Постановление суда № 85120956, 23.10.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1558/19

1-кп/215/451/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді – Лиходєдова А.В.,

за участі: секретаря – Бисової В.А.

прокурора прокуратури Дніпропетровської області – Бурчика Ю.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника - Скоробогатька В.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 23.09.2019 р. Тернівського районного суду м. Кривого Рогу, обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 21.11.2019 р..

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в зв`язку з призначенням слідуючого судового засідання за межами його дії.

Обвинувачений ОСОБА_1 , заперечував проти клопотання прокурора, просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, так як він має захворювання, його мати та брат мають інвалідність, переховуватись від суду він не буде.

Захисник Скоробогатько В.Ю., підтримав обвинуваченого ОСОБА_1 , заперечував проти клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Суд заслухавши учасників процесу вважає, що обвинуваченому слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів - по 21.12.2019р., включно, а в заміні тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Суд, в обґрунтування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку його дії, посилався на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, не працює, не одружений, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, продовжити свою злочинну діяльність, вчинивши новий умисний злочин.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забезпечує особам, яким обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи, що означає необхідність перевірки не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а також мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. При цьому рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватися на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Суд має з`ясувати можливість застосування до особи, яка тримається під вартою, будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою.

Оскільки, обставини на які посилався суд при обранні та продовжені дії обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, враховуючи положення ст. 178 КПК України, суд вважає, що інший більш м`який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, - він, обвинувачується у тому, що маючи не погашену судимість, повторно вчинив тяжкий злочин, за який може бути призначено покарання від 6 до 10 років позбавлення волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, продовжити свою злочинну діяльність, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення, чим перешкоджати кримінальному провадженню, яке є суспільним інтересом, що незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Наявність вказаних ризиків, на які посилався слідчий суддя при обранні ОСОБА_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та суд при продовженні строку його дії, продовжують існувати.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, продовжують існувати та не зменшилися.

Наявність інвалідності у матері та брата, обвинуваченого ОСОБА_1 , самі по собі не є підставами для зміни запобіжного заходу на більш м`який, а будь-яких доказів наявності у самого обвинуваченого захворювань, суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197, 199, 315 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по 21.12.2019р., включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.

Суддя: