Решение № 84950607, 01.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 жовтня 2019 року 14:31 № 640/14177/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., при секретарі судових засідань Прокопенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з питань праці

третя особа Головне управління Держпраці у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування наказу

за участі представників сторін:

від позивача - Никоненко Т.М. ,

від відповідача - Мельничук І.В.,

від третьої особи - не з`явився

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з питань праці (далі- відповідач), третя особа - Головне управління Держпраці у Донецькій області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці від 17 липня 2019 року №62-кт «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 »; стягнути судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порушення статті 71 Закону України «Про державну службу» службове розслідування відносно позивача проведено комісією у складі 5 осіб та до складу комісії входила особа, що ініціювала проведення такого розслідування. Також позивач зазначає, що відповідачем пропущений шестимісячний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначений частиною 2 статті 65 Закону «Про державну службу». Додатково позивач зазначає, що відомості, зазначені в електронному зверненні, що слугувало підставою для проведення службового розслідування не знайшли свого підтвердження, проте дисциплінарна комісія все одно прийшла до висновку про наявність підстав для накладення дисциплінарного стягнення, взявши за основу порушення, які не були зазначенні в електронному зверненні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача зазначив, що дисциплінарне провадження щодо позивача відкрито наказом від 13 червня 2019 року №241-к у зв`язку із надходженням службової записки головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Держпраці Л. Грабара . Проведеною перевіркою встановлено неодноразові порушення позивачем Порядку розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», у зв`язку з чим прийнято оскаржуваний наказ від 17 липня 2019 року №62-кт «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

В судовому засіданні 01 жовтня 2019 року представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. Від представника третьої особи надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника Головного управління Держпраці у Донецькій області.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі наказу Голови Державної служби України з питань праці від 17 березня 2017 року №10-кт та наказу начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області від 17 березня 2017 року №77-К ОСОБА_1 призначений на посаду першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області.

Наказом Державної служби України з питань праці від 17 липня 2019 року №62-кт «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » за недотримання в окремих випадках проведення розслідувань причин виникнення професійних захворювань, зокрема у: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вимог абзацу 1 пункту 87 Порядку розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 в частині дотримання термінів створення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійних захворювань (недотримано триденний термін після надходження повідомлення про професійне захворювання за формою П-3), продовження з об`єктивних причин виникнення професійних захворювань (відсутні об`єктивні причини продовження термінів), а також в частині затвердження Акту за формою П-4 (за відсутності підписів членів комісії з проведення розслідування причин виникнення професійних захворювань затверджено Акт за формою П-4) позивача попереджено про неповну службову відповідність.

Незгода позивача із вказаним наказом зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (надалі - Закон № 889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 889-VIII, державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Наведені приписи Закону узгоджуються з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України.

У частині 1 статті 64 Закону № 889-VIII закріплено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною 2 статті 65 Закону № 889-VIII врегульовано, що дисциплінарними проступками є, зокрема, порушення Присяги державного службовця; порушення правил етичної поведінки державних службовців; дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення (частина 3 статті 65 Закону № 889-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 66 Закону № 889-VIII, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною 6 статті 66 Закону № 889-VIII закріплено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 - 4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (частина 7 статті 66 Закону № 889-VIII).

У частинах 1, 2 статті 69 Закону № 889-VIII передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», є Комісія.

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Відповідно до частин 9-11 статті 69 Закону № 889-VIII дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результат розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Статтею 75 Закону № 889-VIII визначено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частин 1, 2, 5-7 статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Викладені норми Закону вказують, що при вчиненні державним службовцем дисциплінарного проступку у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, суб`єкт призначення або керівник державної служби на такого державного службовця може накласти дисциплінарне стягнення за поданням дисциплінарної комісії. При цьому рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення, яке оформлюється наказом, приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі.

З матеріалів справи вбачається, що дисциплінарне провадження ініційоване на підставі електронного звернення громадянина ОСОБА_8 та службової записки головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції О. Грабара з метою повного та об`єктивного розгляду зазначеного звернення та з`ясування обставин справи.

Наказом Державної служби України з питань праці від 13 червня 2019 року №241-К відкрито дисциплінарне провадження щодо першого заступника начальника Головного управління Держапраці у Донецькій області ОСОБА_1.

Так, відповідно до висновку службового розслідування про наявність чи відсутність в діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності по дисциплінарному провадженню щодо першого заступника начальника Головного управління Держапраці у Донецькій області ОСОБА_1 від 15 липня 2019 року встановлено наступне.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 876-р, тимчасово до внесення змін до законодавства, уповноважено Голову Державної служби з питань праці, начальників територіальних органів Державної служби з питань праці затверджувати та підписувати передбачені законодавством документи, повноваження щодо затвердження та підписання яких відповідно належать до компетенції головного державного санітарного лікаря України і головних державних санітарних лікарів у межах відповідних територій в частині здійснення функцій і повноважень з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

Згідно з наказами Головного управління Держпраці у Донецькій області від 11 вересня 2017 року № 1587, від 04 жовтня 2018 року №1183 від 22 жовтня 2018 року №1279 у разі відсутності начальника Головного управління його обов`язки виконує перший заступник начальника Головного управління.

Як зазначено вище, на підставі наказу Голови Державної служби України з питань праці від 17 березня 2017 року №10-кт та наказу начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області від 17 березня 2017 року №77-К ОСОБА_1 призначений на посаду першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області.

Порядок розслідування обставин і причин виникнення професійних захворювань, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (надалі - Порядок № 1232).

Відповідно до абзацу 1 пункту 74 Порядку № 1232 Головний державний санітарний лікар області (наразі це керівник територіального органу Держпраці) утворює протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання - комісія з розслідування, до складу якої входять представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілкові органи підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів.

Абзацом 1 пункту 76 Порядку № 1232 визначено, що розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом десяти робочих днів після утворення комісії з розслідування.

Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене в строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування (абзац 2 пункт 76 Порядку № 1232).

Абзацом 1 пункту 87 Порядку № 1232 визначено, що Акт за формою П-4 підписаний членами комісії з розслідування, затверджується головним санітарним лікарем Автономної Республіки Крим, області, міста, району, на водному, залізничному та повітряному транспорті, Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Держспецзв`язку, Державного управління справами та завіряється печаткою.

Так, щодо розслідування причин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_7 , службовим розслідуванням встановлено наступне: повідомлення про професійне захворювання за формою П-3 стосовно ОСОБА_7 надійшло на адресу Головного управління 05 грудня 2016 року; наказами начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області від 19 грудня 2016 року №154, від 20 січня 2017 року №115 продовжено термін розслідування; акт за формою П-4 складений 20 вересня 2018 року та затверджений позивачем.

Відповідач вказує, що в порушення вимог абзацу 1 пункту 87 Порядку 1232 Акт за формою П-4 затверджений позивачем за відсутності підписів трьох членів комісії з розслідування.

Суд зауважує, що накази від 19 грудня 2016 року №154, від 20 січня 2017 року №115 про продовження термінів розслідування були прийняті начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області, а не позивачем, а відтак їх ймовірна протиправність не вказує на наявність дисциплінарного проступку в діях останнього.

Разом з тим, судом встановлено, що наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 30 жовтня 2018 року №11-СТ «Про оголошення догани ОСОБА_9 » останньому за порушення вимог пунктів 76, 87 Порядку №1232, а саме: за порушення термінів розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_7 та неналежне складання акту форми П-4 від 20 серпня 2018 року оголошено догану. Також, наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 18 грудня 2018 року №15-СТ оголошено догану начальнику відділу гігієни праці з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області.

З урахуванням того, що в обов`язки позивача як першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області входить, зокрема, затвердження в даному випадку Акту за формою П-4, а не проведення відповідного розслідування, оскільки відповідачем не заперечується, що вказаний акт затверджено позивачем одразу після його подання для затвердження та позивачем вжито заходи щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, винних у порушенні термінів розслідування та неналежного складання Акту за формою П-4, на думку суду висновок відповідача щодо порушення позивачем вимог абзацу 1 пункту 87 Порядку №1232 в частині дотримання термінів створення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійних захворювань (недотримано триденний термін після надходження повідомлення про професійне захворювання за формою П-3), продовження з об`єктивних причин строку розслідування виникнення професійних захворювань (відсутні об`єктивні причини продовження термінів) в даному випадку є необґрунтованим.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем Порядку №1232 в частині затвердження Акту за формою П-4 (за відсутності підписів членів комісії з проведення розслідування причин виникнення професійних захворювань затверджено Акт за формою П-4) суд зазначає, що хоча позивач й затвердив Акт за формою П-4 за відсутності підписів голови та деяких членів комісії, проте, з урахуванням того, що таке розслідування проводилось з 2016 року та враховуючи прийняття позивачем відповідних наказів щодо притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, суд вважає, що останнім вжито всі належні заходи щодо усунення такого порушення. А відтак суд не вбачає підстав для накладення в даному випадку на позивача дисциплінарного стягнення.

Щодо доводів відповідача про недотримання позивачем в окремих випадках проведення розслідувань причин виникнення професійних захворювань, зокрема у: ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.

Так, відповідно до висновку службового розслідування повідомлення про професійне захворювання за формою П-3 стосовно ОСОБА_3 надійшло 05 жовтня 2018 року.

Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 01 листопада 2018 року №1345 за підписом позивача створено комісію з розслідування причин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_3 , отже комісію створено з порушенням триденного терміну, визначеного абзацом 1 пункту 74 Порядку №1232.

Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 13 листопада 2018 року №1446 продовжено терміни зазначеного розслідування.

Акт за формою П-4 складений 23 листопада 2018 року та затверджений позивачем.

Також, відповідно до висновку службового розслідування повідомлення про професійне захворювання ОСОБА_4 за формою П -3 стосовно ОСОБА_4 надійшов на адресу Головного управління Держпраці у Донецькій області 03 жовтня 2018 року.

Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 01 листопада 2018 року №1344 створено відповідну комісію з розслідування, отже комісію створено з порушенням триденного терміну, визначеного абзацом 1 пункту 74 Порядку №1232.

Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 13 листопада 2018 року №1447 продовжено терміни зазначеного розслідування.

Акт за формою П-4 складений у 2018 році без зазначення дати складання та затверджений позивачем.

Так, відповідно до висновку службового розслідування повідомлення про професійне захворювання за формою П-3 стосовно ОСОБА_5 надійшло 22 листопада 2018 року.

Наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області про створення комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання відсутній, що є порушенням пункту 88 Порядку №1232.

Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 26 березня 2019 року №561 продовжено терміни зазначеного розслідування до 22 квітня 2019 року.

Акт за формою П-4 складений 05 квітня 2019 року та затверджений позивачем.

Відповідно до висновку службового розслідування повідомлення про професійне захворювання за формою П-3 стосовно ОСОБА_6 надійшло 17 січнЯ 2019 року.

Наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області про створення комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання відсутній, що є порушенням пункту 88 Порядку №1232.

Наказом Головного управління Держпраці у Донецькій області від 26 березня 2019 року №561 продовжено терміни зазначеного розслідування.

Акт за формою П-4 складений 05 квітня 2019 року та затверджений позивачем.

Також, відповідно до висновку службового розслідування повідомлення про професійне захворювання за формою П-3 стосовно ОСОБА_2 надійшло 20 вересня 2018 року.

Наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області про створення комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання відсутній, що є порушенням пункту 88 Порядку №1232.

Акт за формою П-4 складений 05 листопада 2018 року та затверджений позивачем.

Проте, суд зауважує, що електронне звернення, що слугувало підставою для звернення головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Держпраці Л. Грабара із службовою запискою та, відповідно, призначення службового розслідування стосувалось порушення Порядку №1232 під час проведення розслідування причин виникнення професійних захворювань виключно у ОСОБА_7 . При цьому таке порушення не знайшло підтвердження під час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в порушення частини 2 статті 74 Закону №889-VIII відповідачем не доведено наявність факту вчинення дисциплінарного проступку за підставами, за якими відповідне дисциплінарне провадження було ініційовано, отже й вини в діях позивача.

При постановленні вказаних висновків судом взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12 серпня 2019 року в справі №1340/4847/18.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем доведено відсутність правових підстав для видачі оскаржуваного ним наказу, в той час, як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування не виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правих підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці від 17 липня 2019 року №62-кт «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

3.Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань праці (01601, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 14, код ЄДРПОУ 39472148) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко

Повний текст рішення виготовлено11 жовтня 2019 року.