Постановление суда № 85463523, 07.11.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 643/12018/19

Провадження по справі № 2/635/3440/2019

У Х В А Л А

07 листопада 2019 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харченко Інни Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінрайт» про скасування державної реєстрації права власності,-

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2019 року ОСОБА_1 пред`явила до Московського районного суду м. Харкова позов шляхом подання позовної заяви до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харченко Інни Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінрайт», яким просила визнати незаконними дії Державного реєстратора – Приватного нотаріуса Харченко Інни Анатоліївни, скасувати рішення Державного реєстратора – Приватного нотаріуса Харченко Інни Анатоліївни щодо проведення 19 квітня 2019 року державної реєстрації права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , запис за індексним номером 46634529, зобов`язати Державного реєстратора – Приватного нотаріуса Харченко І.А. внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути Державного реєстратора – Приватного нотаріуса Харченко І.А. судові витрати.

12 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Московського районного суду м. Харкова з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов шляхом заборони відчуження нерухомого майна – квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначала, що 18 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк» було укладено договір споживчого кредиту, право вимоги за яким перейшло до АТ «Дельта-Банк» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 25 травня 2012 року. В якості забезпечення виконання зобов`язань за вище зазначеним кредитним договором між ПАТ «Сведбанк» та нею був укладений договір іпотеки від 18 серпня 2008 року, предметом іпотеки стала належна їй на праві власності квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 07 лютого 2019 року ПАТ «Дельта-Банк» відступив право вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт». 19 квітня 2019 року державним реєстратором приватним нотаріусом Харченко І.А. було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» . Позивач зазначає, що відповідно до обставин справи, викладених у позовній заяві та підтверджених наданими доказами, на даний час існує реальна загроза, що предмет іпотеки, яким було забезпечене виконання кредитного зобов`язання, буде незаконно проданий, що в свою чергу в подальшому істотно ускладнить або унеможливить виконання рішення суду.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харченко Інни Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінрайт» про скасування державної реєстрації права власності передано до Харківського районного суду Харківської області для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харченко Інни Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінрайт» про скасування державної реєстрації права власності передано до Харківського районного суду Харківської області для розгляду за підсудністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 листопада 2019 року, справу передано в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Березовської І.В.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Звертаючись до суду з позовною заявою та заявою про забезпечення позову, позивач зазначає, що на теперішній час власником спірної квартири згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт».

Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження виникнення у ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» права власності на спірну квартиру. В матеріалах справи міститься лише незавірена в установленому законом порядку копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно якого квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить позивачу ОСОБА_1

Отже, за відсутності доказів на підтвердження переходу права власності на спірну квартиру до ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», суд позбавлений можливості пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, слід зазначити, що за відсутності відомостей щодо власника спірного майна, суд позбавлений можливості вирішити питання про забезпечення позову, оскільки таке забезпечення позову може порушити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не залучені до участі у даному судовому процесі.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд-

УХАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харченко Інни Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінрайт» про скасування державної реєстрації права власності - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Суддя І.В.Березовська