
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2519/19Господарський суд Одеської області у складі судді Гут С.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Борисовій Н.В.,
розглядаючи справу № 916/2519/19
За позовом: Приватного Акціонерного Товариства "Центральний Гірничо-Збагачувальний Комбінат"
до відповідача: Акціонерного Товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 107 468,04 грн.,-
За участю представників сторін:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: Чібічьян О.Р., довіреність № 1678, дата видачі : 10.09.19;
ВСТАНОВИВ:
27.08.2019 року позивач - Приватне Акціонерне Товариство "Центральний Гірничо-Збагачувальний Комбінат" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №2575/19) до відповідача - Акціонерного Товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 107 468,04 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на "24" вересня 2019 р. о 11:30 год.
24.09.2019 року судове засідання було відкладено на 09.10.2019 року.
На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 09.10.2019р. за участю представника вдповідач оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В обґрунтування позову позивач посилається на укладення між сторонами договору про надання послуг, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону до перевезення, інших послуг, на підставі якого позивачем в період березня 2019 року по на адресу ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" на станцію Ізмаїл-експорт регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "УЗ" за накладними №№ 46809455, 47095245, 47095252, 47386677, та досильними накладними до них №№42408013, 42845909, 42861716, 40037517, 42845909, 42862516, 42845636, 40042665.
Під час здійснення вказаних перевезень Відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, визначених ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується електронними цифровими підписами одержувача у графі 53 зазначених накладних, та відміток залізниці в графі 49 про те, що «Одержувача повідомлено про прибуття вантажу (дата та час і ЕЦП відповідального працівника залізниці)», також в графах 51,53 стоять відмітки (дата) Залізниці про прибуття та видачу вантажу відповідно.
Відповідач у відзиві посилається на те, що відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 № 01-06/420/2012 «Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів», якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менше, як на дві доби (не більше 48 годин), підстави для нарахування штрафу, передбаченого ст. 116 Статуту залізниць України, відсутні. Встановлений ст. 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин) - 10%, на три доби (більше ніж на 72 години) 20% і на чотири доби (більше ніж на 96 годин) - 30%. Однак, «Одеська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» повідомила що усі вагони з вантажем «окатиш залізорудний» були доставлені до станції призначення з простроченням не з вини залізниці, а через не прийом даного вантажу Ізмаїльським портом через перевантаження в його адресу.
Також подано відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до розміру 53 734,02 грн.
У відповіді на відзив позивач просить відмовити у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та з урахуванням відзиву відповідача просить стягнути 107 468,04 грн. штрафу, 1921,00 грн. судового збору.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, господарським судом встановлено:
Між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - Перевізник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Замовник, позивач) 15.02.2018 укладено Договір про надання послуг №10548/ЦТЛ-2018/279-70-04 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого предметом цього Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно п. 1.2 договору наведені нижче поняття вживаються у такому значенні:
- вагон перевізника - це вантажний вагон, яким перевізник володіє на праві власності або іншій правовій підставі;
- вагон залізниці іншої держави - вагон який належить залізниці іншої держави та наданий перевізником у відповідності до окремих договорів та угод;
- вагон замовника - вантажний вагон, яким замовник володіє на праві власності або іншій правовій підставі;
перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 зі змінами та доповненнями, Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, який затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Збірник тарифів), Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2009 за № 1030/7318, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення ( далі -УМВС), Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ) відповідно;
- послуги, пов`язані з організацією перевезення вантажів - послуги, що надаються перевізником замовнику, у тому числі на підставі окремої заявки з переліку, погодженого сторонами у додатку № 1 до договору;
- інструкція на повернення вагонів - порядок заповнення окремих граф перевізного документу при поверненні порожнього вагону перевізника на території України, розміщений на сайті: uz-cargo.com.
Відповідно до п. 1.3 договору надання послуг за цим договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Положеннями п.п. 2.1.6 п. 2.1 договору визначено, що замовник зобов`язаний оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.
В пп . 2.3.1 п. 2.3 договору передбачено, що перевізник зобов`язаний розглядати замовлення на перевезення вантажів. Узгоджувати замовлення замовника на перевезення вантажів у вагонах замовника. Узгоджувати, у разі можливості, замовлення замовника на перевезення вантажів у вагонах перевізника. Погодження замовлення не породжує безумовний обов`язок для перевізника виконати перевезення.
За умовами положень п. 3.1 договору розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Згідно п. 3.2 договору розмір плати за перевезення вантажу у вагоні перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з:
- плати за перевезення навантаженого вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;
- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору.
- плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.
Відповідно до пп. 3.2.1 п. 3.2 договору розмір плати за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах визначається в наступному порядку: при перевезенні по території України, як сума плати за використання вагону у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки за такими формулами:
В = Вван + Впор
Вван = Спл X (Тван + Тдод),
Впор = Спл X (Тпор + Тдод),
де:
Вван - плата за використання вагону перевізника під час перевезення вантажу, грн./вагон.;
Впор - плата за використання вагону перевізника під час перевезення порожнього вагону, грн./вагон.;
Тван - нормативна кількість діб у вантажному рейсі;
Тпор - нормативна кількість діб у порожньому рейсі;
Тдод - кількість діб відповідно до статті 24 УМВС або пункту 2.4 Правил обчислення термінів доставки, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11,2000 за № 865/5086). Тдод може не застосовуватися згідно рішення Перевізника. Інформація про застосування Тдод зазначається у додатку 2 до договору.
Спл - ставка плати за використання вагонів перевізника для відповідного типу, грн /вагон за добу, зазначена в додатку № 2 до цього Договору. Плата нараховується за ставками, що діють на дату приймання вантажу до перевезення.
Нормативна кількість діб використання вагону Перевізника у вантажному або порожньому рейсах визначається за такими формулами:
Тван = Lван/Vдост,
Тпор = Lван X Кпп/Vдост
де:
Lван - тарифна відстань перевезення вантажу, км;
Vдост - нормативна кількість кілометрів за одну добу, км відповідно до пункту 1 Правил обчислення термінів доставки та параграфом 1 ст. 24 УМВС, км/добу;
Кпп - коефіцієнт порожнього пробігу до навантаженого, зазначено у додатку 3 до
У всіх випадках за кожне перевезення (за вантажний або порожній рейси) неповна доба використання округляється до повної.
Розмір ставок плати за використання вагонів перевізника у вантажному та порожньому рейсах зазначено в додатку 2 до договору, а в подальшому зміни цих ставок визначаються перевізником в односторонньому порядку і доводяться замовнику шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті перевізника (www.uz.gov.ua та www.uz-cargo.ua) та/або публікація оголошення в газеті "Урядовий кур`єр" із зазначенням терміну введення їх у дію не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після оголошення".
Підпунктом 3.2.2 п. 3.2 договору визначено, що при замовленні вагону перевізника для проїзду провідників відправника (одержувача) замовник сплачує:
- плату за проїзд провідника відправника (одержувача), встановлену Збірником тарифів на дату відправлення вантажу;
- плату за перевезення порожнього вагону перевізника з провідниками, яка розраховується за фактичну тарифну відстань за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів,
- плату за використання вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки, відповідно до п. 3.2.1;
- компенсацію витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів з урахуванням корегуючих коефіцієнтів до тарифи Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього договору.
Умовами п. 7.1 договору передбачено, що усі спірні питання з виконання умов цього договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості у претензійно-позовному порядку:
- претензії за незбережені перевезення та прострочення в доставці вантажів при перевезенні, в тому числі в міжнародному сполученні, надсилаються на адресу: 03680, Україна, м. Кнїв-150, вул. Тверська, 5. Факс: (044) 465-40-83;
- всі інші претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, як у внутрішньому так і в міжнародному сполученні, заявляються перевізнику на відповідну адресу.
В п. 8.1 договору сторони домовились про використання електронного документообігу.
Згідно п. 8.2 договору для організації електронного документообігу використовуються інформаційні системи, в тому числі: АС Клієнт УЗ, АС Месплан, ПАК АЕДО (програмно-апаратний комплекс "Архів електронного документообігу залізничного транспорту" з комплексною системою захисту інформації у відповідності до вимог законодавства України. 8.2.Електронний документообіг між перевізником та замовником передбачає:
8.2.1. Оформлення наступних документів з накладанням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП):
- замовлення на перевезення вантажів форми ГУ-12;
- накладна та супроводжувальні документи при перевезенні у міжнародному сполученні;
- накладна УМВС при перевезенні порожніх власних вагонів між Україною, Російською Федерацією та Республікою Білорусь;
- податкова накладна;
- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
Можливість оформлення наступних документів з накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП):
- відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46;
- відомість плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а;
- повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами;
- накопичувальна картка зборів за роботи (послуги) та штрафів форми ФДУ-92;
- відомість плати за користування контейнерами форми ГУ-46к;
- пам`ятка про видачу/приймання контейнерів;
- повідомлення про прибуття вантажу;
- повідомлення про подавання вагонів;
- заява про переадресування вантажу;
- облікова картка;
- зведена відомість;
- договір про надання послуг і додатки до нього.
Відповідно до п. 8.3 договору замовник зобов`язується:
8.3.1 Реєструвати користувачів Замовника в автоматизованій системі залізничного транспорту.
