Решение № 8520396, 17.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.10 р.                     Справа № 26/203                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький завод будівельних матеріалів “Астор” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Матріксбуд” м. Горлівка

про стягнення 108 765,79 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Євтєхова С.І. – за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні, яке відбулось 11.03.2010р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 17.03.2010р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Донецький завод будівельних матеріалів “Астор” м. Донецьк, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю “Матріксбуд” м. Горлівка, 103 085,30 грн. боргу, 4 079,14 грн. інфляційних та 1 601,35 грн. річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № Б-23/09 від 21.04.2009р. щодо оплати вартості поставленого бетону за видатковою накладною № РН-0002645 від 13.06.2009р.;

-          ст.ст. 11, 16, 257, 258, 509, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК).

Відповідач вимоги позивача не оскаржив, відзив на позов не подав, його представники у засідання суду не з'явились.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Сторони уклали договір поставки № Б-23/09 від 21.04.2009р. (далі – договір № Б-23/09) згідно умов якого постачальник (позивач) зобов’язався передати у власність покупцю (відповідачу) товар, найменування кількість ціна якого вказані у специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього договору, а покупець – прийняти та оплатити цей товар (п.1.1 договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:

-          поставка товару здійснюється у відповідності з заявкою покупця: автотранспортом постачальника на умовах FCA склад покупця в редакції Інкотермс 2000 (пункт поставки визначається у заявці покупця); автотранспортом покупця на умовах FCA склад постачальника 83077, м. Донецьк, вул. Артемівська, 379 (п. 2.1 договору);

-          постачальник має право відвантажити покупцю товар без його попередньої оплати; в цьому разі покупець зобов’язаний оплатити поставлений товар в строк не пізніше 5 днів з моменту поставки (п. 4.8.4 договору);

-          транспортні витрати відносяться на покупця (п. 4.7 договору).

Сторони підписали між собою специфікацію № 5 до договору № Б-23/09 у якій зазначена ціна та обсяги бетону, який підлягав поставці та вартість транспортних послуг з доставки товару на склад покупця.

Керівник відповідача за видатковою накладною № РН-0002645 від 13.06.2009р. отримав від позивача 129м3 бетону на суму 92 880 грн. в т.ч. і податок на додану вартість. Позивач стверджує, що відповідач не оплатив йому вартості цього товару. Відповідач не надав доказів оплати позивачу даного бетону. Тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення вартості бетону на суму 92 880 грн. Умовами договору № Б-23/09; в т.ч. і п. 4.8.4, не встановлено строку оплати транспортних послуг. Позивач не подав суду доказів направлення відповідачу вимоги передбаченої ч. 2 ст. 530 ЦК. Тому суд дійшов висновку, що на день подання позову до суду, строк оплати транспортних послуг не настав, у зв’язку з чим суд відмовляє позивачу у позові щодо стягнення 10 325,16 грн. вартості транспортних послуг.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК суд стягує з відповідача на користь позивача 2 624,77 грн. інфляційних та 1 435,19 грн. річних. В решті вимог щодо стягнення інфляційних та річних, суд позивачу у позові відмовляє тому, що: строк оплати вартості транспортних послуг не настав; прострочка оплати вартості товару розпочалася з 19.06.2009р., тому річні стягуються за період з 19.06.2009р. по 23.12.2009р., тобто за 188 дня, а не за 189 днів; згідно з методологією вирахування інфляційних, визначеною у рекомендаціях відносно порядку застосовування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист Верховного суду України № 62-97 від 03.04.1997р.) інфляційні за червень місяць 2009р. нараховуватись не повинні.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Матріксбуд” (м. Горлівка, пр. Леніна, 148/41, р/р 2600581531 ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” Горлівське відділення № 1 Донецької обласної дирекції, МФО 380805, ЄДРПОУ 35323839) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Донецький завод будівельних матеріалів “Астор” (м. Донецьк, вул. Артемівська, 379, р/р 26008959969660 в ЗАТ ПУМБ Донецька філія, МФО 335537, ЄДРПОУ 32794459) – 92 880 грн. боргу, 2 624 грн. 77 коп. інфляційних, 1 435 грн. 19 коп. річних, 969 грн. 40 коп. витрат на сплату держмита та 210 грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя