Решение № 8530279, 25.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.03.10 р.                     Справа № 20/32                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК УКРСПЛАВ”, м.Донецьк

до відповідача Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей”, м.Донецьк

про стягнення 6020,36 грн.

За участю представників:

від позивача: Чічіна І.В. – дов.

від відповідача: Фінк О.Е. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “ТПК УКРСПЛАВ”, м.Донецьк, із позовом до Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей”, м.Донецьк, про стягнення 6020,36 грн., з яких 1977,78 грн. – сума 10% річних за користування чужими грошовими коштами, 4042,58 грн. – сума пені.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору від 25.02.09 р. № 25-02/09ЦВ, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 25.03.10 р. відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечив.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

25 лютого 2009 року між Спільним українсько-турецьким підприємством у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей” (далі-Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТПК УКРСПЛАВ” (далі-Постачальник) було укладено договір поставки № 25-02/09ЦВ (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, вказаний у Специфікаціях, які є невід’ємними частинами Договору, на умовах, викладених в Договорі.

Згідно із п.п.6.2, 6.3 Договору, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, вказаний в Договорі. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів із розрахункового рахунку Покупця.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що Продавець та Покупець несуть відповідальність за порушення Договору відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.9.2 Договору, Покупець, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогами Постачальника зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки платежу, а також 10% річних від простроченої суми.

Згідно із п.9.3 Договору, у випадку прострочки оплати за поставлену на умовах Договору Продукцію Покупець зобов’язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, передав у власність відповідача товар, що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами приймання брухту та відходів кольорових металів.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого товару у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору, допустивши прострочення виконання свого грошового зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 лютого 2010 року позивач кур’єрською поштою на адресу відповідач направив вимогу про сплату штрафних санкцій за двома договором № 25-02/09ЦВ від 25.02.09 р., але вимога залишилась без відповіді.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 6020,36 грн., з яких 1977,78 грн. – сума 10% річних за користування чужими грошовими коштами, 4042,58 грн. – сума пені.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме – договором поставки від 25.02.09 р. № 25-02/09ЦВ, специфікаціями до Договору, актом звірення взаємних розрахунків № 14/12/09, накладними, актами приймання, рахунками, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1977,78 грн. – суми 10% річних за користування чужими грошовими коштами, 4042,58 грн. – суми пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК УКРСПЛАВ”, м.Донецьк, до Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей”, м.Донецьк, про стягнення 6020,36 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Спільного українсько-турецького підприємства у формі закритого акціонерного товариства “Донецький завод алюмінієвих профілей” (юридична адреса: 83057, м.Донецьк, вул.Хіміків, 42; поточний рахунок № 2600301515939 в філії “Укрексімбанк”, МФО 334817, ЄДРПОУ 24656840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТПК УКРСПЛАВ” (юридична адреса: 83009, м.Донецьк, вул.Новоросійська, 9; поштова адреса: 83052, м.Донецьк, вул.Східна, 5; поточний рахунок № 26000051703390 у Донецькому РУ ЗАТ КБ “Приватбанк” в м.Донецьк, МФО 335496, ЄДРПОУ 33393752) 1977,78 грн. – суму 10% річних за користування чужими грошовими коштами, 4042,58 грн. – суму пені, 102,00 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 25.03.2010 р.

Повний текст рішення підписано 26.03.2010 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 –у справу

Вик.Канаховська В.В.