Постановление суда № 85266459, 29.10.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

29 жовтня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/2183/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою акціонерного товариства "Херсонобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (далі – позивач, Товариство) звернулося до суду із адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – відповідач, НКРЕКП), у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 2069 від 03.10.2019 р. про накладення на позивача штрафу за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання (далі – Постанова 2069).

Ухвалою від 28.10.2019 р. відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 15.11.2019 р.

28.10.2019 р. позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2069 від 03.10.2019 р. “Про накладення штрафу на АТ “Херсонобленерго” за порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання;

- заборони Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг вчиняти дії на реалізацію постанови № 2069 від 03.10.2019 р. “Про накладення штрафу на АТ “Херсонобленерго” за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання”.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що для виконання оскаржуваної постанови, AT “Херсонобленерго” зобов`язане буде вжити ряд заходів та отримати обмеження фінансової (господарської) діяльності, а саме:

1) сплатити штраф у розмірі 850 тис. грн. протягом 30 днів;

2) подати до 01.11.2019 року інвестиційну програму (далі ІП) із джерелами фінансування, які не передбачені нормативно-правовими актами в розмірі 9 092,47 тис. грн. (без ПДВ) (пункт 3.2 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу затвердженого Постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року за № 955 встановлено, що ІП на прогнозний період подається на розгляд відповідно до затвердженого НКРЕКП графіка, але не пізніше ніж за 2 місяці до дати закінчення дії попередньої ІП), та вжити заходів щодо її виконання;

3) понести негативні наслідки шляхом зміни тарифу на розподіл електричної енергії в бік зменшення, що буде вчинено НКРЕКП до початку 2020 року, на загальну суму 11 165, 36 тис. грн (без ПДВ) з яких на позитивну суму необгрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік у розмірі 11 124,95 тис. грн (без ПДВ), та суму перевищення вартості закупівель понад 10 % в рамках виконання заходів “Придбання програмного забезпечення Microsoft WinSvrSTDCore 2016 SNGL OLP 2Lic NL CoreLic (або аналог)” та “Renault Logan MCV Authentique AUTA 15H 5R або аналог” у розмірі 40,41 тис. грн (без ПДВ);

4) до 15.10.2019 року надати до НКРЕКП копії підтверджених документів щодо врегулювання спірних питань із гр. ОСОБА_1 , в частині внесення змін до технічних умов нестандартного приєднання замовника, що є додатком до договору про приєднання до електричних мереж та внести зміни до технічних умов гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , в частині визначення точок приєднання на межі земельної ділянки замовників.

Позивач стверджує, що зворотнього механізму повернення у попередній стан вже виконаних перелічених вимог спірної постанови не передбачено жодним нормативно-правовим актом. Тому, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення суду по даній справі, оскільки НКРЕКП у відповідності до вимог законодавства може притягнути АТ “Херсонобленерго” до вищезазначеної відповідальності, а саме, провести нарахування пені та вжити заходів щодо зменшення тарифів. У зв`язку із чим, найбільш дієвими способом для реалізації прав позивача на судовий захист є забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглядаючи та вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що у серпні 2019 року НКРЕКП проведений плановий виїзний захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Товариством Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу та постачання електричної енергії, за результатами якого складені Акти від 13.09.2019 р. №314, № 315.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 03.10.2019 на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання за участі керівника Товариства, розглянуто вказані Акти.

За результатами засідання відповідачем прийнята постанова від 03.10.2019 року №2069 “Про накладення штрафу на АТ “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання, якою на Товариство накладено штраф у розмірі 850000 грн., відповідно до п.п. 11,12 ч. 1 ст. 17, ст. 22 ЗУ “ Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” та ст.77 ЗУ “ Про ринок електричної енергії”.

Окрім накладення на позивача зазначеного штрафу, оскаржуваною постановою також:

Відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО”:

1) відповідно до Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року N0 955, урахувати в Інвестиційній програмі на 2020 рік статтю “Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року” без додаткових джерел фінансування на суму економії коштів, що склалась за результатами виконання заходів Інвестиційної програми на 2018 рік, у розмірі 9 092,47 тис. грн (без ПДВ);

2) у строк до 07 жовтня 2019 року: надати до НКРЕКП звітну інформацію щодо приєднань електроустановок замовників до електричних мереж за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку фінансування послуг з приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженого постановою НКРЕ від 21 листопада 2013 року N0 1467, за І—IV квартали 2018 року, надати до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Херсонській області поштою на паперових носіях та в електронному вигляді скориговані форми звітності N0 11- ЕІКРЕКП (квартальна) “Звіт щодо показників надійності (безперервності) електропостачання” та N0 12-НКРЕКП-розподіл (квартальна) “Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг з розподілу електричної енергії” за І—IV квартали 2018 року, а також скориговану форму звітності N0 14-НКРЕКП (річна) “Звіт щодо усунення причин незадовільної якості електричної енергії за скаргами споживачів” за 2018 рік;

3) у строк до 15 жовтня 2019 року:

надати до НКРЕКП та Сектору НКРЕКП у Херсонській області інформацію та належним чином завірені копії підтвердних документів щодо врегулювання спірних питань із гр. ОСОБА_1 , в частині внесення змін до технічних умов нестандартного приєднання замовника, що є додатком до договору про приєднання до електричних мереж;

привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства України по відношенню до гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_6 , шляхом внесення змін до технічних умов в частині визначення точок приєднання на межі земельної ділянки замовників або, за згодою замовників, на території цієї земельної ділянки, про що у строк до 01 листопада 2019 року повідомити НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Херсонській області з наданням на лежним чином завірених копій підтвердних документів, або надати інформацію та належним чином підтвердні документи щодо забезпечення підключення електроустановок власників квартир до електричних мереж та подання напруги в точки приєднання.

Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг”:

1) підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” шляхом його зміни в бік зменшення на загальну суму 11 165, 36 тис. грн (без ПДВ), урахувавши: суму перевищення вартості закупівель понад 10 % в рамках виконання заходів “Придбання програмного забезпечення MicrosoftWinSvrSTDCore 2016 SNGL OLP 2Lic NL CoreLic (або аналог)” та “Renault Logan MCV Authentique AUTA 15H 5R або аналог” у розмірі 40,41 тис. грн (без ПДВ);

позитивну суму необгрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік у розмірі 11 124,95 тис. грн (без ПДВ).

2) у разі неврахування AT “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” в Інвестиційній програмі на 2020 рік статті “Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року” без додаткових джерел фінансування у розмірі, зазначеному у підпункті 1 пункту 2 цієї постанови, підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії AT “ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” шляхом його зміни в бік зменшення на відповідну суму.

Надаючи оцінку наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За приписами статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Як вбачається зі змісту заяви, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, Товариство мотивувало тим, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача та ускладнить виконання рішення суду у справі оскільки оскаржувана постанова грубо порушує права позивача, а саме призводить до значних економічних наслідків, пов`язаний із необхідністю проведення сплати суми штрафу, безпідставного зменшення тарифу на розподіл електричної енергії та встановлення джерел фінансування ІП, які не передбачені нормативно-правовими актами.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд відмічає наступне.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини оскаржуваної постанови відповідача, на позивача накладено штраф у розмірі 850000,00 грн.

Частиною 5 статті 22 Закону України "Про Національну комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 р. № 1540-VIII встановлено, що суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

Наведене свідчить, що у разі відмови позивача від добровільного виконання постанови про накладення штрафу у зв`язку з її оскарженням до суду, останньому, після спливу 30-денного строку з дня одержання такої постанови, буде нарахована пеня, що у подальшому може мати наслідком можливість звернення відповідача із вимогою про стягнення нарахованих грошових коштів.

Звернення позивача із позовом до суду про оскарження постанови НКРЕКП від 03.10.2019 № 2069 “Про накладення штрафу на АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО” за порушення Ліцензійних умов не зупиняє її дію, а розгляд справи у суді буде тривати більше ніж 30 днів, а отже, у випадку звернення відповідача з вимогами про стягнення штрафних санкцій, позивач буде змушений його сплатити до вирішення питання про законність постанови.

Щодо вимог Постанови 2069 в частині внесення до інвестиційної програми на 2020 рік статті «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року» та підготовки проекту рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії АТ “Херсонобленерго” шляхом його зміни в бік зменшення, суд відмічає наступне.

Так, на виконання Постанови 2069 позивачу необхідно внести до інвестиційної програми на 2020 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності 2018 року». Відповідний захід необхідно вчинити до 01 листопада 2019 року, згідно п. 3.2 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955 (далі Порядок 955). На виконання приписів Порядку 955 ІП буде затверджено Постановою НКРЕКП до початку 2020 року, та буде обов`язковою до виконання. Також у разі вилучення 11 165, 36 тис. із тарифу на розподіл електроенергії, що може бути вчинено НКРЕКП до початку 2020 року (тариф затверджується на 2020 рік), позивач зобов`язаний буде надавати послуги згідно затвердженого нового тарифу на розподіл. (Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону України “Про ринок електричної енергії” оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики).

Також суд погоджується з позивачем, що зворотнього механізму повернення у попередній стан вже виконаних перелічених вимог спірної постанови не передбачено жодним нормативно-правовим актом, а виконання АТ “Херсонобленерго” постанови до вирішення питання про її законність та обґрунтованість може призвести до істотних складнощів та неефективності поновлення порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Таким чином суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для вжиття заходів забезпечення позову та задоволення заяви позивача щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови НКРЕКП від 03.10.2019 р. № 2069 про накладення штрафу на АТ “Херсонобленерго” за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання.

Суд зауважує, що звертаючись до адміністративного суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, зацікавлена особа повинна переконливо обґрунтувати, що існує очевидна загроза її правам, свободам чи інтересам, або їх захист стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль або понести відповідні витрати. Крім того, конкретний спосіб в який позивач просить забезпечити позов має співвідноситись з заявленими позовними вимогами. Заходи забезпечення позову мають бути розумними, обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам. Такими заходами має бути забезпечено збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб, що беруть участь у справі.

Отже, вимоги заяви про вжиття заходів забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Суд зауважує, що зупинення дії оскаржуваної постанови має наслідком заборони відповідачу вчиняти будь-які дії з метою її реалізації, відтак відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії на реалізацію постанови.

За таких обставин суд частково задовольняє клопотання позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 243, 248 КАС України,-

ухвалив:

Задовольнити частково клопотання АТ "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" про забезпечення позову.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133,03057, м Київ, вул. Смоленська, 19) № 2069 від 03.10.2019 р. "Про накладення штрафу на АТ “Херсонобленерго” за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання".

Копії ухвали направити сторонам (їх представникам).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Морська Г.М.