Решение № 85296901, 15.10.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2314/19Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Оляш О.Ю.,

від відповідача: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства ,,Одесаобленерго” до Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення 26988,25 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.08.2019 р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства ,,Одесаобленерго” до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2314/19, призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 10.09.2019 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 10.09.2019 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 01.10.2019 р., а від 01.10.2019 р. – до 15.10.2019 р.

Відповідач про час і місце проведення засідань суду повідомлений належним чином, що підтверджується, зокрема, повідомленнями про вручення поштових відправлень, проте з невідомих причин жодного разу не скористався наданим правом на участь в них.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 15.10.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Акціонерне товариство ,,Одесаобленерго” (далі – АТ ,,Одесаобленерго”) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі – ГУНП) про стягнення заборгованості у розмірі 26988,25 грн, з яких 26663,94 грн основного боргу, 190,99 грн 3% річних, 133,32 грн інфляційних нарахувань, вказуючи на неповне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 03.04.2017 р. № 7139 с/с 5 в частині оплати вартості спожитої електричної енергії в грудні 2018 р.

Обґрунтовуючи позов, АТ ,,Одесаобленерго” посилається на приписи ст.ст.525,526,625,629,714 ЦК України, ст.220 ГК України, умови названого вище договору, додатки та додаткову угоду до нього, акт про обсяги спожитої електроенергії підрозділом ГУНП станом на 01.01.2019 р., рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію від 03.01.2019 р. № 7139/1, лист Головного управління Національної поліції в Одеській області від 28.01.2019 р. № 14/1 тощо.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову, зокрема, оскільки: заборгованість виникла внаслідок обмеженого фінансування; в матеріалах справи відсутні будь-які докази досудового урегулювання спору з боку позивача; наявний у справі акт про обсяги спожитої електроенергії підрозділом ГУНП станом на 01.01.2019 р. доводить кількість спожитої електроенергії в розмірі 15087 кВт*год, а не її вартість; на адресу позивача надіслано акт звірки, який з боку АТ ,,Одесаобленерго” не підписано. Окремо на початку відзиву відповідач, не роблячи ніяких висновків, викладає спеціалізацію суддів Господарського суду Одеської області та виділяє те, що суддя Лічман Л.В. розглядає спори, пов`язані із захистом прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши відповідність тверджень сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

03.04.2017 р. між АТ ,,Одесаобленерго” (Постачальник) та ГУНП (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 7139 с/с 5 (Договір), за умовами розд.1 якого Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 40 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору…

Постачальник електричної енергії зобов`язується: виконувати умови цього Договору (п.2.2.1 Договору); постачати Споживачу електроенергію як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток ,,Обсяги постачання електричної енергії споживачу”); забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку ,,Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” (п.2.2.2 Договору).

Споживач зобов`язується: виконувати умови цього Договору (п.2.3.1 Договору); дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки (п.2.3.2 Договору); оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків ,,Порядок розрахунків” та ,,Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” (п.2.3.3 Договору).

Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2017 р… (п.9.4 Договору).

Додатковою угодою від 29.12.2017 р. до Договору викладено п.9.4 Договору в наступній редакції: ,,Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2018 р...”.

Додатками до Договору є: Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії (додаток 2); Акт про обсяги спожитої електроенергії (додаток 2а); Порядок розрахунку втрат електроенергії в мережі споживача (додаток 3); Порядок розрахунків (для бюджетних установ та підприємств житлово-комунального господарства) (додаток 5); Перелік об`єктів споживача (додаток 10).

Договір, додаткова угода та додатки до нього підписані уповноваженими представниками, скріплені печатками контрагентів.

Як вбачається з акту про обсяги спожитої електроенергії підрозділом ГУНП станом на 01.01.2019 р., підписаного начальником ЦОП відповідача, останнім спожито 15087 кВт*год електроенергії, в зв`язку з чим Постачальником виставлено Споживачу рахунок-фактуру № 7139/1 за спожиту в грудні 2018 р. електричну енергію на суму 40241,98 грн (різниця між загальною сумою нарахування (49051,48 грн) та розміром перевищення договірного споживання (8809,50 грн)). Рахунок, який мав бути оплачений до 11.01.2019 р., виставлено для оплати 15261 кВт*год електроенергії, з яких: 15087 кВт*год – фактично спожита енергія; 174 кВт*год – втрати електроенергії в мережі споживача, розраховані згідно додатку 3 до Договору.

Вказуючи на те, що названий рахунок-фактуру Споживачем оплачено не в повному обсязі, Постачальник звернувся до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Господарський суд, проаналізувавши наведені норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є Договір постачання електричної енергії.

При цьому ГУНП за грудень 2018 р. мало оплатити вартість 15261 кВт*год електроенергії (15087 кВт*год електричної енергії безпосередньо спожито, про що свідчить акт про обсяги спожитої електроенергії; 174 кВт*год – втрати електроенергії в мережі споживача, розраховані згідно додатку 3 до Договору), яка складає 40241,98 грн з ПДВ (тариф за 1 кВт*год – 2,197430 грн).

Фактично відповідачем погашено 13578,04 грн шляхом направлення позивачу листа від 28.01.2019 р. № 14/1 з проханням здійснити перерозподіл коштів з інших угод на Договір.

Решту вартості електричної енергії в розмірі 26663,94 грн всупереч приписам ст.ст.525,526,610,629,692,714 ЦК України, ст.193 ГК України та умовам Договору ГУНП не оплачено, незважаючи на те, що строк проведення розрахунків настав, з урахуванням чого позов про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на доведення матеріалами справи факту прострочення споживачем виконання грошового зобов`язання за Договором, господарський суд дійшов висновку, що ГУНП має сплатити:

- 190,99 грн 3% річних, з яких: 52,92 грн нараховано на суму 40241,98 грн за період з 12.01.2019 р. по 27.01.2019 р. (28.01.2019 р. відбулась оплата на суму 13577,99 грн); 2,19 грн – на суму 26663,99 грн за 28.01.2019 р.; 135,88 грн – на суму 26663,94 грн за період з 29.01.2019 р. по 31.03.2019 р.;

- 133,32 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму 26663,94 грн за період з 01.02.2019 р. по 28.02.2019 р. (лютий 2019 р.).

Відтак, позов про стягнення 3% річних та інфляційних втрат також слід задовольнити у повному обсязі.

Доводи відповідача відносно відсутності бюджетного фінансування господарським судом до уваги не приймаються, т.я. нормами ст.ст.614,617 ЦК України, які кореспондуються із приписами ст.218 ГК України, передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 р. у справі № 3-1601гс16.

Відображення у відзиві на позов тієї обставини, що суддя Лічман Л.В. розглядає спори, пов`язані із захистом прав на об`єкти інтелектуальної власності, будь-якого значення для розгляду цієї справи не має, адже до спеціалізації судді входять також інші спори позовного провадження.

Решта тверджень відповідача не приймаються судом до уваги, оскільки не звільняють ГУМП від обов`язку оплатити вартість електричної енергії та не впливають на право АТ ,,Одесаобленерго” вимагати сплату коштів у судовому порядку.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, буд. 15-А, код 40108740) на користь Акціонерного товариства ,,Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 ,,Б”, код 00131713) 26663/двадцять шість тисяч шістсот шістдесят три/грн 94 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 190/сто дев`яносто/грн 99 коп. 3% річних, 133/сто тридцять три/грн 32 коп. інфляційних втрат, 1921/одну тисячу дев`ятсот двадцять одну/грн 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 жовтня 2019 р. у т.ч. у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Суддя Л.В. Лічман