Постановление суда № 85488486, 08.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

08 листопада 2019 р. Справа № 120/3608/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Свентух Віталій Михайлович, розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини А1815 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,-

в с т а н о в и в :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини А1815 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частинами 3, 5 статті 161 КАС України регламентовано, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання, заява про звільнення від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір"

Відповідно до частини 1 статті 4 закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн.

Згідно з частиною 2 статті 4 закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява містить вимогу майнового характеру, а саме: стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А1815 717291,73 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної державі в особі військової частини А1815 внаслідок нестачі майна бронетанкової служби, переданого під звіт.

Однак, всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не надав документ про сплату судового збору.

При цьому, представником позивача разом із позовною заявою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник позивача вказав, що Військова частина А1815 не має можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви, через відсутність коштів для сплати судового збору. Разом з тим, зазначив, що Військова частина є бюджетною організацією, підпорядкована Міністерству оборони України, і як розпорядник бюджетних коштів, проводить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, які встановлені кошторисом Міністерства оборони України.

Визначаючись щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що позивач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом в ухвалі від 24.01.2019 по справі №826/16280/17 (К/9901/2800/19) та від 19 лютого 2019 року по справі №620/3578/18 (К/9901/4167/19).

Крім того слід вказати, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не може бути підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Отже, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов`язку зі сплати судового збору чи відстрочення виконання такого обов`язку.

Такого ж висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 05.03.2019 року по справі №0240/3659/18.

Тому, аналізуючи зазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків, шляхом надання до позовної заяви документу про сплату судового збору.

За правилами визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 160, 161 169, 172 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні клопотання Військової частини А1815 про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Військової частини А1815 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, залишити без руху.

Позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович