Решение № 85210949, 16.10.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1672/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу №916/1672/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістік»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т»

про стягнення 2 860 202,71 грн., -

за участю представників:

від позивача: Нестерова І.В., довіреність від 01.07.2019р. б/н

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістік» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» заборгованості у розмірі 2 008 867,86 грн., інфляційного збільшення у розмірі 176850,59 грн., штрафних санкцій у розмірі 674 484,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №55/17 від 01.03.2017р. щодо оплати поставленого позивачем товару.

18.06.2019р. Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду.

Ухвалою від 31.07.2019р. строк підготовчого провадження продовжений господарським судом на 30 днів до 19.09.2019р.

Ухвалою від 04.09.2019р. підтовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 18.09.2019р.

Під час розгляду справи по суті судом оголошувалася перерва до 02.10.2019р., про що судом постановлено ухвалу від 18.09.2019р. та оголошувалася перерва до 16.10.2019р., про що судом постановлено ухвалу від 02.10.2019р.

Відповідач у судові засіданні не з`явився, про причини свого нез`явлення суд не повідомив та відзив на позов до суду не надав.

При цьому, ухвали суду, які надіслані відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, буд.2, повернуті до суду органами зв`язку із зазначенням причин повернення: «за зазначеною адресою організація не знаходиться».

Окрім того, згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань станом на 16.10.2019р., місцезнаходженням відповідача є 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, буд. 7.

При цьому такі зміни щодо місцезнаходження відповідача внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань 07.10.2019р., тобто у період оголошеної судом перерви у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 16.10.2019р. господарським судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою вирішено розглянути дану справу по суті, із врахуванням при цьому вимог ч.2 ст.31 ГПК України, якою встановлено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

У додаткових поясненнях за вх. № 21188/19 від 16.10.2019р. позивач посилається на те, що ним до позовної заяви були надані докази відвантаження товару відповідачу за період з 21.06.2017 р. по 31.12.2017 р. у вигляді податкових накладних - електронних документів, з відповідною реєстрацією у «Медок», які складені та зареєстровані відповідно до п.201.10 ПКУ в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем, та є для відповідача підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. На думку позивача податкові накладні, які складені та зареєстровані відповідно до ч. 201.10 ПКУ в Єдиному реєстрі податкових накладних фактично підтверджують здійснення господарських операцій позивачем по постачанню товарів Відповідачу за період з 21.06.2017р. по 31.12.2017р.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 16.10.2019р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено:

01.03.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» (Покупець, відповідач) укладений договір поставки з відстроченням платежу №55/17, із протоколом розбіжностей до цього договору № 55/17 від 01.03.2017р. (далі - протокол), згідно з якими Постачальник зобов`язується поставляти Покупцю, а Покупець зобов`язується приймати та сплачувати товар, на умовах встановлених договором та протоколом розбіжностей.

Відповідно до п. 2.1. договору поставка Товару здійснюється за узгодженим Сторонами цінами, вказаними в Прейскуранті (Специфікації). При цьому постачальник зобов`язується не збільшувати ціни, зазначені в Прейскуранті (специфікації), протягом 14 днів з моменту їх узгодження Сторонами, Постачальник зобов`язується надавати ціни в Прейскуранті, які узгоджені Покупцем і Постачальником, на рівних умовах, як для Покупця, так і для інших роздрібних компаній.

У разі порушення договірних зобов`язань з надання цін, Покупець повідомляє Постачальника в письмовій формі з наданням достовірних фактів (будь-які письмові докази), які підтверджують порушення договірних зобов`язань з боку Постачальника і на вимогу Покупця оплачує штраф в розмірі 2000,00 грн. за кожен факт такого порушення.

Відповідно до п. 2.2. протоколу Постачальник має право за згодою Покупця змінити перелік товарів, що продаються і цін на них шляхом внесення змін до Прейскуранта, попередивши про це Покупця не менше ніж за 14 (чотирнадцять) днів до таких змін, а за умови, що ціна на товари вказана в рекламній брошурі покупця, то не менше ніж за 21 (двадцять один) день до таких змін. Попередження направляється Покупцю по факсу і вважається отриманим за умови наявності підпису повноважного представника Постачальника і дозволяє встановити, що попередження виходить від постачальника. Постачальник зобов`язаний вручити Покупцеві новий Прейскурант, підписаний Постачальником, або направити її поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручений негайно після направлення попередження про зміну цін.

Новий Прейскурант вважається схваленим сторонами з моменту отримання його Покупцем, і вступає в силу після закінчення 14 днів з моменту схвалення

Відповідно до п. 3.1. Договору поставка Товару здійснюється на умовах DDP-склад Покупця (в інтерпретації Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010) однією або декількома партіями у відповідності зі специфікаціями або накладними, які складаються на кожну таку партію. За згодою Сторін одержувачем Товару за цим договором може бути третя особа.

Відповідно до п. 3.4. договору Постачальник зобов`язується поставити кожну окрему партію Товару протягом 2 календарних днів з моменту отримання узгодженої заявки Покупця, якщо в такій заявці не зазначена пізніша дата поставки.

Відповідно до п. 3.13. протоколу за 30 днів до закінчення терміну придатності або реалізації Товару Постачальник зобов`язується прийняти такий Товар з оформленням відповідних товарно-транспортних та бухгалтерських документів (накладних, товаротранспортних накладних).

Вартість поверненого Товару зараховується в рахунок знову поставленого за умови, якщо повернений Товар був оплачений Покупцем.

Примітка: якщо на товари, що поставляються встановлені різні за часом терміни придатності або реалізації, терміни повернення таких товарів Сторони узгоджують в окремих угодах.

У разі відмови Постачальника виконати повернення товару Покупець має право не оплачувати такий Товар.

Відповідно до п. 3.15. договору право власності та ризик випадкової загибелі та випадкового пошкодження товарів переходить до покупця з моменту вивантаження товару на рампу і підписання Покупцем накладної про приймання товару,

У п.3.19. договору обумовлено, що Постачальник зобов`язаний прийняти накладну від Покупця під час поставки товару за умови присутності підпису відповідальних осіб торгового об`єкта (директора) або розподільного центру Покупця, зазначених в кругової довіреності, а також штампа відповідного торгового об`єкта або розподільного центру Покупця.

Покупець має право вважати недійсною і не оплачувати накладну, в якій відсутні підписи відповідальних осіб Покупця, уповноважених приймати товар, або підпис особи, яка прийняла товар, не відповідає підписам відповідальних осіб з боку Покупця, зазначених в кругової довіреності.

Наявність друку Покупця на примірниках накладних Постачальника, оформлених з порушенням частини 1 цього пункту, також не є підставою для їх оплати, при цьому Покупцем застосовуються положення частини 2 цього пункту.

Відповідно до п. 3.20. договору у разі несвоєчасної оплати Покупцем попередніх партій товару Постачальник має право, письмово повідомивши Покупця за 15 днів, затримати поставку до моменту погашення простроченої заборгованості без застосування, фінансових санкцій, передбачених п. 5.2., 5.3, 5.11, цього Договору за затримку поставки.

Відповідно до п. 4.1. договору Оплату кожної окремої партії Товару (визначеної в накладній) за цим Договором Покупець здійснює шляхом перерахування 100% вартості цієї партії Товару на поточний рахунок Постачальника протягом 60 календарних днів з моменту її отримання.

Відповідно до п.п. 5.2. договору кожна із Сторін за кожен день прострочення виконання будь-яких своїх зобов`язань, що випливають з цього Договору, сплачує іншій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за весь час такого прострочення, а також, окрім цього, компенсує будь-які прямі і непрямі збитки, підтверджені документально. викликані таким простроченням. Для Постачальника пеня обчислюється від вартості партії Товару, в період поставки якої відбулося порушення договору, а для Покупця - від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 7.1. протоколу даний Договір діє до 31 грудня 2018 р.

Після підписання цього Договору будь-які попередні заяви, листування та інші угоди з питань цього Договору стають недійсними, крім Протоколу зустрічей між представниками сторін, який має юридичну силу, і є невід`ємною частиною Договору. До відносин сторін, що не врегульовані цим Договором, застосовується чинне законодавство України.

Документи, передані факсом однієї зі сторін, мають повну юридичну силу та можуть бути використані в якості письмових доказів у суді.

Припинення цього Договору не звільняє Сторони від необхідності виконання всіх своїх зобов`язань, передбачених цим Договором, що не були виконані на момент припинення, а також не звільняє Постачальника від відповідальності за невиконання будь-якого з цих зобов`язань.

01.03.2017р. між сторонами укладено Додаткову угоду б/н до Договору поставки № 55/17 від 01.03.2017р., згідно з якою п. 4.1. договору поставки був доповнений щодо положень оплати імпортного товару покупцем.

Також господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач у період з 21.06.2017р. по 28.04.2018р. включно поставив відповідачу товар на загальну суму 4 679 037,41 грн., що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв, та податковими накладними.

В свою чергу відповідачем поставлений позивачем товар оплачений частково в розмірі 2 670 134,14 грн., що підтверджується випискою клієнт-банк АБ «Південний» за рахунком позивача р/р НОМЕР_1 , випискою клієнт-банк ПАТ «Банк Восток» за рахунком позивача р/р НОМЕР_2 , копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 1 953 200,07 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір поставки із протоколом розбіжностей, на підставі якого позивач у період з 21.06.2017р. по 28.04.2018р. поставив відповідачу товар на суму 4 679 037,41 грн., який оплачений відповідачем частково в розмірі 2 670 134,14 грн.

Борг в розмірі 1 953 200,07 грн. відповідач позивачу не сплатив.

При цьому, жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують наявність цього боргу відповідач до суду не надав.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 1 953 200,07 грн., оскільки саме в цьому розмірі заборгованість відповідача підтверджується наявними у справі видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв, податковими накладними та виписками з рахунків про оплату відповідачем поставленого позивачем товару.

При цьому, господарським судом на підставі ч.4 ст.236 ГПК України враховується висновок , викладений у постанові Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі № 913/102/18 щодо прийняття в якості належних та допустимих доказів підтверджуючих поставку товару податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі отриманих і виданих податкових накладних.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

У п. 5.2. договору встановлено, що кожна із Сторін за кожен день прострочення виконання будь-яких своїх зобов`язань, що випливають з цього Договору, сплачує іншій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за весь час такого прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем з 27.06.2018р. по 05.06.2019р. в розмірі 674484,26 грн., господарським судом встановлено невідповідність цього розрахунку обставинам справи щодо розміру заборгованості відповідача, щодо дати виникнення прострочення відповідача в оплаті товару, оскільки із врахуванням строків оплати відповідачем поставленого позивачем товару встановлених у п.4.1. договору, датою виникнення прострочення відповідача є 29.06.2018р. Також вказаний розрахунок не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Із врахуванням виправлених судом недоліків, розмір пені за період з 29.06.2018р. по 26.12.2018р. становить 344 191,31 грн.

Сума боргу (грн.)Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір ставки НБУРозмір подвійної ставки НБУ в деньСума пені 1953200.0729.06.2018 - 12.07.20181417.0000 %0.093 %*25471.871953200.0713.07.2018 - 06.09.20185617.5000 %0.096 %*104884.171953200.0707.09.2018 - 25.10.20184918.0000 %0.099 %*94395.751953200.0726.10.2018 - 13.12.20184918.0000 %0.099 %*94395.751953200.0714.12.2018 - 26.12.20181318.0000 %0.099 %*25043.77

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних нарахувань в розмірі 176850,59 грн., який здійснений позивачем, також не відповідає обставинам справи щодо розміру заборгованості відповідача та дати виникнення прострочення відповідача в оплаті товару.

З урахуванням виправлених судом недоліків, розмір інфляційних нарахувань з 01.07.2018р. по 01.05.2019р. становить 171 949,88 грн.

Період заборгованості Сума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу Сума боргу с врахуванням індексу інфляції 01.07.2018 - 01.05.20191953200.071.088171949.882125149.95

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 344191,31 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 171949,88 грн.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог частково, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітта-Т» / 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, буд. 7, код ЄДРПОУ 33072323/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» /02088, м. Київ, вул. Є. Харченка, буд. 42, код ЄДРПОУ 35871504/ заборгованість в розмірі 1 953 200 (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят три тисячі двісті) грн. 07 коп., пеню у розмірі 344 191 (триста сорок чотири тисячі сто дев`яносто одна) грн. 31 коп., інфляційні нарахування у розмірі 171 949 (сто сімдесят одна тисяча дев`ятсот сорок дев`ять) грн. 88 коп., та судовий збір у розмірі 37 040 (тридцять сім тисяч сорок) грн. 12 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 28 жовтня 2019 р.

Суддя Г.Є. Смелянець