Решение № 8542117, 17.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" грудня 2009 р. Справа № 4/258-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан плюс /Україна/", м. Вишгород

про стягнення 78098,53 грн.

представники сторін:

позивач –не з’явився;

відповідач – не з’явився;

Обставини справи:

          Товариствоv з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" (далі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан плюс /Україна/" (далі відповідач) про стягнення суми заборгованості в розмірі 78098,53 грн., які складаються з 38138,04 грн. інфляційних втрат, 10058,70 грн. –3% річних та 29901, 79грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не своєчасно виконав свої зобов’язання за договором на виконання підрядних робіт щодо оплати вартості виконаних робіт, у зв’язку з чим за останнім утворилась заборгованість зі сплати неустойки, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 19.10.2009р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.11.2009р.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, однак в судовому засіданні усно проти позову заперечував.

Розгляд справи неодноразово відкладався для врегулювання спору та подання додаткових пояснень по справі.

17.12.2009р. сторони в засідання суду не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи, за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд,

встановив:

28.02.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" (далі- підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меридіан плюс /Україна/" (далі- замовник) укладено договір підряду № 1 на виконання робіт (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати загально-будівельні та ремонтні роботи на об'єкті відповідача за адресою: Київська обл., Вишгородський р-он, м.Вишгород, вул.Шолуденка,19, корпус 6, а відповідач - прийняти та оплатити їх на умовах договору.

Згідно з п.1.3 договору загальна вартість робіт визначається договірною ціною, яка складає 300000,00гри. та є приблизною (динамічною), узгоджується позивачем і відповідачем при підписанні актів виконаних робіт, а також визначеними цим договором умовами проведення додаткових робіт.

Відповідно до п.2.2 договору, відповідач оплачує вартість робіт позивачу на підставі актів виконаних робіт. Вказані акти надаються позивачем у 2-ох екземплярах не пізніше 2-х днів після виконання всього об'єму робіт чи запланованого етапу робіт (п.2.3 договору).

Пунктом 2.6 договору визначено, що оплата робіт проводиться відповідачем на наступний день після підписання ним актів виконаних робіт.

Станом на 12.10.2009р. за період квітень - червень 2008р. між сторонами підписано актів виконаних робіт на загальну суму 421730,40 грн., які підписані та скріплені печатками обох підприємств. А тому, керуючись умовами договору, оплата за роботи повинна бути проведена відповідачем в договірні строки.

Однак, всупереч вищевказаному, розрахунок з позивачем у договірні строки відповідач не провів, у зв’язку з чим неоплаченими є прийняті роботи за актами за квітень 2008р. на суму 87907,20грн., за травень на суму 37564,80грн., за червень на суму 56287,20грн. та на суму 42218,40грн.

Приписами частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, судом встановлено факт невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором, на підставі чого позивач просить стягнути з відповідача неустойку у вигляді пені в розмірі 29901,79 грн., посилаючись на п. 5.4 договору в редакції додаткової угоди №1 від 15.08.2008р., відповідно до якого передбачено, що при простроченні строку оплати виконаних робіт більш ніж на 5 календарних днів відповідач додатково за кожен день прострочення сплачує позивачу неустойку в розмірі 1,0% від суми заборгованості по актам виконаних робіт.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок позивача є арифметично вірним, підтвердженим матеріалами справи, а тому заявлена до стягнення пеня в розмірі 29901,79 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 38138,04 грн. інфляційних втрат та 10058,70 грн. –3% річних.

          Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          На підставі вказаних норм закону вимоги позивача про стягнення з відповідача 38138,04 грн. –інфляційних втрат та 10058,70 грн. –3% річних (розмір є обґрунтованим) визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

          Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, доводів позивача щодо заявлених до стягнення неустойки, інфляційних нарахувань та 3% річних не спростував.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан плюс /Україна/" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул.. Шолуденка, 19, код ЄДРПОУ 32878486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М" (03134, м. Київ, вул.. Симиренка, 1-В, код ЄДРПОУ 25263960) –29901 (двадцять девять тисяч дев’ятсот одну) грн.. 79 коп. пені, 38138 (тридцять вісім тисяч сто тридцять вісім) грн.. 04 коп. інфляційних втрат, 10058 (десять тисяч п’ятдесят вісім) грн.. 70 коп. 3% річних, 780 (сімсот вісімдесят) грн.. 99 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 О.В. Щоткін

Рішення підписано: 25.12.2009р.