Решение № 84862461, 03.10.2019, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/626/19 Справа №447/1273/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

заочне

03.10.2019 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого –судді Карбовнік І. М.

з уча стю секретаря судового засідання Данилів О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом МКП « Житлово-комунальне управління» до ОСОБА_1 про виселення орендаря з орендованого нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності ,-

в с т а н о в и в:

МКП « Житлово-комунальне управління» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення орендаря з орендованого нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 07.06.2012 р. між Миколаївським комунальним підприємством «Житлово-комунальне управління» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на підставі рішення Миколаївської міської ради Львівської області від 23.03.2012р. № 499 укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 5 від 07.06.2012 року, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування комунальне індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення площею 13.5 м.кв., що розміщене за адресою АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 з метою використання для розміщення вбудованого магазину-салону, строком на 5 років, з 07.06.2012р. до 07.06.2017р. включно..

За три місяці до закінчення терміну дії договору орендар з заявою про продовження договору оренди не звернувся, а Миколаївською міською радою Львівської області надіслано повідомлення від 21.02.2018 року за № 280/02-11 про наміри використати майно за іншим призначенням після закінчення терміну дії договору оренди. 12.06.2017 року орендарю ОСОБА_1 надіслано повідомлення про розірвання договору.

15.11.2017 року Миколаївською міською радою Львівської області видано рішення № 736 від 15.11.2017р. про відмову у продовженні строку дії договору оренди з гр. ОСОБА_1 .

Згідно п. 10.7 договору в разі його припинення чи розірвання майно протягом 3-х (трьох) робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю та п. 10.8 Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення Майна покладається на Орендаря.

01.12.2017 року МКП «Житлово-комунальним управлінням» надіслано повідомлення за № 704/02-2 від 29.11.2017року з вимогою повернення орендованого майна шляхом підписання акту прийому-передачі та 29.03.2018року надіслано повторно.

Обов`язок орендаря повернути об`єкт оренди в разі припинення договору оренди передбачений і п. 5.7 Договору.

Також варто зазначити, що відповідачем, під час оренди нежитлового приміщення, неналежно виконувалися умови договору, а саме неодноразово виникала заборгованість за оренду майна, що підтверджуються претензіями, які направлялись 30.07.2014р. та 14.06.2017 року.

Станом на сьогоднійшній день відповідач не звільняє орендоване приміщення за адресою АДРЕСА_2 , а саме приміщення рішенням Миколаївської міської ради Львівської області № 854 від 14.03.2018 року передане у тимчасове користування гр. ОСОБА_2 для покращення своїх побутових потреб, чим перешкоджає ОСОБА_2 використовувати приміщення за призначенням, у звязку з чим просив виселити гр. ОСОБА_1 з орендованого нежитлового приміщення за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 5 від 07.06.2012 року загальною площею 13.5 м.кв., розташованого за адресою АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .

Представник позивача ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити, а справу слухати у її відсутності.

Відповідачк у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

За змістом статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно зі ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

В судовому засіданні встановлено, що 07.06.2012 р. між Миколаївським комунальним підприємством «Житлово-комунальне управління» (Орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 Віталієм ОСОБА_5 (Орендар) на підставі рішення Миколаївської міської ради Львівської області від 23.03.2012р. № 499 укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 5 від 07.06.2012 року (далі-Договір), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування комунальне індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення площею 13.5 м.кв., що розміщене за адресою АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 з метою використання для розміщення вбудованого магазину-салону.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. З ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» вказано: «У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору».

За три місяці до закінчення терміну дії Договору Орендар з заявою не звернувся, а Миколаївською міською радою Львівської області надіслано повідомлення від 21.02.2018 року за № 280/02-11 про наміри використувати майно за іншим призначенням після закінчення терміну дії договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах визначених договором оренди.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

15.11.2017 року Миколаївською міською радою Львівської області видано рішення № 736 від 15.11.2017р. про відмову у продовженні строку дії договору оренди з гр. ОСОБА_1 .

Згідно п. 10.7 договору в разі його припинення чи розірвання майно протягом 3-х (трьох) робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю та п. 10.8 Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення Майна покладається на Орендаря.

Відповідно до вимог ч. 3ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позову МКП « Житлово-комунальне управління» до ОСОБА_1 про виселення орендаря з орендованого нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 280, 284 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Виселити ОСОБА_1 з орендованого нежитлового приміщення за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності № 5 від 07.06.2012 року загальною площею 13.5 м.кв., розташованого за адресою АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 в користь МКП « Житлово-комунальне управління» сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Апеляційну скарга на рішення суду може бути подано до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Карбовнік І. М.