Решение № 8520145, 23.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.03.10 р.                     Справа № 7/30                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Ензим” м. Вінниця

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с. Новолуганське

Предмет спору: стягнення 21 901, 20 грн.

За участю представників:

від позивача: Неживенко В.П. - довір.

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:                     

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Ензим” м. Вінниця звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с.Новолуганське про стягнення 21 901, 20 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткову накладну №РН-00518 від 13.08.2009р.; довіреність №000104 від 12.08.2009р.; податкову накладну №518 від 13.08.2009р.; рахунок-фактуру №СФ-0000397 від 13.08.2009р.; вимогу про сплату товару №30 від 30.11.2009р.; опис вкладення до цінного листа від 01.12.2009р.; поштову квитанцію №1825 від 01.12.2009р.

Позивач наполягає на позовних вимогах.

Відповідач у судове засідання не прибув, надіслав на адресу суд заявою, якою визнав позов у повному обсязі та просить розглянути справу без його участі. Разом із заявою, відповідач надав суду двосторонній акт звірки розрахунків по спірній сумі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

13.08.2009р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 21901, 20 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №РН-00518 від 13.08.2009р., підписаною обома сторонами без зауважень.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, в тому числі, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, у тому числі, правочини.

Під правочином, згідно з приписами ст.202 Цивільного кодексу України, мається на увазі дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Виходячи із приписів ст.ст. 202, 203, 205 Цивільного кодексу України між сторонами відбувся правочин.

Зі статті 174 Господарського кодексу України вбачається, що зобов’язання можуть виникати, в тому числі, із угод між суб’єктами господарської діяльності, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

У зв’язку з неотриманням плати за товар, позивач звернувся до відповідача з вимогою №30 від 30.11.2009р. на суму 21901, 20 грн. В підтвердження факту направлення вимоги відповідачу, в матеріалах містяться копія опису вкладення у лист б/н від 01.12.2009р. та копія поштової квитанції №1825 від 01.12.2009р.

До теперішнього часу відповідач на користь позивача спірну суму не сплатив, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі двостороннім актом звірки розрахунків, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 21901, 20 грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

Враховуючи вищевикладене, наявність боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 21901, 20 грн. підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.67, 174, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Ензим” м. Вінниця до Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с. Новолуганське про стягнення 21 901, 20 грн. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” (84573, Донецька область, Артемівський район, с.Новолуганське, вул.Перемоги, 23, ЄДРПОУ 00952806, п/р 260070201413 в ТОВ „Фінансова ініціатива” у м.Києві, МФО 380054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Ензим” (21050, м.Вінниця, вул.1-го Травня, 60, ЄДРПОУ 34722213, п/р 26007300048392 в АКБ „Форум” м.Київ, МФО 322948) заборгованість у сумі 21901, 20 грн., державне мито у сумі 219, 01 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя