Решение № 85116788, 23.10.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2019 року м. Рівне №460/2303/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо застосування величини оцінки страхового стажу в розмірі 1% при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% відповідно до п.п.4-4 п.4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.10.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 02.02.2004 перебувала на обліку в пенсійному органі та отримувала пенсію за вимогами Закону України "Про державну службу". Вказує, що з 01.10.2017 їй було призначено пенсію по Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зазначає, що відповідачем невірно було застосовано розмір величини оцінки одного року страхового стажу, а саме замість 1,35% було застосовано 1%. 13.08.2019 вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з заявою про донарахування пенсії відповідно до пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Однак, листом від 29.08.2019 їй було повідомлено, що для застосування величини оцінки страхового стажу в розмірі 1,35% немає підстав, оскільки було здійснено переведення з одного виду пенсії на інший, а не первинне її призначення. Проте, враховуючи що, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсію їй призначено вперше, позивач вважає, що її позовні вимоги є обґрунтованими і відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Ухвалою суду від 23.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, у встановлені судом строки, подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень відповідач, зокрема, зазначив, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Вказав, що оскільки пенсія позивачу призначається не вперше, підстави для застосування положень, які регулюють первинне призначення пенсій, в тому числі застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% відсутні. Крім того, відповідач наголошував на пропуску позивачем строку звернення до суду. Враховуючи викладене, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (а.с.34-36).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов та надані докази у їх сукупності та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України з 01.06.1999, а з 02.02.2004 пенсію їй призначено відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.9-12; 26-29).

З 01.10.2017 їй призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" .

Факт призначення пенсії за віком з 01.10.2017 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підтверджується копією розпорядження №137875 від 26.10.2017. Зі змісту даного розпорядження вбачається, що у полі "вид перерахунку" вказано: "перерах. ч/з перех. з виду на вид".

Страховий стаж позивача з 01.07.2000 складає 3 роки 7 місяців 2 дні. Загальний стаж роботи позивача складає 37 років 4 місяців 19 днів (а.с.8, 30).

14.08.2019 позивач звернулася до Рівненського відповідача з заявою про розрахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 % відповідно до заяви, з врахуванням раніше виплачених сум (а.с.6).

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області листом від 29.08.2019 за № 1474/02.19 роз`яснило позивачу порядок визначення розміру її пенсії та порядок здійснення перерахунку. Зазначило, що перевіркою пенсійної справи позивача встановлено, що розмір її пенсії визначено відповідно до вимог чинного законодавства та правомірно застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% (а.с.7).

Не погоджуючись з діями пенсійного органу та вважаючи їх незаконними, позивач звернулася до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (в редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VІІІ, який набрав чинності з 11.10.2017, внесено зміни, зокрема, до Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.

Згідно з п.4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Разом з тим, п. 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV передбачено, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Відповідно, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, згідно положень п. 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01.10.2017 по 31.12.2017.

Суд зазначає, що ч.3 ст.45 Закону №1058-IV встановлено порядок переведення з одного виду пенсії на інший вид, тобто вказана норма застосовується до тих видів пенсій, які визначені саме Законом №1058-IV.

Водночас, матеріалами справи підтверджено, що позивач отримувала пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", а 01.10.2017 пенсію згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" їй призначено вперше.

Отже, у даній адміністративній справі має місце призначення пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший вид в межах регулювання одним законом, а тому застосування ч.3 ст.45 Закону №1058-IV є безпідставним.

Аналогічна правова позиція була викладена в постановах Верховного суду України від 22.12.2015 у справі №2-а/199/138/14 та від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.

З огляду на зазначене, положення абз.1 п.4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV поширюються на правовідносини щодо визначення розміру пенсії за віком ОСОБА_1 при її призначенні, оскільки у вказаній нормі зазначено, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

Отже, відповідачем при обчисленні розміру пенсії за віком позивачеві відповідно до норм Закону №1058-IV, було безпідставно використано положення п.4-3 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV та не застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

З огляду на вказану обставину, твердження відповідача про те, що позивач реалізувала своє право первинного призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" є безпідставними.

Щодо доводів відповідача про пропуск звернення до суду з позовною заявою, то суд вважає їх необгрунтованими, так як про порушення свого права позивачеві стало відомо з листа пенсійного органу від 29.08.2019 1474/02-19.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довела ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Як визначено ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача судовий збір у розмірі 768,40 грн., сплачений згідно з квитанцією від 18.09.2019, оригінал якої знаходиться в матеріалах даної адміністративної справи (а.с.3).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Короленка,7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо застосування величини оцінки страхового стажу в розмірі 1% при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки та із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% відповідно до п.п.4-4 п.4 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.10.2017, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь позивача, ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 23 жовтня 2019 року.

Суддя Борискін С.А.