Постановление суда № 8544421, 15.01.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

про припинення провадження у справі

"15" січня 2010 р.                     № 14/029-09

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз-Київ”, м. Вишневе

до Приватного підприємства „Агрофірма „Джерело”, с. Розкішна, Ставищенський район

про стягнення 1459, 29 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сірук І. П. (дов. б/н від 13.01.2010 р.);

від відповідача: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Агро-Союз-Київ” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПП „Агрофірма „Джерело” стягнення 1459, 29 грн. ( 739, 59 грн. –основна заборгованість, 309, 52 грн. –пеня, 50, 74 грн. –3 % річних, 359, 44 грн. –інфляційні збитки).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов’язку за договором купівлі-продажу щодо оплати за проданий товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2009 р. порушено провадження у справі № 14/029-09 за позовом ТОВ „Агро-Союз-Київ” до ПП „Агрофірма „Джерело” стягнення 1459, 29 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників сторін на 15.01.2010 р.

11.01.2010 р. до загального відділу суду від відповідача надійшов лист № 1 від 05.01.2010 р., у якому зазначив, що 18.12.2009 р. він погасив перед позивачем основну заборгованість повністю, в підтвердження чого надав копію платіжного доручення № 80 від 18.12.2009 р.

У судовому засіданні представник позивача надав витребувані судом документи та усні пояснення щодо своїх позовних вимог.

Також представник позивача надав заяву б/н б/д директора ТОВ „Агро-Союз-Київ”, якою повідомив суд, що 18.12.2009 р. відповідачем була погашена заборгованість, що є предметом спору, у повному обсязі, і заяву б/н б/д директора ТОВ „Агро-Союз-Київ”, у якій зазначив, що у зв’язку із повним погашенням відповідачем заборгованості позивач відмовляється від нарахувань в сумі 719, 70 грн. (309, 52 грн. –пеня, 50, 74 грн. – 3 % річних, 359, 44 грн. –інфляційні збитки).

Крім того, представник позивача просив суд покласти судові витрати на відповідача, у зв’язку із тим, що добровільна сплата відповідачем основної заборгованості відбулась після звернення позивача із позовом до суду.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі з наступних підстав.

Пунктом 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 3 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/612 від 23.08.1994 р. „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у таких випадках:

3.1. Припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв’язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

3.2. Спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Із заяв позивача і відповідача вбачається, що 18.12.2009 р. відповідачем була погашена заборгованість, що є предметом спору, у повному обсязі.

Отже, провадження у справі в частині позову щодо стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 739, 59 грн. на підставі п. 1-1) ч. 1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню.

Що стосується позовних вимог про стягнення із відповідача 309, 52 грн. пені, 50, 74 грн. 3 % річних, 359, 44 грн. інфляційних збитків, то слід зазначити наступне.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз’яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представника сторони.

Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Частиною 6 ст. 22 ГПК України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо така дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову в частині стягнення пені, 3 % річних, інфляційних збитків, не суперечить законодавству та не порушує чиїх- небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позову в частині стягнення пені, 3 % річних, інфляційних збитків, на вчинення таких дій та роз’яснивши позивачеві наслідки відмови від позову, суд приймає таку відмову.

Враховуючи те, що позивач відмовився частково від своїх позовних вимог на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі в частині позову щодо стягнення із відповідача 309, 52 грн. пені, 50, 74 грн. 3 % річних, 359, 44 грн. інфляційних збитків підлягає припиненню.

Частиною 2 ст. 49 ГПК України встановлено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Приймаючи до уваги той факт, що добровільне погашення відповідачем заборгованості перед позивачем відбулось після звернення останнього із позовом до суду і порушення провадження у справі, суд покладає судові витрати, понесені позивачем, на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 78, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.          Припинити провадження у справі в частині стягнення з Приватного підприємства „Агрофірма „Джерело” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз-Київ” 739, 59 грн. основної заборгованості.

2.          Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз-Київ” від позову в частині стягнення 309, 52 грн. пені, 50, 74 грн. 3 % річних, 359, 44 грн. інфляційних збитків і припинити провадження у справі в частині стягнення з Приватного підприємства „Агрофірма „Джерело” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз-Київ” 309, 52 грн. пені, 50, 74 грн. 3 % річних, 359, 44 грн. інфляційних збитків.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „Агрофірма „Джерело” (09440, вул. Шкільна, 2-А, с. Розкішна, Ставищенський район, Київська область, ідентифікаційний код 30582233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз-Київ” (08132, вул. Чорновола, 53, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, ідентифікаційний код 25272811) 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя