Решение № 8542439, 24.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" грудня 2009 р. Справа № 7/268-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 7 Київської обласної філії, м. Переяслав-Хмельницький

до Приватного підприємства Агрофірми «Маяк», с. Стовп’яги, Переяслав-Хмельницький район, Київська область

про стягнення 884,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Самокиш Л.В. (довіреність б/н від 28.12.2007 р.);

від відповідача: не з’явився.

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 7 Київської обласної філії (далі –позивач) з позовом до Приватного підприємства Агрофірми «Маяк»(далі –відповідач) про стягнення 884,27 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.11.2009 р. було порушено провадження у справі № 7/268-09 та призначено її розгляд на 24.12.2009 р.

В судовому засіданні 24.12.2009 р. представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій посилаючись на сплату відповідачем основної заборгованості, просив стягнути з останнього пеню та штрафні санкції, а також покласти на відповідача судові витрати в повному обсязі.

Статтею 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.

Таким чином, позивачем фактично використано право на зменшення розміру позовних вимог, передбачене ст. 22 ГПК України.

Відповідач в судове засідання 24.12.2009 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на заявлені вимоги не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 12.08.2008 року укладено договір (далі –Договір) про надання послуг електрозв’язку № 637, згідно якого позивач надає відповідачеві послуги електрозв'язку, а останній зобов’язаний вчасно (на пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим) їх оплачувати (п. 4.5 Договору).

На думку позивача, з його боку умови Договору були виконані, в той час як відповідач виконував свої обов’язки неналежним чином, в зв’язку з чим в період з 01.06.2009 р. по 01.10.2009 р. за ним утворилась заборгованість у сумі 860,24 грн., розмір якої підтверджується наданим позивачем у справу розрахунком.

З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово звертався з попередженнями про необхідність погашення заборгованості. Вказані звернення залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що з боку відповідача повідомлень про порушення зв’язку та заявок про їх усунення на адресу позивача не надходило.

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про телекомунікації”, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, припинення надання послуг не звільняє споживача від оплати заборгованості, підприємство зв’язку має право стягнути її в судовому порядку.

Судом встановлено, що з боку відповідача повідомлень про порушення зв’язку та заявок про їх усунення на адресу позивача не надходило.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно п. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Після звернення позивача до суду, відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача суму основної заборгованості - 860,24 грн. (копія банківської виписки від 10.11.2009 р. міститься в матеріалах справи). На цій підставі позивач відмовився від задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості та у відповідності зі статтею 22 ГПК України зменшив позовні вимоги.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено: учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 5.8 Договору між сторонами передбачена сплата пені, в разі невчасного розрахунку відповідачем за отримані послуги. За розрахунком позивача її розмір становить 14, 66 грн.

Після перерахунку господарським судом розміру пені, нарахованої позивачем, судом встановлено, що розрахунок здійснений вірно, а тому вимога стягнути вказані суми підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахування викладеного позивач просить стягнути з відповідача 2,29 грн. інфляційних збитків та 2,20 грн. –3 % річних.

Господарський суд здійснив перерахунок штрафних санкцій, нарахованих позивачем і дійшов до висновку про правильність їх нарахування.

За таких обставин позовні вимоги (з урахуванням зменшених позовних вимог) підлягають задоволенню у сумі 19, 15 грн.

Судом встановлено, що позивачем помилково вказано ціну позову як 884,27 грн., оскільки сума заявлених позовних вимог складає (860, 24 грн. (основна заборгованість) + 14, 66 грн. (пеня) + 2, 29 грн. (інфляційні збитки) + 2, 20 грн. (3% річних) = 879, 39 грн.

Судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Агрофірми «Маяк»(08436, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Стовп’яги, код ЄДРПОУ 03331513) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 7 Київської обласної філії (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Червоноармійців, 21, код ЄДРПОУ 01184901) 14 (чотирнадцять) грн. 66 коп. пені, 2 (дві) грн. 29 коп. інфляційних збитків, 2 (дві) грн. 20 коп. – 3% річних та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя