Решение № 84950310, 15.10.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року справа № 580/2624/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасувати наказу,

ВСТАНОВИВ:

22.08.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Черкаській області від 20.08.2019р. №1709 "Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ".

В обґрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві, зазначено, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам статей 80, 81 Податкового кодексу України, а саме: в розпорядчій частині наказу не зазначені мета і підстави проведення перевірки, визначені Податковим кодексом України, а отже наказ є протиправним, порушує права позивача, а відтак у платника податків були підстави, встановлені п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України для відмови в допуску посадових осіб ГУ ДФС у Черкаській області до проведення фактичної перевірки на підставі цього наказу. На підставі зазначеного, вказано, що оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, з огляду на що позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.08.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

17.09.2019р., в межах строку встановленого судом, до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не обгрунтовані та зазначено про доцільність відмови в їх задоволенні. В обгрунтування заперечень проти задоволення позовних вимог представником відповідача зазначено, що до управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів надійшов лист від ДФС України з вимогою провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання що здійснюють діяльність з купівлі та подальшої реалізації пального. Крім того, зазначено, що у відповідності до відомостей системи даних АІС "Податковий блок" ФОП ОСОБА_1 здійснювала продаж пального в період з 01.07.2019р. по 22.07.2019р. - дату отримання ліцензії. Реалізація пального у вказаний період підтверджується фіскальними чеками реєстраторами розрахункових операцій та акцизними накладними у зв`язку з чим призначено провести перевірку за період з 01.07.2019р. по 22.07.2019р. з метою контролю фактів реалізації пального у вказаний період. Крім того, зауважено, що оскаржуваний наказ містить підстави із зазначенням приписів Податкового кодексу України та мети проведення перевірки зазначеної у наказі. З урахуванням зазначеного, представник відповідача зазначив про необгрунтованість позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У відповідності до листа ДФС України від 02.08.2019р. №25009/7/99-99-12-01-04 Головні управління ДФС у областях та м. Києві зобов`язано провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання що здійснюють діяльність з купівлі та подальшої реалізації пального, в рамках п.п.80.2.5 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України. Зобов`язано, під час проведення перевірок встановити наявність відповідних ліцензій, факти реалізації пального з 01.07.2019р. по дату отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, місця зберігання пального, зареєстровані акцизні склади.

Наказом Головного управління ДФС у Черкаській області від 20.08.2019р. № 1709 призначено проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі пп.20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), статті 3 Закону України від 06.07.1995р. за № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями) з метою контролю фактів реалізації пального з 01.07.2019 по дату отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, реалізація якого підтверджується фіскальними чеками реєстраторами розрахункових операцій, які передаються до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв`язку, акцизними накладними.

На підставі пп.20.1.2, 20,1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п.20.1 ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI та наказу від « 20» серпня 2019 року № 1709 Головним управлінням ДФС у Черкаській області видано направлення на перевірку від 21.08.2019р. №227 та 228. В даних направленнях вказано, що мета перевірки: контроль фактів реалізації пального з 01.07.2019 по дату отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, реалізація якого підтверджується фіскальними чеками реєстраторами розрахункових операцій, які передаються до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв`язку, акцизними накладними.

Копії наказу від 20.08.2019р. № 1709 та направлень від 21.08.2019р. № 228 та 227 вручено представникові позивача Сизьку Б.Б. 21.08.2019р о 15 год. 25 хв. та 15 год. 26 хв. відповідно.

Вважаючи наказ від 20.08.2019р. № 1709 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 протиправними, позивач звернулась з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України).

Статтею 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; надають інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, а згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 вказаної статті фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп. 80.2.1 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України).

Отже, статтею 80 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для проведення фактичної перевірки, однією з яких є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства у сфері обігу пального.

Пункт 80.5 статті 80 Податкового кодексу України передбачає, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 80 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Щодо заявлених підстав та предмету спору суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що листом ДФС України від 02.08.2019р. №25009/7/99-99-12-01-04 (а.с.23-24) зобов`язано Головні управління ДФС у областях та м. Києві провести фактичні перевірки суб`єктів господарювання що здійснюють діяльність з купівлі та подальшої реалізації пального, в рамках п.п.80.2.5 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України. Зобов`язано, під час проведення перевірок встановити наявність відповідних ліцензій, факти реалізації пального з 01.07.2019р. по дату отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, місця зберігання пального, зареєстровані акцизні склади.

До листа додано перелік суб`єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю пальним, серед яких вказана ФОП ОСОБА_1 . Також вказано, що ліцензія на вказаний вид діяльності діє з 22.07.2019р.

Крім того, судом з матеріалів справи встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 наявні 2 касові апарати за місцем здійснення фактичної діяльності, а саме:

- АДРЕСА_2, АЗС №2 (фіскальний № 3000305846 );

- АДРЕСА_3 , АЗС № 1.

Згідно відомостей системи даних АІС "Податковий блок" (а.с. 27-28) ФОП ОСОБА_1 здійснено продаж дизельного пального 01.07.2019р. Реалізація пального у вказану дату підтверджується фіскальними чеками.

Як вбачається судом з аналізу пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі наказу у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

В постанові від 14.03.2019р. у справі №806/616/17 Верховний Суд дійшов висновку, відповідно до якого, якщо оскаржуваний наказ прийнято на підставі отриманої в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства позивачем, підстави вважати наказ про проведення фактичної перевірки таким, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України - відсутні.

З урахуванням зазначеного та з аналізу наказу Головного управління ДФС у Черкаській області від 20.08.2019р. № 1709, судом з`ясовано, що спірний наказ містить посилання на підстави проведення перевірки із вказівкою приписів ПК України, зокрема пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що оскаржуваний наказ містить зазначення мети (контроль фактів реалізації пального з 01.07.2019 по дату отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, реалізація якого підтверджується фіскальними чеками реєстраторами розрахункових операцій).

Посилання позивача на невідповідність в спірному наказі мети проведення перевірки підставам, визначених у ст.ст.80,81 ПК України, для її проведення суд вважає не обгрунтованими, з огляду на отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення позивачем вимог законодавства у сфері обігу пального.

На підставі вищевказаного, суд доходить висновку, що Головне управління ДФС у Черкаській області, при винесенні наказу від 20 серпня 2019 року № 1709, діяло в межах та у спосіб визначених ПК України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку про те що відповідачем, при винесенні спірного наказу, доведено правомірність власних дій з огляду на що позовні вимоги суд вважає не обгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, судові витрати, зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко