та не відповідає змісту пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположених свобод (справа "Лазаренко та інші проти України", "Віктор Назарекно проти України", "Болюх та інші проти України" тощо).

Крім того, в силу приписів п. 1 ч. 2 ст. 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Вимоги ідентичного змісту закріплено у ч. 1 ст. 223 КАС України.

Отже, суд зобов`язаний відкласти розгляд справи у випадку відсутності доказів належного повідомлення учасника справи про судове засідання. В іншому разі порушуватиметься право особи на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції.

Таким чином, розгляд цієї справи у визначений ч. 4 ст. 287 КАС України десятиденнний строк з дня відкриття провадження у справі став неможливим з об`єктивних та незалежних від суду причин. При цьому суд вживав усіх заходів для розгляду і вирішення справи в найкоротший строк з дотриманням норм процесуального права.

Крім того, суд зауважує, що причини та підстави, з яких відкладався розгляд справи, зазначалися в ухвалах від 21.10.2019 та від 30.10.2019. Як тепер з`ясувалося, позивач отримав копію ухвали від 21.10.2019 завчасно до судового засідання. Однак, незважаючи на надане в цій ухвалі роз`яснення щодо можливості подання клопотання про розгляд справи за відсутності учасника справи, відповідного клопотання позивач до суду не подав, на виклик суду не з`явився та не повідомив інших засобів зв`язку, за допомогою яких його, як позивача, суд міг повідомити про дату, час та місце розгляду справи.

Водночас згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, в силу приписів ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі зміни адреси електронної пошти, номера факсу, телефаксу, телефону, які учасник судового процесу повідомив суду (ч. 3 ст. 133 КАС України).

Таким чином, учасники справи, окрім наявних у них прав, наділені також певними процесуальними обов`язками, що кореспондуються з правами інших осіб, які беруть участь у справі, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом.

При цьому процесуальні права і обов`язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, враховуючи принцип рівності, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов`язки іншої особи, яка бере участь у справі.

Будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно використовувати власні процесуальні права, не зловживаючи ними, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права йому надані. Натомість визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, відповідно до багатьох рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Водночас під час розгляду справ щодо тривалості провадження у національних судах Європейський суд у своїй практиці визначив ряд критеріїв, за якими він оцінює її розумність. Серед них: складність справи; поведінка сторін; поведінка державних органів; важливість справи для заявника.

Звертаючись до критерію "поведінки сторін", необхідно зауважити, що у справах "Тімотієвич проти України" та "Білуха проти України" тривалий розгляд справи визнано таким, що відповідав вимогам "розумності" з точки зору "поведінки сторін".

В цьому контексті суд зазначає, що розгляд цієї справи у визначений законом строк став неможливим у зв`язку з неможливістю повідомлення позивача про судове засідання з описаних вище причин.

Разом з тим ця обставина, на переконання суду, жодним чином не дає підстав для сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді, оскільки дії судді, спрямовані на належне виконання вимог закону та дотримання прав учасників процесу, в принципі не можуть викликати таких сумнівів.

Згідно з пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та від 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126 та 129 Конституції України.

Вирішуючи справу «Газета Україна-Центр проти України», № 16695/04, пп. 28, 31, 32, рішення від 15 липня 2010 року, Європейський суд з прав людини вказав на те, що:

- існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42);

- у контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).

Отже, при наданні оцінки об`єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії: 1) об`єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді; 2) суб`єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

При цьому особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 42).

Відтак не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.

Натомість позивач, заявляючи відвід судді, не надав доказів на підтвердження обставин, які б об`єктивно викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді. Наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав для відводу, передбачених у п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а сам відвід пов`язується виключно з суб`єктивним сприйняттям позивачем рішень та дій судді під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо дійде висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За змістом пункту 8 частини другої статті 236 суд має право зупинити провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.

Враховуючи наведене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого відводу, суд доходить висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі до вирішення питання про відвід іншим суддею, визначеним в порядку, встановленому статтею 31 КАС України.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 38, 39, 40, 41, 236, 248, 256, 268, 287, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді необґрунтованою.

2. Зупинити провадження в адміністративній справі № 120/3037/19-а до вирішення питання про відвід судді.

3. Адміністративну справу № 120/3037/19-а передати для вирішення питання про відвід іншим суддею, визначеним в порядку, встановленому статтею 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині зупинення провадження у справі може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана суддею 11.11.2019 о 16.45 год.

Суддя Сало Павло Ігорович