8.3.2 Застосовувати криптографічний захист електронних документів.
8.3.3 Узгоджувати із перевізником процедури застосування інформаційних систем, програмно-технічних засоби та каналів зв`язку під час електронного документообігу.
8.3.4 За власний рахунок провести оснащення програмно-технічними засобами, у т.ч. ключами ЕЦП.
8.3.5 Дотримуватися встановленого часу на обробку електронного документа та відповіді перевізнику.
8.3.6 У разі виникнення непередбачених ситуацій узгоджувати із перевізником послідовність дій з їх усунення.
8.3.7 Не передавати свої права за цим договором третій особі.
В п. 8.4 договору сторони передбачили, що перевізник зобов`язується:
8.4.1 Реєструвати та підключати замовника до АС Клієнт-УЗ, у т.ч. створити обліковий запис в АС Клієнт-УЗ, надати йому login та password, інформувати про наявність облікового запису в АС Клієнт-УЗ.
8.4.2 Узгоджувати із замовником процедури застосування інформаційних систем, програмно-технічних засобів та каналів зв`язку для реалізації електронного документообігу.
8.4.3 Надавати у встановленому порядку на вимогу замовника консультації з питань, пов`язаних із застосуванням електронного документообігу, передбачених цим додатком.
8.4.4 Дотримуватися вимог регламенту з надання послуг ЕЦП будь якого акредитованого центру сертифікації ключів (далі - АЦСК) України, програмне забезпечення, формування та перевірка ЕЦП якого функціонує за узгодженим реквізитним складом та структурою АС Клієнт -УЗ або АЦСК.
8.4.5 Дотримуватися технології та встановленого часу на обробку електронного документа, передбаченого н. 8.5.5 та надання його замовнику,
8.4.6 Своєчасно інформувати замовника щодо будь-яких змін, пов`язаних з електронним документообігом.
8.4.7 Нести відповідальність за схоронність своїх закритих ключів ЕЦП і за дії свого персоналу при обміні електронними документами. Сторона, що несвоєчасно повідомила про випадки втрати або компрометації закритих ключів ЕЦП, несе відповідальність за прямі збитки, що виникли в результаті втрати або компрометації ключів.
8.4.8 Нести відповідальність за збереження та нерозповсюдження аутентифікаційних даних для доступу до автоматизованих систем.
8.4.9 Розміщувати та зберігати електронні документи в ПАК АЕДО.
Згідно умов п. 8.5 договору порядок оформлення, прийом та узгодження електронних перевізних документів:
8.5.1 Замовник формує електронний перевізний документ (далі - ЕПД) та передає їх перевізнику через АС Клієнт-УЗ не пізніше часу пред`явлення вантажу для приймально-здавальних операцій відповідно до режиму роботи товарної контори станції.
8.5.2 Заповнення ЕПД УМВС здійснюється відповідно до вимог додатку № 1 до УМВС. ЕЦП замовника при відправленні проставляється в графі 1 ЕПД. Електронна печатка філії "ГІОЦ УЗ" "Удостоверено "ЭП ГИВЦ УЗ ‹дата наложения ЭП›" відображається в графах 1, 26, 64. Таким чином оформлений ЕЦЦ вважається оригіналом договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках.
8.5.3. При негативних результатах перевірки замовник отримує засобами телефонного зв`язку інформацію про зміст помилки, коригує помилкові дані в ЕПД, підписує його ЕЦП та повторно надсилає перевізнику,
8.5.4 Підтвердження приймання вантажу до перевезення за ЕПД проводиться шляхом проставляння в ЕПД дати прийняття вантажу до перевезення та накладання ЕЦП. Па вимогу замовника перевізник засвідчує дату прийняття вантажу до перевезення шляхом проставляння календарного штемпелю в роздрукованій копії ЕПД. Друк паперової копії ЕПД накладної виконується замовником або на його вимогу перевізником.
8.5.5 Оформлений ЕПД із наявним ЕЦП (що є підтвердженням прийняття вантажу до перевезення), передається замовнику за допомогою інформаційних систем.
8.5.6 Видача вантажу, перевезення якого здійснювалось за електронною накладною, проводиться за електронною накладною. На вимогу замовника перевізник може проводити видачу вантажу за паперовою копією електронної накладної.
8.5.7 Інформацію про прибуття вантажу за електронною накладною перевізник надає замовнику одночасно з повідомленням про прибуття вантажу.
8.5.8 Замовник заповнює електронну накладну УМВС відповідно до вимог Додатку 1 до УМВС з наявністю по прибуттю ЕЦП у графах 27, 36. Електронна печатка філії "ГІОЦ УЗ" "Удостоверено "ЭП ГИВЦ УЗ <дата наложения ЭП>" відображається у графах 35,36. Таким чином оформлений ЕПД вважається оригіналом договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках.
За умовами п. 8.7 договору замовник та перевізник вирішують питання пов`язані з організацією електронного документообігу шляхом переговорів,
За положеннями п. 8.8 договору у разі судового розгляду справи, чи виникненні претензійної практики, використовується візуальне відображення електронних документів на папері.
В п. 8.9 договору вказано, що при наявності розбіжності у даних, що містяться у візуальних відображеннях електронних документів учасників перевізного процесу, з приводу уточнення достовірності даних, що містяться в електронних документах, сторони отримують оригінал електронного документу або його завірену візуальну паперову копію з ПАК АЕДО.
Положеннями п. 12.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 р. до 31.12.2018 р. Якщо жодна із Сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.
Згідно із ч.2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Пунктом 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил (Правил перевезення вантажів) і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до п. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Судом встановлено, що в період грудня 2018 року позивачем на адресу ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт" на станцію Ізмаїл-експорт регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "УЗ" за накладними №№ 46809455, 47095245, 47095252, 47386677, та досильними накладними до них №№42408013, 42845909, 42861716, 40037517, 42845909, 42862516, 42845636, 40042665 направлявся вантаж "окатиші залізорудні".
Вказує, що під час здійснення перевезень відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, відміток у графі 49 залізницею не зроблено, у зв`язку з чим позивачем нараховано суму штрафу відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України.
Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 у разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін:
виконання митних та інших адміністративних правил;
тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці;
необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин;
вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника;
інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
Під час здійснення перевезень вантажів за вищезазначеними накладними відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, визначених п.41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується електронними цифровими підписами одержувача у графі 53 накладних та відмітками, проставленими Залізницею в графах 51,53 накладних.
Правилами обчислення термінів доставки вантажів, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 встановлено (п.1.1.), що залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням: у разі перевезення вантажною швидкістю маршрутними відправками, вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах, дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах, виходячи з 1 доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км. відповідно.
Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Передбачено, що залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Відповідно до п. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Отже, належним доказом для звільнення відповідача від відповідальності у зв`язку з порушенням встановлених термінів доставки вантажів та покладання такої відповідальності на вантажовідправника або вантажоодержувача мають бути комерційні або акти загальної форми, в яких повинні бути відображені причини затримки вантажу, та які повинні бути складені відповідно до вимог Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.
Відповідачем такі акти не надані та не наведено жодних обставин, які б доводили відсутність його вини в затримці вагонів. В зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що вантаж був доставлений з простроченням з незалежних від залізниці причин.
Судом встановлено, що штраф за несвоєчасну доставку вантажів складає 107 468,04 грн. штрафу. Судом перевірено правильність розрахунку суми штрафу, наданого позивачем, з урахуванням відзиву відповідача.
При цьому, відповідно до п.130 Статуту залізниць України право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів має, зокрема, у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред`явлення накладної.
Згідно зі ст. 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Вантажовідправником за вказаними залізничними накладними є позивач, вантажоодержувачем є ДП "Ізмаїльський морський торговельний порт", який здійснив передачу права на пред`явлення претензій та позовів вантажовідправнику, про що свідчать переуступні написи на накладних.
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки. Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18).
Відповідач обгрунтовує необхідність зменшення розміру штрафних санкцій відсутністю збитків у позивача. При цьому в судовому засідання кожна зі сторін вказувала на обов`язок процесуального опонента доводити факт наявності чи відсутності збитків позивача внаслідок порушень з боку відповідача.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення штрафу, яке міститься у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.2008р, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.
Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.
Дослідивши наявні у справі матеріали, враховуючи розмір несвоєчасно виконаного зобов`язання та розмір нарахованого штрафу, а також факти, на які посилаються сторони, як на підставу своїх доводів, суд не вбачає підстав для зменшення суму нарахованого штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2018 року у справі №5-249кс15.
Відповідачем не було жодним чином спростовано факт неналежного виконання своїх зобов`язань по здійсненню поставки вантажу в строк.
Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку що позивачем доведено обставини, покладені в основу позову, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд звертає увагу на те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 20, 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50066, код ЄДРПОУ 00190977) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, буд.5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40081200) про стягнення 107 468,04 грн. задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, буд.5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Пантелеймонівська, буд. 19, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50066, код ЄДРПОУ 00190977) 107 468 (сто сім тисяч чотириста шістдесят вісім гривень),04 копійок штрафу, 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривень) ,00 копійок судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України
Повне рішення складено 15 жовтня 2019 р.
Суддя С.Ф. Гут
Судебное решение № 84915455, Господарський суд Одеської області было принято 09.10.2019. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 916/2519/19. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: