Постановление суда № 84958549, 15.10.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/6936/19

Провадження № 1-кп/185/668/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 рокуПавлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі колегії:

головуючого судді Мельника Ю.А.

суддів Самоткан Н.Г., Мицака М.С.,

секретаря судових засідань Шемет Ю.І.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Павлоград Дніпропетровської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2 ст.191 ч.5, ст.28 ч.2 ст. 366 ч.1 КК України, -

за участю

прокурора Гриценка А.М.

представника потерпілого Горбатенка О.О.

захисника Киселевої Л.В.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

27.09.2019 року обвинуваченим ОСОБА_2 подане клопотання про скасування арешту з майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

В обґрунтування вказаного клопотання обвинуваченим зазначено, що ухвалою слідчого судді від 20.06.2019 року в рамках кримінального провадження, що в наступний час розглядається судом, було накладено арешт на вищевказані квартири, що належать йому на праві приватної власності. Клопотання про накладення арешту було накладено у його відсутності, чим порушено його право на захист.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав заявлене письмове клопотання, про існування арешту йому стало відомо випадково з мережі Інтернет.

Прокурор вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки на даний час судове слідство триває, заявлене клопотання не обґрунтоване, питання щодо вказаного майна судом може бути вирішено при завершенні розгляду кримінального провадження.

Представник потерпілих вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки ними заявлений цивільний позов про стягнення майнової шкоди, а накладений арешт на майно є заходом забезпечення цивільного позову.

Захисник та обвинувачена ОСОБА_1 підтримали заявлене клопотання обвинуваченого, вважають, що є усі підстави для скасування накладеного арешту.

Суд, вислухавши доводи сторін, встановив наступне.

20.06.2019 року ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040480000267 від 07.06.2017 року, - було накладено арешт на майно ОСОБА_2 - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , - для забезпечення відшкодування завданої матеріальної шкоди.

Згідно вимог ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час судового провадження розглядається судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема підлягає для забезпечення цивільного позову, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема п.4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому кримінальне процесуальне законодавство чітко визначає підстави та суб`єктний склад арешту майна в ч.3-ч.6 ст.170 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті (мета забезпечення - відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою слідчого судді від 20.06.2019 року було накладено арешт на майно: квартири, - що належать на праві приватної власності обвинуваченому ОСОБА_2 Представником потерпілого в межах кримінального провадження пред`явлено позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди у розмірі 570054.37 гривень, завданих злочином.

На даній стадії судового розгляду суд позбавлений можливості вирішення заявленого цивільного позову, що вирішується судом відповідно до ст. 368 КПК України при ухвалені вироку, тобто вирішуються судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.174, 376 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про скасування арешту з майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та квартири за адресою: АДРЕСА_2 - що належить останньому на праві приватної власності - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.А. Мельник

Судді Н.Г. Самоткан

М.С. Мицак