Постановление суда № 85263279, 29.10.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/5418/19

Номер провадження 1 – КС/638/4745/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Грищенко І. О., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 про незаконну постанову про об`єднання кримінальних проваджень від 02.08.2019 р.,

установив:

29.10.2019 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_1 , в якій вона просить визнати незаконною постанову про об`єднання кримінальних проваджень від 02 серпня 2019 року.

В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_1 зазначає, що рішення прокурора про об`єднання двох кримінальних проваджень в одне є неправомірним, оскільки ці кримінальні провадження є різними.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст. 303 КПК України.

За змістом ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування – потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим – особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки – особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій – особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, – підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9 – 1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування – особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом – підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9 – 1 частини першої статті 284 цього Кодексу, – стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За змістом ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 – 316 цього Кодексу.

За ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

З огляду на це, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь – яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

Зі змісту скарги вбачається, що заявник порушує питання про скасування постанови прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області юриста 1 класу Дмитрієва І. Ф. від 02 серпня 2019 року про об`єднання кримінальних проваджень. Цією постановою об`єднані кримінальні провадження за № 12016220480005619 від 09.11.2016 р. за заявою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення – злочину передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України та за № 42018221090000159 від 30.05.2018 р. за заявою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення – злочину передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України в єдине кримінальне провадження з присвоєнням єдиного номеру № 12016220480005619 від 09.11.2016 р.

Положення статті 217 КПК України визначають порядок об`єднання і виділення матеріалів досудового розслідування. Зокрема, частиною 6 цієї статті передбачено, що рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене.

Слідчий суддя доходить висновку, що доводи скарги ОСОБА_1 не узгоджуються із положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України та можливістю прийняття слідчим суддею рішення за даною скаргою відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, а тому слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 про незаконну постанову про об`єднання кримінальних проваджень від 02.08.2019 р. – відмовити.

Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Слідчий суддя: