Постановление суда № 85018945, 18.10.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/6205/19

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18.10.2019 м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартиненко В. С. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – Костянтинівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про зняття арешту з нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулась ОСОБА_1 , в якому просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 28 січня 2011 року.

Однак позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Згідно з ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

В порушення зазначених вимог позивачем не викладені обставини щодо накладення арешту на спірне нерухоме майно, його підстави, дата накладення арешту, орган, що здійснив накладення арешту.

В позовній заяві не зазначено та до неї не долучені докази, що підтверджують наявність вказаного обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

А у разі неможливості самостійно надати докази, не подано клопотання про витребування доказів судом відповідно до ст. 83-84 ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 4 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду позову немайнового характеру фізичною особою підлягає сплаті судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки позов містить дві вимоги немайнового характеру до двох відповідачів, судовий збір за подання вказаного позову складає 1536,80 грн. (1921 грн. х 0,4 х 2).

Враховуючи те, що до позовної заяви додана квитанція про сплату позивачем судового збору в сумі 768,40 грн., суд дійшов висновку про те, що позивачем не була сплачена інша частина судового збору у розмірі 768,40 грн.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. А отже, судовий збір підлягає сплаті за подання даного позову на розрахунковий рахунок UA158999980000031213206005058, отримувач платежу - Костянтинівське УК /м.Костянтинівка/, 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37890775, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин позовну заяву належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків. Роз`яснити позивачу, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – Костянтинівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк 10 днів з дня отримання копії ухвали.

В разі неусунення недоліків у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду лише з підстав визначення розміру судових витрат до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя