Постановление суда № 85123732, 23.10.2019, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/518/19 Провадження № 2/358/373/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю: секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

15 квітня 2019 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 16 червня 2014 року в розмірі 33931 гривні 10 коп. та судові витрати по справі в розмірі 1921 гривні.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 уклавши з АТ комерційний банк «ПриватБанк» 16.06.2014 року кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, порушив свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою судді від 07 травня 2019 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В ході судового розгляду судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією актового запису про смерть №86 від 05 червня 2018 року, складеного Богуславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Ухвалою суду від 18 червня 2019 року залучено до участі в даній справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором правонаступника відповідача Запорізьку ОСОБА_2 , жительку АДРЕСА_1 .

Представником правонаступника відповідача – адвокатом Орло Ю.В. 21 жовтня 2019 року подано до суду клопотання про закриття провадження в справі, в якому представник сторони відповідача просить суд закрити провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та стягнути з позивача на користь правонаступника відповідача ОСОБА_3 судові витрати, що складаються із витрат на правничу допомогу, що становить 3000 гривень.

В обґрунтування свого клопотання представник правонаступника відповідача посилається на те, що на час звернення позивача із вказаним позовом до суду – 15 квітня 2019 року, цивільно-процесуальна правосуб`єктність ОСОБА_1 була припинена у зв`язку з його смертю - 03 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому він не міг бути стороною у справі і як наслідок провадження у справі підлягає закриттю.

Вирішуючи клопотання представника правонаступника відповідача суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України).

З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи настала вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим та повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі бере участь відповідач-спадкоємець, який на час розгляду справи має цивільну процесуальну правосуб`єктність.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а тому сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).

В даному випадку суд вважає, що є підстави для закриття провадження по даній справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно положень п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Із матеріалів справи вбачається, що згідно платіжного дорученням № PROM5BDI5F від 05 березня 2019 року позивачем сплачено судовий збір при подачі до суду вищевказаного позову в розмірі 1921 гривні 00 копійок.

За вказаних обставин, згідно ч. 2 ст. 255 ЦПК України та п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню в зв`язку із закриттям провадження у справі.

Представник правонаступника відповідача - адвокат Орло Ю.В. в своєму клопотанні про закриття провадження по справі також просить стягнути із позивача судові витрати, що складаються із витрат на правничу допомогу, що становить 3000 гривень, на підтвердження чого надала договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт та квитанцію про оплату правової допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Оскільки сторона відповідача не довела факту наявності необгрунтованих дій позивача при подачі позову до суду, а також відсутні відомості, що до пред`явлення позову позивач міг знати про те, що боржник ОСОБА_1 помер, то як наслідок відсутні підстави для задоволення вимог відповідача про стягнення із позивача витрат понесених на правничу допомогу адвоката.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 255 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Богуславському районі Київської області, код ЄДРПОУ 37556042, що розташоване за адресою: Київська обл., м. Богуслав, вул. Франка, 4 повернути позивачу акціонерному товариству комерційний банк "ПРИВАТБАНК", рах.№ НОМЕР_1 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, судовий збір сплачений в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок, за платіжним дорученням № PROM5BDI5F від 05 березня 2019 року.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов