Решение № 85480166, 08.11.2019, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/883/19

Провадження № 2/477/607/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

30 жовтня 2019 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі: головуючої у справі судді Полішко В.В., з секретарем – Хлибовою Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» Центр Фінансових Рішень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором від 19 серпня 2016 року № 9431304564 у сумі 46909,92 грн., а також судові витрати в сумі 1921,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» Центр Фінансових Рішень» та ОСОБА_1 19 серпня 2016 року був укладений кредитний договір № 9431304564, шляхом підписання заяви на отримання кредиту. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит на загальну суму 24000,00 грн., встановлено відсотки за користування кредитом: 2% від суми кредиту (400 грн. - початковий процент; 3,69% щомісячні проценти - від суми кредиту; 11,99% - річних від суми боргу за договором. Крім цього, передбачена пеня у разі несвоєчасного виконання зобов`язань – 0,3% щоденна пеня від загальної суми прострочення. Строк договору 36 місяців, з кінцевим терміном повернення кредиту 09 серпня 2019 року.

Позичальник зобов`язався повертати кредит частинами та сплачувати проценти за користування ним щомісячно, шляхом сплати чергових платежів, відповідно до графіку, що є невід`ємною частиною договору.

У зв`язку з непогашенням відповідачем заборгованості по кредиту в порядку передбаченому договором, несплатою нарахованих за період користування кредитом відсотків у строк встановлений договором, виникла заборгованість, яка станом на 13 березня 2019 року складає: 46909,92 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 18528,39 грн.; заборгованість за річними відсотками – 1330,59 грн.; заборгованість за щомісячними відсотками – 15050,94 грн.; заборгованість за штрафними санкціями /пенею – 12000,00 грн.

В зв`язку з тим, що відповідачем в добровільному порядку не сплачена прострочена заборгованість по кредитному договору, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, направив до суду письмові заперечення, в яких вказав, що не погоджується із позовними вимогами, через невірний розрахунок заборгованості. Зазначив, що суми платежів та переміщення коштів вказані в довідці, наданій позивачем та розрахунку не дійсні, оскільки деяких сум, сплачених ним не вистачає. Існує різниця у відсотках, так мав сплатити 4612,39 грн., в свою чергу з нього стягнули 4684,69 грн, що на 72 грн. більше. Оскільки він виплатив річний відсоток повністю, не зрозуміло чому в розрахунку заборгованості Товариством вказана заборгованість по річним відсоткам - 1330,59 грн. Крім цього, річні відсотки позивачем були змінені без його відому, а тому не співпадають з тими, що вказані у графіку. Позивачем не надано письмового підтвердження того, що він самостійно має право змінювати щорічні відсотки. Страховка внесена у розрахунок заборгованості, на неї нараховані щомісячні та щорічні відсотки. Також, позивачем нараховано пеню, водночас Товариством не наданий графік нарахування пені. Відзив у встановленому ЦПК України порядку та формі відповідачем не поданий.

Оскільки доказів у матеріалах справи достатньо для ухвалення рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

В зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою відео та звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, судом встановлено, наступне.

Встановлено, що 19 серпня 2016 року ОСОБА_1 подав до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» Центр Фінансових Рішень» (далі – ТОВ «ФК`ЦФР» ) заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК`ЦФР» на отримання кредиту, підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ`ФК`ЦФР» становлять кредитний договір між ТОВ «ФК`ЦФР» та відповідачем, як позичальником. Також, що отримав примірник Кредитного договору та погодився отримати шляхом роздрукування з веб-сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua умови отримання кредитів від ТОВ «ФК`ЦФР».

Крім цього, зобов`язався виконувати кредитний договір і регулярно ознайомлюватися з його змінами на зазначеному веб-сайті.

Також пунктом 1.3 Умов отримання кредитів від ТОВ «ФК «ЦФР» (далі – Умови) встановлено, що поєднання позивальника до цих умов, здійснюється через підписання ним заяв за формами закріпленими додатками до цих умов (заява про приєднання, заява про отримання кредиту).

Ці умови разом із заявою про приєднання і заявою про отримання кредиту становлять кредитний договір (п. 1.5 Умов).

ОСОБА_1 , як вбачається із заяви позичальника, ознайомився та погодився з умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку.

З чого слід дійти висновку щодо укладення між сторонами кредитного договору.

Пунктом 1.7 Умов передбачено право кредитодавця на зміну цих умов.

Зі зміною кредитодавцем цих умов змінюються відповідні їм умови кредитного договору, за винятком тих з останніх, одностороння зміна яких прямо забороняється законом (пункт 1.8 Умов).

Товариством виконані взяті зобов`язання.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 24000,00 гривень підтверджується копією платіжного доручення від 19 серпня 2016 року № 190090255 на суму 20000,00 грн. (а.с. 78), копіює витягу з реєстру перерахування грошових коштів за дорученням клієнтів на ПАТ «СК «ТАС» від 19 серпня 2016 року на суму 3600,00 грн. 400 грн. – це сума передбачена договором – початковий процент – 2% від суми кредиту. Зазначене також підтверджується довідкою по особовому рахунку ОСОБА_1 Факт отримання зазначеної суми відповідачем не оспорювався.

Відповідно до пункту 5.1 Умов позичальник зобов`язався щомісячно, у граничний термін, повертати чергову частину кредиту, сплачувати щомісячні та річні проценти.

Сторонами був узгоджений при підписанні Кредитного договору графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів та обслуговування загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, про що свідчить власний підпис ОСОБА_1 (а.с. 7).

При цьому погашення заборгованості відповідач обов`язувався здійснювати щомісячними платежами у сумі 1680,39 грн. щомісячно, згідно з графіками платежів (а.с. 7).

Відповідно до розрахунку заборгованість станом на 13 березня 2019 року складає: 46909,92 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 18528,39 грн.; заборгованість за річними відсотками – 1330,59 грн.; заборгованість за щомісячними відсотками – 15050,94 грн.; заборгованість за штрафними санкціями /пенею – 12000,00 грн.. (а.с. 18-20).

Водночас з виписки з особового карткового рахунку відповідача, який надійшов до суду 09 липня 2019 року загальна сума до сплати становить 44694,37 грн., з яких: 31913,98 грн. - сума несплаченого боргу; пеня та неустойка – 12000,00 грн. (а.с. 52-53). При цьому вбачається, що всього сплачено ОСОБА_1 22618,00 грн.

Однак, у виписці заборгованість за тілом кредиту та відсоткам вказана єдиною сумою – 31913,98 грн., як сума несплаченого боргу. У зв`язку з цим, на думку суду, розрахунок у виписці не може взятий судом до уваги.

Справа розглядається за поданими Банком доказами. Докази, окрім заяви із запереченнями, що спростовують позовні вимоги, відповідачем не подавались.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно зі змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство повністю виконало взяті на себе зобов`язання, в свою чергу позичальник навпаки, порушив умови Договору в частині вчасного повернення кредиту та процентів.

Із розрахунку заборгованості слідує, що відповідач, користуючись кредитними коштами, вчасно їх не сплачував, допустив систематичне порушення умов повернення кредиту та сплати процентів, у зв`язку з чим станом на 13 березня 2019 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість за тілом кредиту – 18528,39 грн.; заборгованість за річними відсотками – 1330,59 грн.; заборгованість за щомісячними відсотками – 15050,94 грн., які підлягають стягненню в повному обсязі.

Крім цього, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача пені за порушення кредитних зобов`язань. На думку суду ця вимога підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 4 Умов встановлено, що за прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю пеню в розмірі 0,3% від суми прострочення за кожен день прострочення.

Аналогічне положення закріплено в заяві № 9431304564 від 19 серпня 2016 року на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР, яка підписана ОСОБА_1 без застережень.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина 2 статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Статтею 258 ЦПК України встановлена спеціальна позовна давність. Частиною 2 цієї статті визначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення пені.

Стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду і починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Відповідно до частини 1 статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Позивачем не надано до суду письмової інформації (угоди, тощо) про збільшення строку позовної давності між сторонами.

Крім цього, згідно зі статтею 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року передбачено, що істотними обставинами в розумінні частини 3 статті 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов`язання).

Враховуючи викладене, ступінь виконання зобов`язання, суму сплаченого боргу, яка становить 22 618,00 грн., а також те що позивач звернувся до суду з позовом 12 квітня 2019 року, суд вважає, що підлягає стягненню пеня за період з 12 квітня 2018 року по 13 березня 2019 року (розрахунок наданий станом на 13 березня 2019 року) в сумі 6964,44 грн. (12000,00 грн. – 5035,56 грн. (пеня станом на 10 квітня 2019 року).

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача проти позову, оскільки вони спростовуються вищенаведеним та ні чим об`єктивно не підтверджується.

Неодноразово за клопотаннями відповідача розгляд справи відкладався для надання ним належних доказів щодо суми боргу, водночас на час розгляду справи докази щодо відсутності заборгованості чи суми заборгованості ним не подані.

Таким чином, оскільки суд вважає встановленим факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та визнає достатнім порушення істотних умов договору, то, відповідно до положень статей 625, 1049, 1054 ЦК України, позов підлягає задоволенню частково. Підлягає стягненню заборгованість з відповідача станом на 13 березня 2019 року у сумі 41874,36 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 18528,39 грн.; заборгованість за річними відсотками – 1330,59 грн.; заборгованість за щомісячними відсотками – 15050,94 грн.; заборгованість за пенею – 6964,44 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», а також з урахуванням роз`яснень, що містяться у пункті 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений ним при поданні позову пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1714,68 грн. (41874,36 грн. х 100 /46909,92 грн. = 89,26%, 1921,00 х 89,26% = 1714,68 грн.).

Керуючись статями 258, 259, 263, 265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» Центр Фінансових Рішень» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» Центр Фінансових Рішень» заборгованість за кредитним договором від 19 серпня 2016 року № 9431304564 станом на 13 березня 2019 року у сумі 41874 (сорок одна тисяча вісімсот сімдесят чотири) грн. 36 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 18528,39 грн.; заборгованість за річними процентами – 1330,59 грн.; заборгованість за щорічними процентами – 15050,94 грн.; заборгованість за штрафними санкціями/пенею – 6964,44 грн. .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» Центр Фінансових Рішень» судовий збір у сумі 1714 (одна тисяча сімсот чотирнадцять) грн. 68 коп..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Жовтневий районний суд Миколаївської області.

Повне найменування сторін:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» Центр Фінансових Рішень», адреса: вул. Луначарського, 16/4, а/с 57, м. Київ, 02002, ЄДРПОУ 35725063;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складений та підписаний 08 листопада 2019 року.

Суддя В.В. Полішко