Решение № 85144592, 24.10.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2019 р. Справа№200/10415/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та іншими працівників Національної поліції України в особі Національної поліції України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40108578) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо визнання учасником бойових дій, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та іншими працівників Національної поліції України в особі Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо визнання учасником бойових дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в період з 23.07.1993 року по 27.01.2017 року позивач проходив службу в ОВС у слідчих підрозділах ГУ МВС України в Донецькій області. В період з 01.02.2015 року по 27.01.2017 року ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення, але статус учасника бойових дій позивачу надано не було. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, просить визнати протиправною бездіяльність Комісії національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України в особі Національної поліції України, що полягає у нездійсненні повторного розгляду та ненаданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій на підставі повного пакету документів, який є в розпорядженні комісії після засідання від 04 липня 2017 року № 4/ІІІ/1 та зобов`язати Комісію національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України в особі Національної поліції України повторно розглянути та надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій на підставі повного пакету документів, який є в розпорядженні комісії після засідання від 04 липня 2017 року № 4/ІІІ/V/1.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позов, в якому, з урахуванням поданих доказів, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, виходячи з того, що рішення про надання статусу учасника бойових дій, відмови у наданні такого статусу, повернення для подальшого доопрацювання документів є окремими формами рішень суб`єкта владних повноважень (комісії), якому законом надано повноваження на прийняття таких рішень у встановлений спосіб та у відповідному порядку.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , РНОКППНОМЕР_1 в період з 23.07.1993 року по 27.01.2017 року проходив службу в ОВС у слідчих підрозділах ГУ МВС України в Донецькій області. В період з 01.02.2015 року по 27.01.2017 року брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період його проведення, але статус бойових дій позивачу надано не було.

ОСОБА_1 12 червня 2017 року звернувся до комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України (надалі за текстом рішення Комісія або Комісія відповідача) із заявою, в якій з посиланням на перебування як працівника міліції в період з 1 січня 2015 року по 6 листопада 2016 року та працівника поліції в період з 6 листопада 2015 року по 21 серпня 2016 року в період проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей просив надати йому статус учасника бойових дій як особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. До заяви позивач додав: надав згоду на оброблення персональних даних; копію паспорту та ідентифікаційного номеру; витяг з наказів першого заступника керівника антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 295 від 22.10.2015, № 347 від 13.12.2015 року, № 348 від 14.12.2015 року; довідку про участь в АТО № 2045/12/03-2016 від 08.08.2016, звіти про роботу слідчого за січень - квітень 2015 року, червень 2014 року, серпень 204 року, вересень - грудень 2014 року; витяг з наказу о особовому складу № 1 /ос від 07.11.2015; копію наказу про звільнення; фотокартки.

Рішенням від 4 липня 2017 року Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій. В зазначеному рішенні підставами відмови визначено: 1) п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», 2) абз. 2 п. 2 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 20 серпня 2014 року; 3) абз. 2 п. 4 розділу ІІ Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справі України від 23 травня 2016 року № 405.

Листом від 13 липня 2017 року № 7598/04/12-2012 позивача повідомлено про прийняття рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій.

Вказане рішення позивачем було оскаржене шляхом подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду, рішенням якого від 27 лютого 2018 року по справі № 805/4263/17-а позов ОСОБА_1 до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України в особі Національної поліції України було задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Національної поліції України в з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України № 4/ІІІ/V/1 від 4 липня 2017 року про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій. Вищевказане рішення набрало законної сили 06 червня 2018 року.

17 вересня 2018 року ОСОБА_1 на адресу Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України направив заяву щодо повідомлення позивача про стан справи щодо надання йому статусу учасника бойових дій.

На дану заяву позивач отримав відповідь № Б-971/12/1/3/03-2018 від 27.09.2018 року, в якій було зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року № 805/4263/17-а, комісією Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України 02 липня 2018 року (протокол № 4) скасовано рішення комісії від 04 липня 2017 року № 4/ІІІ/VI про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу бойових дій.

11 червня 2019 року ОСОБА_1 направив відповідачу заяву щодо надання йому копій відповідних документів щодо виконання судового рішення, та повідомлення його про стан розгляду справи щодо надання статусу учасника бойових дій.

11 липня 2019 року позивачем отримано лист № 3399/12/2/01-2019 від 03.07.2019 року, я кому було зазначено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року № 805/4263/17-а виконано у повному обсязі. Також у даному листі позивачу було повідомлено, що станом на 01 липня 2019 року матеріали щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій на розгляд Комісії не надходили.

Крім того позивач посилаючись на свій похилий вік, вказує на те що, повторний збір необхідного пакету документів склав би певні, майже непереборні труднощі, пов`язані з поїздками до ГУНП в Донецькій області у місто Маріуполь, яке розташоване майже за 300 км. від його місця мешкання.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері визначення правового статусу ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них регулюються нормами

Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.05.2016 року № 405 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.06.2016 року за № 857/28987 тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Так, учасниками бойових дій відповідно до п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворень відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», особи, які беруть участь у боротьбі з тероризмом, перебувають під захистом держави. Правовому і соціальному захисту підлягають: 1) військовослужбовці, працівники і службовці центральних та місцевих органів виконавчої влади, які беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичних операціях;2) особи, які на постійній чи тимчасовій основі сприяють органам, що здійснюють боротьбу з тероризмом, у запобіганні, виявленні, припиненні терористичної діяльності та мінімізації її наслідків;3) члени сімей осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї частини, якщо потреба в забезпеченні їх захисту викликана участю зазначених осіб у боротьбі з тероризмом.

Соціальний захист осіб, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснюється у порядку, який визначається законом.

Якщо особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом, загинула під час проведення антитерористичної операції, членам її сім`ї та особам, що перебували на її утриманні, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України одноразова допомога в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, відшкодовуються витрати на поховання загиблого, призначається пенсія у зв`язку з втратою годувальника, а також зберігаються пільги, які мав загиблий, на отримання житла, оплату житлово-комунальних послуг тощо.

У разі, коли особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом, стала інвалідом внаслідок каліцтва, одержаного під час проведення антитерористичної операції, цій особі за рахунок коштів Державного бюджету України виплачується одноразова допомога в розмірі десяти прожиткових мінімумів і призначається пенсія відповідно до законодавства України.

У разі, коли особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом, під час проведення антитерористичної операції зазнала поранення, яке не потягло за собою настання інвалідності, цій особі виплачується одноразова допомога в розмірі п`яти прожиткових мінімумів.

У разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, працівників поліції під час безпосередньої участі в антитерористичній операції одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі та порядку, визначених законами України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про Національну поліцію».

Відповідно до абз. 2 п. 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, статус учасника бойових дій надається: особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Відповідно до п. 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення:для осіб, які брали участь в антитерористичній операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення;для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів; для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв; для осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку, - документи про залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, передбачені абзацами другим - четвертим цього пункту, або нотаріально завірені свідчення не менше ніж двох свідків із числа осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які разом із такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій або інваліда війни, у разі підтвердження суб`єктами боротьби з тероризмом факту взаємодії зазначених осіб (особисто або під час перебування у складі добровольчих формувань) із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями та правоохоронними органами; для осіб, які проходять службу (працюють) у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення; для осіб, які брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, - витяги з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витяги з наказів Командувача об`єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення цих заходів; для осіб, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці сьомому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів; для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), - документи, зазначені в абзаці сьомому цього пункту, матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв.

Відповідно до п. 5 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається: комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мінюсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС (далі - комісія); міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.

Рішення щодо утворення комісії та положення про неї затверджується відповідним міністерством, центральним органом виконавчої влади та іншим державним органом, зазначеним в абзаці другому цього пункту.

Положення про міжвідомчу комісію затверджується Мінсоцполітики. До складу міжвідомчої комісії включаються фахівці Міноборони, МВС, Мінюсту, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральної прокуратури України, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС. Також можуть включатися фахівці інших державних органів та представники громадських організацій.

Відповідно до п. 6 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 серпня 2016 року № 868 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2016 року за № 1271/29401, це Положення визначає основні функції, завдання, повноваження та склад комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни державних службовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України та працівників територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, інших осіб, визначених чинним законодавством (далі - працівники МВС), а також організацію її роботи.

Пунктами 2, 3 розділу І Положення № 868 встановлено, що Комісія Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни утворюється в апараті МВС наказом МВС з метою реалізації заходів, пов`язаних із наданням статусу учасника бойових дій, учасника війни працівникам МВС.

У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної ради України, актами Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України та цим Положенням.

Відповідно до п.п. 1, 2 розділу ІІ Положення № 868 основними завданнями Комісія є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання працівникам МВС статусу учасника бойових дій, розгляд питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до пунктів 6 і 13 статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право: 1) вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками структурних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України та керівниками територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, іншими особами, визначеними чинним законодавством (далі - керівники підрозділів), чи подані особисто; 2) заслуховувати у разі потреби працівників МВС, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів; 3) подавати на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), документи зі спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання; 4) брати до уваги докази, пропозиції та рекомендації комісій, створених в центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство внутрішніх справ України, під час вивчення матеріалів щодо надання статусу учасника війни працівникам МВС; 5) повертати документи керівникам підрозділів для подальшого доопрацювання; 6) приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни; 7) приймати рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій, учасника війни; 8) повторно розглядати за рішенням Міністерства внутрішніх справ України (особи, яка виконує його обов`язки) питання про надання статусу учасника бойових дій, учасника війни особам, яким було відмовлено в наданні такого статусу раніше.

Пунктом 4 Положення № 868 передбачено, що Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі: відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення; виявлення факту підроблення документів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477 - IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Комісія Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України формально поставилася до розгляду звернення позивача, у зв`язку з не прийняттям до уваги положень п. 4 розділу ІІ Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2016 року № 405 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2016 року за № 857/28987, яким визначено, що комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі: відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення; виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення, у тому числі про участь особи у виконанні бойових завдань із захисту Батьківщини; наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції.

Тобто, відмовляючи у наданні статусу учасника бойових дій Комісія повинна керуватись чотирма складовими зазначеними вище, які визначені положенням абз. 2 п. 4 розділу ІІ Положення про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 23.05.2016 року № 405 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2016 року за № 857/28987.

При цьому, суд зазначає, що Комісія не прийняла до уваги положення п. 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, а також не врахувала всіх обставини, які стали підставою для відмови у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 , а саме: наявність витяг з наказів першого заступника керівника антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 295 від 22.10.2015 року, № 347 від 13.12.2015 року, № 348 від 14.12.2015 року; довідку про участь в АТО № 2045/12/03-2016 від 08.08.2016 року, звіти про роботу слідчого за січень - квітень 2015 року, червень 2014 року, серпень 2014 року, вересень - грудень 2014 року; витяг з наказу о особовому складу № 1/ос від 07.11.2015 року.

Крім того, як вбачається з витягів з наказів першого керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 295 від 22 жовтня 2015 року, 3477 від 13 грудня 2015 року, № 348 від 14 грудня 2015 року та довідок Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області Національної поліції України № 2045/12/03-2016 від 2 серпня 2016 року, № 1946/12/03-2017 від 22 червня 2016 року та довідкою Головного управління МВС України в Донецькій області №; 109 лк/Мт від 12 вересня 2017 року позивач був зарахований до складу осіб, які залучені та приймають безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення:

- в період з 1 січня 2015 року по 6 листопада 2017 року, перебуваючи на посаді слідчого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів , учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління Головного управління МВС в Донецькій області, що перебувало на той час у підпорядкуванні Міністерства внутрішніх справ України;

- в період з 7 листопада 2015 року по день звільнення перебуваючи на посаді слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Вищевказані документи були дослідженні під час розгляду справи № 805/4263/17-а, та не заперечується сторонами їх наявність.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо його безпосередньої участі в антитерористичній операції, порушенням його конституційного права на соціальний захист, закріпленого ст. 46 Конституції України, в сукупності з доводами відповідача щодо здійснення безпосередньої участі у виконанні завдань антитерористичної операції виключно поліцейськими Національної поліції, надання Комісією статусу учасника бойових дій тільки поліцейським, які безпосередньо залучались до виконання завдань антитерористичної операції в районах їх проведення та брали безпосередню участь у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, а також щодо права позивача відповідно до ст. 9 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» отримати статус учасника війни як цивільній особі (працівнику), викладеним як в позовній заяві та відзиві на позовну заяву, так і озвученим безпосередньо в судових засіданнях при розгляді і вирішенні даної справи, суд зазначає наступне.

Виходячи з принципу закріпленого в пунктах 7 та 8 Порядку № 413 вирішення питання про надання статусу учасника бойових дій належить до компетенції комісії того центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, у підпорядкуванні якого перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходила службу чи працювала особа. Оскільки позивач в період з 7 листопада 2015 року по день звільнення перебував на посаді слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області питання щодо надання йому статусу учасника бойових дій належить до компетенції Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України.

Доводи відповідача про відсутність правових підстав для надання статусу учасника бойових дій позивачу через те, що він не є поліцейським, а є працівником національної поліції свідчать про можливість допущення прямої дискримінації до працівників Національної поліції України, які в даному випадку перебували під час роботи в Національної поліції на посаді державного службовця чи іншого працівника, який не підпадає під визначення терміну «поліцейський».

Згідно Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», дія якого поширюється на відносини між юридичними особами публічного та приватного права, місцезнаходження яких зареєстровано на території України, а також фізичними особами, які перебувають на території України, дискримінацією є ситуація, за якої особа та/або група осіб за певними ознаками, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Статтею 2 цього закону передбачено, що законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак: 1) забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб; 2) забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб; 3) повагу до гідності кожної людини; 4) забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб.

В даному випадку має місце ситуація, коли позивач, перебуваючи у складі підрозділів Національної поліції на території проведення антитерористичної операції позбавляється права отримання статусу учаснику бойових дій з причин того, що він не є поліцейським у розумінні статті 17 Закону України «Про національну поліцію», а перебуває на посаді державного службовця у Національній поліції України.

Згідно статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, підписана Україною 9 листопада 1995 року, ратифіковано 17 липня 1997 року, передбачено, що користування правами та свободами, визнаними в цій конвенції має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Згідно частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договір, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, є частиною національного законодавства. Отже положення Конвенції є частиною законодавства України та підлягають застосуванню у межах національного правопорядку.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання Комісії національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України в особі Національної поліції України надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій на підставі повного пакету документів, який є в розпорядженні комісії після засідання від 04 липня 2017 року № 4/ІІІ/V/1 та визнання протиправної бездіяльності відповідача в частині не надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, то суд з цього приводу зазначає наступне.

Повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин є дискреційним.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, вимоги позивача про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України в особі Національної поліції України та надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій на підставі повного пакету документів, який є в розпорядженні комісії після засідання від 04 липня 2017 року № 4/ІІІ/V/1 та визнання протиправної бездіяльності відповідача в частині не надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до статі 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене на підставі положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про національну поліцію», Положення про Національну поліцію, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413, Положенням про комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України, затвердженим Наказом міністра внутрішніх справ України 23 травня 2016 року № 405 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 червня 2016 року за № 857/28987, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

З огляду на викладене, суд не вважає за необхідне зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та іншими працівників Національної поліції України в особі Національної поліції України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40108578) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо визнання учасником бойових дій - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Комісії Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та іншими працівників Національної поліції України в особі Національної поліції України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40108578) у нездійсненні повторного розгляду заяви ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання статусу учасника бойових дій на підставі повного пакету документів, який є в розпорядженні комісії після засідання від 04 липня 2017 року № 4/ІІІ/V/1.

Зобов`язати Комісію Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та іншими працівників Національної поліції України в особі Національної поліції України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40108578) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання статусу учасника бойових дій враховуючи висновки суду у даному рішенні та на підставі повного пакету документів, який є в розпорядженні комісії після засідання від 04 липня 2017 року № 4/ІІІ/V/1.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко