Решение № 8521459, 02.03.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2010 р. Справа № 7/14/10

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна база 1608”, 54010, м. Миколаїв, вул.Бузника, 5

До відповідача: Приватого підприємства “Фаворит-Миколаїв”, 1. 54010, м.Миколаїв, вул.Паризької Комуни, 28/97, 2. 54028, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 20/4

про: стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3807,61 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсальна база 1608” звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Приватого підприємства “Фаворит-Миколаїв” заборгованості в сумі 3807,61 грн.

Відповідач в судове засідання не з’явився відзиву та заперечень проти позову не надав. Про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення 5400111078668.

За таких обставин згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

15.01.2009р. на підставі рахунку-фактури № СФ-0000016 від 15.01.2009 року позивач відпустив відповідачу по видатковій накладній № РН-0000014 від 15.01.2009 року товар – Цукор-пісок у кількості 1 т. на загальну суму 3300,00 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 550,00 грн. який був отриманий останнім на підставі довіреності ЯНШ № 791913 від 15.01.2009 року.

Належним чином завірені копії вказаних документів подані суду позивачем і не викликають сумніву у суду щодо їх достовірності.

Письмового договору сторони не укладали.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з усної угоди поставки, підтвердженням якої є рахунок-фактура № СФ-0000016 від 15.01.2009 року та видані продавцем документи (видаткова накладна), яка містить відомості про кількість товару, ціну та загальну суму поставки.

Оскільки, у договорі сторони не передбачили форму та строки розрахунків, на випадок відсутності з боку відповідача попередньої оплати, та чітко не визначили строки, в які повинно бути погашено залишок заборгованості, то суд вважає за необхідне застосувати приписи ст. 530 ЦК України, якими передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор вправі потребувати виконання у будь-який час, а боржник зобов’язаний виконати його в семиденний строк від дня пре’явлення вимог, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За правилами ст. 193 Господарського кодексу України, - суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач в визначений позивачем строк вимоги позивача не виконав. Гроші за отриманий товар в сумі 3300,00 грн. позивачеві не сплатив.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання за вимогою кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 101,71 грн. та 405,90 грн. інфляційних. Розмір яких підлягає частковому задоволенню з урахуванням строку (терміну) виникнення зобов’язання.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не розрахувався за отриманий товар, що зумовило позивача звернутись до відповідача з претензією № 0309/01 від 03.09.2009 року з вимогою, - в 10 денний термін з моменту отримання зазначеної претензії оплатити заборгованість за отриманий по видатковій накладній № РН-0000014 від 15.01.2009 року цукор. Претензія отримана відповідачем 11.09.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення № 74569-6 (а.с 11). Отже строк виконання зобов’язання визначений позивачем спливає 22.09.2009 року, та з наступного дня тобто 23.09.2009 року зобов’язання вважається простроченим та відповідно саме з 23.09.2009 року у позивача виникло право нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання зобов’язання передбачених ст. 625 ЦК України.

Так, розмір 3% річних які підлягають задоволенню уточнюється судом з урахуванням наступного розрахунку 3300:365х129х0,03=34,99 грн.

Розмір інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в розмірі 185,42 грн. за період з вересня 2009р. - січень 2010р.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а судові витрати підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.п. а ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” від 21.10.1993р. № 7-93, державне мито із заяв майнового характеру, - становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, при подачі позову позивач мав сплатити 102,00 грн. держмита, але згідно платіжного доручення № 1021 від 28.01.2010 року ним було сплачено 380,76 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»(зі змінами та доповненнями), - сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у разі внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

За таких обставин, розмір державного мита, який було надмірно сплачене позивачем в розмірі 278,76 грн. (380,76 грн. - 102,00 грн.) по платіжному дорученню № 1021 від 28.01.2010 року підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ст.ст. 44, 47, 49, 75, 82, 84-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватого підприємства “Фаворит-Миколаїв” (1. 54010, м.Миколаїв, вул.Паризької Комуни, 28/97, 2. 54028, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 20/4, п/р № 2600830012268 в МФ «ВіЕйБіБанк», МФО 326063, код 30826284) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальна база 1608” (54010, м. Миколаїв, вул.Бузника, 5, п/р № 26006310993 в МФ АТ “Кредобанк” МФО 326762, код 20920010) заборгованість в розмірі 3300,00 грн., 3% річних в розмірі 34,99 грн., інфляційних в розмірі 185,42 грн., 93,84 грн. держмита, та 217,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Універсальна база 1608” (54010, м. Миколаїв, вул.Бузника, 5, п/р № 26006310993 в МФ АТ “Кредобанк” МФО 326762, код 20920010) 278,76 грн. надмірно сплаченого державного мита за платіжним дорученням № 1021 від 28.01.2010 року.

Суддя