Решение № 85271349, 15.10.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2019 р. Справа№200/10449/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, третьої особи Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії, суд -

В С Т А Н О В И В:

22 серпня 2019 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, третьої особи Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 23.01.2019 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. 24.01.2019 року позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Після чого 19.02.2019 року рішенням Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області рішенням № 275 позивачу було відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах. Позивач зазначив, що надав відповідачу всі документи для призначення йому пенсії на пільгових умовах, а тому вважає рішення № 275 від 19.02.2019 року незаконним та таким, що підлягає скасуванню, а тому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Маріупольського об`єднаного Управління Пенсійного Фонду Донецької області, що полягала у не зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 , за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоду роботи з 05.01.2017р. по 06.02.2019р. та з 01.06.2017р. по 15.06.2017р., з 22.06.2017р. по 06.07.2017р., з 14.06.2018р. по 25.07.2018р., з 02.08.2018р. по 15.08.2018р. в Приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».

- зобов`язати Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного Фонду Донецької області зарахувати ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 05.01.2017р. по 06.02.2019р. та з 01.06.2017р. по 15.06.2017р., з 22.06.2017р. по 06.07.2017р., з 14.06.2018р. по 25.07.2018р., з 02.08.2018р. по 15.08.2018р. в Приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча»;

- здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення – 24.01.2019р. з урахуванням зарахування до пільгового стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 05.01.2017р. по 06.02.2019р. та з 01.06.2017р. по 15.06.2017р., з 22.06.2017р. по 06.07.2017р., з 14.06.2018р. по 25.07.2018р., з 02.08.2018р. по 15.08.2018р. та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії;

Позивач у судове засідання не прибув, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що згідно трудової книжки в перед з 01.04.2016 року по теперішній час ОСОБА_1 працював на підприємстві ПрАТ «ММК ім. Ілліча» в ЛПЦ – 3000 (дільниця нагрівальних печей) на посаді оператора поста керування 4 розряду за Списком №2, відповідно 1 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року. Відповідно до довідок ПрАТ «ММК ім.. Ілліча» про підтвердження наявного трудового стажу №41 від 10.01.2019р. в період з 05.01.2017р. по 06.02.2019р. та з 01.06.2017р. по 15.06.2017р., з 22.06.2017р. по 06.07.2017р., з 14.06.2018р. по 25.07.2018р., з 02.08.2018р. по 15.08.2018р. ОСОБА_1 працював на посаді нагрівальника металу. Згідно довідок, зазначені посади надають право для призначення пенсії відповідно 1 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На підставі цього не має підстав зарахувати до пільгового стажу, відповідно 1 ч.2 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року періоди роботи з 05.01.2017р. по 06.02.2019р. та з 01.06.2017р. по 15.06.2017р., з 22.06.2017р. по 06.07.2017р., з 14.06.2018р. по 25.07.2018р., з 02.08.2018р. по 15.08.2018р., у зв`язку з несумісністю вказаної посади в наданій пільговій довідці ПрАТ « ММК ім.. Ілліча та запису в трудовій книжці. За таких обставин, через відсутність необхідного пільгового стажу роботи не має підстав призначити пенсію ОСОБА_1 за нормами п.1 ч.2. ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На підставі наведеного, представник УПФ вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

17.09.2019 року від третьої особи на адресу суду надійшли пояснення, відповідно до яких зазначив, що під час роботи Позивача на вказаній посаді згідно з розпорядженнями: №9 від 04.01.2017 р., №1174 від 12.05.2017р., № 1340 від 01.06.2017р., 31614 від 20.06.2017р.,№3071 від 30.07.2018р., останній виконував обов`язки нагрівальника металу 5 розряду із звільненням від основних обов`язків. Професія нагрівальник металу передбачена підрозділом 3 розділу 3 «Чорна Металургія» Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. На підставі зазначеного третя особа просить задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в повному обсязі.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_1 адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Маріупольське об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області (ЕДРПОУ 42171861, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27а, 87548).

Третя особа – Приватне акціонерне товариство « Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча» (ЕДРПОУ 00191129, Донецька обл., м.Маріуполь, вул. Левченко,1)

23.01.2019 року позивач звернувся до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч.1 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та надані наступні документи: копія паспорту та ІПН; копію трудової книжки; копію архівної довідки про навчання; копію посвідчення військового квитка; копію пільгової довідки від № 41 від 10.01.2019 року., розпорядження по ЛПЦ-3000, дані СПОВ 1999-2018рр.

24.01.2019 року позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

В подальшому у березні 2019 року позивач отримав рішення № 275 від 19.02.2019 року про відмову в призначені пенсії, відповідно до якого зазначено, що до пільгового стажу не зараховані періоди роботи періоди роботи з 05.01.2017р. по 06.02.2017р. та з 01.06.2017р. по 15.06.2017р.. з 22.06.2017р. по 06.07.2017р.. з 14.06.2018р. по 25.07.2018р„ з 02.08.2018р. по 15.08,2018р. у зв`язку з несумісністю вказаної посади в наданій пільговій довідці та запису в трудовій книжці наданих ПрАТ «ММК im. Ілліча».

Позивач не погоджуючись із зазначеним рішенням позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із цим позовом.

Судом встановлено, що із записів трудової книжки НОМЕР_3 -1 НОМЕР_4 7406378 від 21.05.1990р. виданої на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що позивач працював з 22.05.1990 по 31.08.1990 - на посаді терміста прокату й труб 4 розряду; з 23.01.1998р. по 23.01.1999р. - працював на посаді терміста прокату й труб 4 розряду; з 10.01.2011р. по 04.11.2013р - працював на посаді терміста прокату й труб; з 05.11.2013р. по 01.12.2014 – працював на посаді слюсаря-ремонтника; з 02.12.2014р. по 30.03.2016р. – працював на посаді нагрівальника металу; з 01.04.2016р. – працює на посаді оператора поста керування 4 розряду. Згідно розпоряджень: № 9 від 04.01.2017 року, № 1174 від 12.05.2017р., № 1340 від 01.06.2017р., № 31614 від 20.06.2017р., № 3071 від 30.07.2018р., останній виконував обов`язки нагрівальника металу 5 розряду із звільненням від основних обов`язків.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходить із наступного.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV)).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до пункту 2 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-ІV Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

Закон України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі – Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

У відповідності до статті 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Вищевказана норма закону кореспондується із пунктом 1 частиною 2 статтею 114 Закону № 1058- IV (чинна редакція) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок № 637).

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відтак, із трудової книжки НОМЕР_5 виданої на ім`я ОСОБА_1 від 23.01.1969 року, вбачається, що позивач у період з 22.05.1990 по 31.08.1990 - працював на посаді терміста прокату й труб 4 розряду; з 23.01.1998р. по 23.01.1999р. - працював на посаді терміста прокату й труб 4 розряду; з 10.01.2011р. по 04.11.2013р - працював на посаді терміста прокату й труб; з 05.11.2013р. по 01.12.2014 – працював на посаді слюсаря-ремонтника; з 02.12.2014р. по 30.03.2016р. – працював на посаді нагрівальника металу; з 01.04.2016р. – працює на посаді оператора поста керування 4 розряду.

Згідно розпоряджень: №9 від 04.01.2017 року, №1174 від 12.05.2017р., № 1340 від 01.06.2017р., №1614 від 20.06.2017р.,№3071 від 30.07.2018р., №3296 від 07.08.2018р., у період часу: 05.01.2017р. по 06.02.2019р. та з 01.06.2017р. по 15.06.2017р., з 22.06.2017р. по 06.07.2017р., з 14.06.2018р. по 25.07.2018р., з 02.08.2018р. по 15.08.2018р., працював повний робочий день (із звільненням від основних обов`язків) за професією - нагрівальника металу 5 розряду, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1.

Крім цього в матеріалах справи наявні довідки № 41 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Разом з цим, відповідно до п. 3 пп. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 професія нагрівальник металу входить до складу професій, які дають право на пенсію на пільгових умовах.

На думку суду, Пенсійний фонд не врахував, що не всі недоліки записів у уточнюючих довідках можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів.

Проте, суд наголошує, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні уточнюючих довідок та трудової книжки.

За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне оформлення документів підприємства на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження пільгового характеру роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

У свою чергу, суд під час розгляду справи повинен перевірити, зокрема, чи діяв Пенсійний фонд обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до п. 3 ст. 44 Закону України №1058 та п. 4.2 Порядку №22-1 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Так, у справі “Тлімменос проти Греції” (Thlimmenos v. Greece, рішення від 06.04.2000, заява № 34369/97) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому об`єктивного та розумного виправдання. Однак це не єдиний аспект заборони дискримінації у статті 14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи об`єктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.

Аналогічний підхід закріплено в національному праві. Так, відповідно до Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” формами дискримінації є: пряма дискримінація, непряма дискримінація, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації, утиск (ст.5). Відповідно до ст.1 цього Закону непряма дискримінація ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають;- менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами-та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

У відповідності до практики Конституційного Суду України, який під час розгляду 7 жовтня 2009 року справи № 1-32/2009 встановив, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Також суд зазна чив, що пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з тру довою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули пра во на одержання пенсії. Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переко нань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (...).

Отже, суд дійшов висновку про те, що відповідачем протиправно не зараховано періоди роботи позивача з 05.01.2017р. по 06.02.2019р. та з 01.06.2017р. по 15.06.2017р., з 22.06.2017р. по 06.07.2017р., з 14.06.2018р. по 25.07.2018р., з 02.08.2018р. по 15.08.2018р. в Приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».

Що стосується вимог позивача про здійснення перерахунку пенсії з 24.01.2019 року, суд вбачає за необхідне вказати наступне.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів порушення прав в цій частині, а відповідачем у рішенні № 275 не зазначено про відмову у цій частині.

За таких підставі суд вважає, що зазначена вимога заявлена передчасно, а тому в цій частині слід відмовити.

Згідно ч.ч. 2-3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вбачає за необхідне для повного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог скасувати рішення № 275 від 19.02.2019 року та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2019 року з урахуванням висновків суду зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи 05.01.2017р. по 06.02.2019р. та з 01.06.2017р. по 15.06.2017р., з 22.06.2017р. по 06.07.2017р., з 14.06.2018р. по 25.07.2018р., з 02.08.2018р. по 15.08.2018р. в Приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір розподілити відповідно до статті 139 КАС України

Керуючись Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, "Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” затвердженого Постановою КМ України від 13.08.1993 року №637, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 14, 19, 22, 30, 76, 77, 122, 139, 211, 241-246 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області, третьої особи Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії – задовольнити частково.

Скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області № 275 від 19.02.2019 року.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2019 року зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи 05.01.2017р. по 06.02.2019р. та з 01.06.2017р. по 15.06.2017р., з 22.06.2017р. по 06.07.2017р., з 14.06.2018р. по 25.07.2018р., з 02.08.2018р. по 15.08.2018р. в Приватному акціонерному товаристві «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», з урахуванням висновків суду.

В іншій частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 15 жовтня 2019 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.О. Галатіна