Решение № 85211071, 21.10.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2492/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Голоденко І.О.

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕГЕРТ ТРАНС ЕКСПОРТ" (вул. 1 Травня, буд. 3, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001)

за участю третьої особи, яка не заявляює самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 18905,35 грн, -

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулсь до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕГЕРТ ТРАНС ЕКСПОРТ", в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь в порядку суборгації 18905,35 грн.

Позиції учасників справи

Підставою позову позивач визначив обставину виконання ним обов`язку перед страхувальником по відшкодуванню шкоди, заподіяної 29.12.2017 з вини ОСОБА_1 , який є водієм ТОВ "ЗЕГЕРТ ТРАНС ЕКСПОРТ" та на момент скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем. При цьому позивач зазначив, що між ПАТ «Європейський страховий союз» та ОСОБА_2 був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів №АК/3291281, згідно якого ПАТ «Європейський страховий союз» взяло на себе зобов`язання компенсувати заподіяну шкоду третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю транспортного засобу «DAF 95 XF 430», д/н НОМЕР_1 , і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

21.10.2019 від позивача на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с.101, т.1) та заява про долучення доказів (а.с.102-109, т.1).

Відповідач та третя особа у судові засідання 27.09.2019 та 21.10.2019 не з`являлись, відзив на позов, письмових пояснень по суті спору та жодних доказів суду не надали, а отже враховуючи, що про час та місце судових засідань останні були повідомлені належним чином, справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.08.2019 було відкрито провадження у справі № 916/2492/19, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; залучено фізичну особу ОСОБА_1 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача; судове засідання для розгляду справи призначено на « 27» вересня 2019 о 12год.30хв.

Ухвалою суду від 27.09.2019 у судовому засіданні по справі було оголошено перерву до "21" жовтня 2019 об 11:00.

У судовому засіданні 21.10.2019 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

30.05.2017 між АТ «СК «АХА Страхування» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №192417а7оа (а.с.12-19, т.1), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземних транспортним засобом - Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Пунктом 11 договору визначена страхова сума розміром 220000,00 грн, пунктом19 договору визначено строк дії договору: з 05.06.2017 до 04.06.2018.

29.12.2017 в м. Одесі по вул. М. Грушевського, 15-а трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «DAF 95 XF 430», д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Toyota Corolla», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , про що було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БР №078897 (а.с.29, т.1). У вказаному протоколі зазначено, що місцем роботи ОСОБА_1 є: водій ПП «Зегерт Транс».

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 16.08.2018, номер провадження 3/521/1183/18, справа №521/950/18, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні вищевказаної ДТП (а.с.85-86, т.1).

Згідно висновку №4559 експертного автотоварознавчого дослідження щодо визначення матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Corolla, реєстраційний номер д/н НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку, завданого власнику зазначеного автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, станом на 29.12.2017 складає 19975,87 грн (а.с.31-36, т.1).

Згідно рахунку ТОВ «ВТП «Інжпроект» №3 від 18.01.2018 та ремонтної калькуляції №1.003.17.0 від 18.01.2018 вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля Toyota Corolla, д/н НОМЕР_2 , склала 18905,35 грн (а.с.49-52, т.1).

Вищевказаний рахунок на підставі страхового акту №АХА2353927 від 19.01.2018 (а.с.54, т.1) було в повному обсязі оплачено АТ «СК «АХА Страхування», що підтверджується платіжним дорученням № 413462 від 22.01.2018 (а.с.55, т.1).

05.11.2018 АТ «СК «АХА Страхування» направило на адресу ТОВ «Зегерт Транс Експорт» претензією, в якій заявило про відшкодування в порядку суброгації витрат АТ «СК «АХА «Страхування» у розмірі 18905,35 грн (а.с.56-58, т.1).

Проте відповідач спірних коштів не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

20.06.2019 відбулась зміна найменування ПАТ «СК «АХА Страхування» на ПАТ «Страхова компанія «АРКС», що підтверджується відомостями з ЄДР (а.с.62, т. 1) та поясненнями позивача.

З наявної в матеріалах справи відповіді Національної поліції України щодо дорожньо-транспортної пригоди (а.с.26-28, т.1) вбачається, зокрема, наступне:

- щодо транспортного засобу «DAF 95 XF 430», д/н НОМЕР_1 : власник ТЗ - ОСОБА_2 , водій учасник ДТП - ОСОБА_1 , серія та номер страхового полісу учасника ДТП - АК № 3291281 , строк дії - до 03.02.2018, страховик ПРАТ «Європейський страховий союз»;

- щодо транспортного засобу «Toyota Corolla», д/н НОМЕР_2 , власник ТЗ та водій - ОСОБА_3 , серія та номер страхового полісу учасника ДТП - АМ №0358310 , строк дії - до 04.06.2018, страховик АТ «СК» «АХА Страхування».

В матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності у відповідача будь-якого речового права щодо транспортного засобу «DAF 95 XF 430», д/н НОМЕР_1 .

Згідно витягу з Моторного (транспортного) страхового бюро України (а.с.46, т. 1) щодо транспортного засобу «DAF 95 XF», д/н НОМЕР_1 , укладено страховий поліс АК № 003291281 , який був діючим станом на 29.12.2017 з лімітом відшкодування за заподіяну шкоду життю та здоров`ю в розмірі 200000,00 грн, майну - 100000,00 грн; страхувальник - ОСОБА_2 .

Згідно з договором №02/17 від 02.03.2017, укладеним між фізичною особою ОСОБА_2 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зегерт Транс Експорт» (замовник), виконавець зобов`язався надати замовнику послуги (виконати роботу) в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити дані послуги та роботи (а.с.104-105, т.1).

Згідно з п.п. 1.2., 1.3. договору виконавець не підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку, а сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), у тому числі використовує власні засоби та матеріали. Виконавець вправі залучати відповідних фахівців для якісного і своєчасного надання послуг (виконання робіт), послуги (роботу) зазначених фахівців виконавець оплачує за власний рахунок, згідно з домовленістю з даними особами. Відповідно до п.п.2.1.1. до обов`язків виконавця по цивільно-правовому договору відноситься надання послуг організації перевезення вантажу транспортними засобами.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Відповідно до положень статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 1 Закону страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах; забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Згідно з ст. 5 Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 993 ЦК України, яка кореспондується з ст. 27 Закону України «Про старування», передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Позиція суду

Позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 має: 1) трудові відносини з відповідачем; 2) під час скоєння ДТП виконував саме свої службові обов`язки як працівник (водій) ТОВ «Зегерт Транс Експорт».

Єдиним документом в матеріалах справи, в якому містяться відомості про те, що ОСОБА_1 працює водієм відповідача, є протокол про адміністративне правопорушення. Поряд з цим, в матеріалах справи є договір від 02.03.2017 № 02/17, згідно з яким ОСОБА_2 (який на час ДТП був власником транспортного засобу «DAF 95 XF 430», д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 ) зобов`язався надати відповідачу послуги з організації перевезення вантажу автотранспортними засобами з залученням відповідних фахівців, оплату послуг яких виконати за власний рахунок (п. 1.3. договору).

У зв`язку з цим, суд вважає, що відомості в протоколі адміністративного правопорушення не є достатніми для встановлення судом обставини, що під час скоєння ДТП ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем та виконував свої службові обов`язки як працівник (водій) відповідача.

При цьому, при застосуванні до спірних відносин статей 1187 та 1172 ЦК України вбачається, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки.

З цього приводу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 05.12.2018 по справі №426/16825/16-ц.

Як встановлено судом ТОВ «Зегерт Транс Експорт» на час ДТП не є власником транспортного засобу «DAF 95 XF 430» з д/н НОМЕР_1 , а власником вказаного автомобіля є ОСОБА_2 . В матеріалах справи також відсутні будь-які докази наявності у відповідача будь-якого речового права щодо зазначеного транспортного засобу. При цьому, як зазначалось, за договором від 02.03.2017 № 02/17 ОСОБА_2 зобов`язався надати відповідачу послуги з організації перевезення вантажу автотранспортними засобами з залученням відповідних фахівців, оплату послуг яких виконати за власний рахунок

За цих обставин, суд вважає, що позивачем не доведено підстав покладення обов`язку сплатити спірні кошти на відповідача як роботодавця, який є законним володільцем транспортного засобу «DAF 95 XF 430», д/н НОМЕР_1 . Посилання позивача у заяві про долучення доказів на те, що між відповідачем та ОСОБА_2 існували відносини підряду суд вважає необгрунтованим та неприйнятним, оскільки, позивач у даній справі не змінював підстав позову, у позові позивач навпаки зазначав, що ОСОБА_1 є водієм відповідача, і позивачем не доведено, що у спірних відносинах за участі ОСОБА_1 ОСОБА_2 , як роботодавець, за завданням відповідача виконував підрядні роботи.

Крім цього, варто зазначити, що під час розгляду даної справи суд встановив, що відповідно до страхового полісу серії АК №003291281 відповідальність власника автомобіля «DAF 95 XF 430», д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП була застрахована зі страховим лімітом за шкоду майну 100000,00 грн.

Отже, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди, а тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Аналогічний правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 по справі №755/18006/15-ц.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що у позові позивачу слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов позивача не підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір підлягає покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судовий збір покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 жовтня 2019 р.

Суддя Д.О. Бездоля