№ 8547993, 23.02.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2010 р.11:00Справа № 1/692/07

м. Миколаїв

За позовом: Фермерське господарство “Гуліна Володимира Анатолійовича”.

/55500, Миколаївська обл., смт. Єланець, вул. 30 років Перемоги, 22/.

До відповідача: Єланецька міжрайонна державна податкова інспекція

у Миколаївській області

/55500, Миколаївська обл., смт. Єланець, вул. Горького, 14/

про: визнання противоправним і скасування податкового повідомлення – рішення від 08.05.2007р.: № 0000192301/0; визнання противоправним і скасування рішення від 08.05.2007р.: № 0000022303/0 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 434 601, 49 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Лопатін К.О.

Представники:

Від позивачаЛемле Н.В., довіреність від 15.12.2008р.

Від відповідачаБурденюк Н.М., довіреність від 11.01.2010р.           Позивач звернувся з позовом про визнання противоправним і скасування податкового повідомлення –рішення від 08.05.2007р. № 0000192301/0; визнання противоправним і скасування рішення від 08.05.2007р. № 0000022303/0 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 434 601, 49 грн. (т.4 а.с.19).

          Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що в січні 2006 року позивачем не визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 3 333, 33 грн., що стало підставою для застосування штрафної санкції в сумі 1 667 грн.; позивачем порушено вимоги пункту 2.11. пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 12.12.2004 року №637, а саме : несвоєчасне повернення коштів, виданих під звіт в сумі 104 589, 06 грн. та видача готівкових коштів під звіт без звітування у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми по підзвітним особам в розмірі 1671 378, 05 грн.

Дослідивши надані сторонами докази, висновок експерта, заслухавши доводи сторін у судовому засіданні, суд

встановив:

          відповідач здійснив виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року, про що складено акт від 24.04. 2007 року (т.1 а.с.43-62)

На підставі вищевказаного акту перевірки від 24.04. 2007 року відповідач направив позивачу податкове повідомлення-рішення від 08.05.2007року №0000192301/0 про застосування штрафної санкції в сумі 1 667 грн. по податку на додану вартість, яке позивач просить визнати неправомірним та скасувати в повному обсязі та рішення від 08.05.2007року № 0000022303/0 про застосування штрафної санкції в сумі 443 992 грн. за порушення вимог пункту 2.11. пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, яке позивач просить скасувати в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 434 601, 49 грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

по податковому повідомленню-рішенню від 08.05.2007року №0000192301/0:

Оспорюваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосована штрафна санкція за порушення пункту 7.3.1. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». В акті перевірки від 24.04. 2007 року на сторінках 12-13 (т.1 а.с.48 зворотна сторона –49) зазначено, що позивач в січні 2006 року в податковій декларації не зазначив податкове зобов’язання в сумі 3 333, 33 грн. по господарській операції з фермерським господарством «Гаванко В.І.»

Відповідно до вимог пункту 7.3.1. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) –дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Оскільки позивач отримав кошти в сумі 20 000 грн. від фермерського господарства «Гаванко В.І.»в січні 2006 року, то відповідно до вказаної вище норми податкове зобов’язання повинно бути відображено в податковій декларації по податку на додану вартість теж в січні 2006 року, тобто по першій події - зарахуванні коштів.

Разом з тим, позивач самостійно виправив свою помилку та в березні 2006 року в податковій декларації зазначив своє податкове зобов’язання в сумі 3 333, 33 грн.

Відповідно до підпункту «б»пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивач повинен був відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Позивач порушив вимоги вказаної норми закону, не нарахував штраф в сумі 5% та не збільшив своє зобов’язання на суму штрафу.

Разом з тим, це порушення не є підставою для застосування штрафної санкції, передбаченої пунктом 17.1.3. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки підстави для визначення податкового зобов’язання відсутні, що визнається позивачем, а значить відсутні й підстави для застосування штрафної санкції.

За таких обставин оспорюване податкове повідомлення є неправомірним та підлягає скасуванню.

По рішенню від 08.05.2007р. № 0000022303/0 про застосування штрафної санкції в сумі 443 992 грн.

В акті перевірки від 24.04. 2007 року (а.с.52-61) зазначено про порушення позивачем вимог пункту 2.11. пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України .

Суд частково погоджується з доводами відповідача щодо наявності порушень та підстав застосування штрафних санкцій з огляду на наступне:

приписи пункту 2.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, що затверджене постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 встановлюють, що :

видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

          За допущені порушення вимог вказаного вище правового акту застосовуються штрафні санкції, передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95.

          Відповідно приписам статті 238 Господарського кодексу України передбачені вказаним указом штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, отже межі їх застосування встановлюються статтею 250 цього кодексу, а саме: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

          Датою встановлення факту порушення позивачем Положення про ведення касових операцій у національній валюті України є дата складання акту перевірки, тобто 24.04. 2007 року.

          Оскільки оспорюване рішення прийняте відповідачем 08.05.2007року, то штрафна санкція може бути застосована за період з 09.05.2006 року по 31.12.2006 року.

          Отже, відповідачем неправомірно застосовані штрафні санкції за період з листопада 2005 року по 08.05.2006 року (т.1 а.с.75-82).

          В акті перевірки відповідачем зазначено, що підзвітними особами позивача несвоєчасно повернені кошти, видані під звіт в сумі 104 589, 06 грн. та видано готівкових коштів під звіт без звітування у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми по підзвітним особам в розмірі 1671 378, 05 грн.

          Ухвалою господарського суду від 29.12.2007 року було призначено судово-економічну експертизу. На вирішення експерта поставлені наступні питання:

1.Чи відповідають первинні бухгалтерські документи Фермерського господарства “Гуліна В.А.”, зазначені в акті перевірки податкового органу від 24.04.2007 року на сторінках 21-36 за період з 09.05.2006 року по 04.12.2006 року, вимогам чинного законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність?

2. Які касові операції та на яку суму за період з 09.05.2006 року по 04.12.2006 року здійснені Фермерським господарством “Гуліна В.А.” з порушенням вимог пункту 2.11. пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України(несвоєчасне повернення коштів, виданих під звіт та видача готівкових коштів під звіт без звітування у встановленому порядку за раніше отримані під звіт кошти)?

В своєму висновку від 17.07.2009 року (т.3 а.с.118-119) експерт зазначив про порушення позивачем встановленого чинним законодавством порядку ведення бухгалтерського обліку. Разом з тим, ця обставина не є підставою для застосування штрафних санкцій відповідно з Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95.

По другому питанню експертом зроблено висновок, що сума готівкових коштів, виданих під звіт без звітування у встановленому порядку за раніше отримані під звіт кошти складає 531 498, 28 грн., тобто лише частково підтвердив факти порушення позивачем вимог пункту 2.11. пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України .

Однак, суд вважає, що до уваги можуть бути прийняті лише тільки ті факти, які встановлені експертом на підставі документів, що були предметом перевірки відповідача та відображені в акті перевірки. Сума 531 498, 28 грн. складається з суми 37 562, 02 грн., яка була встановлена відповідачем в процесі перевірки, відображена в акті від 24.04. 2007 року та підтверджена експертом, та з суми 493 936, 28 грн., яка визначена експертом на підставі первинних бухгалтерських документів, які не були предметом перевірки відповідача, про що позивач правомірно зазначив у своїх поясненнях від 21.01.2010 року (т.4 а.с.4-12).

Отже, суд вважає доведеним відповідачем факт порушення позивачем вимог пункту 2.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України в частині готівкових коштів в сумі 37 562 грн., які видавались працівникам без звітування у встановленому порядку за раніше отримані під звіт кошти.

Не приймаються до уваги доводи відповідача стосовно підробки первинних бухгалтерських документів(підписів, печаток, тощо), оскільки у відповідача відсутні копії первинних бухгалтерських документів, на підставі яких він здійснював перевірку. Крім того, позивач проводив поновлення документів, про що свідчать накази від 14.03.2006 року та 03.12.2006 року, право на здійснення поновлення передбачене чинним законодавством, в тому числі Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Стосовно наявності чи відсутності печаток на прибуткових та видаткових касових ордерах, то їх наявність стосується лише відривної частини, що встановлено Положенням про ведення касових операцій. Типова форма прибуткових та видаткових касових ордерів наявності печатки не вимагає.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95 за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів застосовується штрафна санкція у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Таким чином, сума штрафної санкції, яку необхідно застосувати до позивача, складає 9 390, 51 грн., з нарахуванням якої позивач погодився, про що свідчить його заява від 05.02.2010 року (т.4 а.с.19-26) про зміну предмету позову.

З огляду на вищезазначене та пункт 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якого в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення. Отже, воно підлягає скасуванню в частині застосування штрафної санкції в сумі 434 601, 49 грн.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення –рішення № 0000192301/0 від 08.05.2007р.

Визнати противоправним та скасувати рішення №0000022303/0 від 08.05.2007р. в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 434 601, 49 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Фермерського господарства «Гуліна Володимира Анатолійовича»/55500, Миколаївська обл., смт. Єланець, вул. 30 років Перемоги, 22, код 25374090/ судовий збір в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.

Суддя