Решение № 84783239, 30.09.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) та просила визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000225/2 від 04.02.2019 та рішення у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00227.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що 03.02.2019 подано на митний пост "Рівне" Рівненської митниці ДФС митну декларацію №UA204010/2019/203687 для митного оформлення в режимі імпорт легкового автомобіля марки Audi, модель A4, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування, номер двигуна (тип) - н/д, двигун - бензиновий, робочий об`єм - 1984 см3, потужність 110 кВт, тип кузова - універсал, вживаний, колісна формула 4x2, календарний рік випуску - 2004, модельний рік випуску - 2005. Для митного оформлення товару позивачем розраховано та заявлено митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості щодо товару, який імпортується, за ціною договору, яка склала 1200 євро. На підтвердження заявленої митної вартості автомобіля позивачем надані: договір купівлі-продажу автомобіля б/н від 25.01.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Проте, за результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2018/000225/2 від 04.02.2019 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00227.

Позивач вказав, що у нього був відсутній обов`язок надавати будь-які документи на незаконну вимогу відповідача. Наявна у митного органу інформація про вартість імпортованого колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) у розмірі 4088,59 євро є припущенням відповідача, яке ґрунтується на числових показниках, зазначених при спрацюванні автоматизованої системи управління ризиками. При цьому, профіль ризику до АСАУР внесено на рівні вартості, яка визначена електронним довідником SuperSchwacke, як мінімальна ціна реалізації аналогічних автомобілів. Проте, вказана мінімальна ціна визначена для продажу автомобілів у лютому 2019 року, у той час, як автомобіль придбавався позивачем у січні 2019 року.

Позивач вважає, що відповідач у оскарженому рішенні про коригування митної вартості безпідставно визначив митну вартість імпортованого КТЗ на рівні ціни, визначеної профілем ризику, і зазначив, що митна вартість визначена із застосуванням резервного методу. Проте, позивач для оформлення товару за першим методом (ціною договору) надав усі передбачені чинним законодавством документи, необхідні для підтвердження ціни товару, що імпортується.

Відтак, на думку позивача, Митниця безпідставно застосувала резервний метод визначення митної вартості товару та прийняла оскаржене рішення та картку відмову.

Ухвалою від 25.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.28-33), в обґрунтування якого вказав, що 04.02.2019 за митною декларацією №UА204010/2019/203687 декларантом ТОВ "ПЕЛІКАН-ПРО" заявлено до митного оформлення легковий автомобіль марки Audi, вживаний, ідентифікаційний код (кузова) НОМЕР_1 . Митну вартість транспортного засобу декларантом заявлено за основним методом на рівні 39532,94 грн (1200,00 євро).

За митною декларацією №UА204010/2019/203687 встановлено, що автоматизованою системою управління ризиками за митною декларацією згенеровано форми митного контролю за індексом 105-2 та 106-2 з повідомленням "Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN-кодом: НОМЕР_1 , валюта EUR, вартість - 3300".

За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 25.01.2019 вартість автомобіля визначено з урахуванням того, що двигун та коробка передач є пошкодженими. У договорі зафіксовано пробіг автомобіля 416000 км, разом з тим, у Акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів ручної поклажі та багажу від 01.02.2019 пробіг автомобіля становив вже 416266 км, що свідчить про можливість пересування автомобіля самостійно; рахунок-фактура або інвойс, у яких визначена ціна товару та умови поставки, митниці не надавалися, платіжні документи у комплекті з митною декларацією - відсутні; продавець товару згідно з договором не є його власником відповідно до технічного паспорту на автомобіль; згідно цінової інформації з електронного довідника www.schwackenet.de, вартість імпортованого КТЗ становить 4088,59 євро з врахуванням фактичного показника одометра, встановленого на момент перетину митного кордону України 416266 км (акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 01.02.2019 №UA209060/2019/05051).

У зв`язку з цим декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів та повідомлено, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару - 4088,59 євро. Проте, 04.02.2019 декларантом повідомлено, що додаткові документи надані не будуть, з проханням прийняти рішення щодо визначення митної вартості без врахування термінів, передбачених ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України).

Враховуючи вказані обставини, а також факт ненадання декларантом документів згідно з переліком, вказаним у вимозі органу доходів і зборів, Рівненською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості транспортного засобу від 04.02.2019 №UA204000/2019/000225/2 та визначено митну вартість товару на підставі вартості транспортного засобу згідно з ціновою інформацією, отриманою, у тому числі, із зовнішніх джерел, а саме, електронного довідника www.schwackenet.de, на рівні 4088,59 євро.

Також відповідач повідомив, що транспортний засіб придбано фізичною особою у юридичної особи на підставі комерційного рахунку від 25.01.2019 №б/н, згідно з яким вартість транспортного засобу становила 1200,00 євро. Однак, декларантом не надано документів, що свідчили б про факт оплати транспортного засобу, копії митної декларації країни відправлення для підтвердження формування вартості транспортного засобу на експорт.

При цьому, випуск у вільний обіг транспортного засобу здійснено за митною декларацією від 06.02.2019 №UA204010/2019/204107 без використання декларантом права, визначеного частиною сьомою статті 55 МК України, що свідчить про його згоду із визначеною митною вартістю транспортного засобу згідно з оскарженим рішенням про коригування митної вартості товару. Сума додатково нарахованих митних платежів становила 28736,78 грн.

З таких підстав, представник відповідача просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Ухвалою від 09.07.2019 в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з урахуванням такого.

Суд встановив, що 25.01.2019 між "FUN CARS" (вул. Кьольнерштрассе , 137, 53894 , м. Мехерніх- Коммерн ) (Продавець) і ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу автомобіля (без номера) (далі - Договір купівлі-продажу), відповідно до якого автомобіль Audi A4, VIN-код: НОМЕР_3 із пробігом у 416000 км, з пошкодженням двигуна та коробки передач, буде продано ціною 1200 € (а.с.15-16).

04.02.2019 декларантом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС подана митна декларація ІМ 40 ДЕ №UA204010/2019/203687 на імпортований автомобіль марки Audi, модель A4, вживаний, номер кузова - НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування, номер двигуна (тип) - н/д, двигун - бензиновий, робочий об`єм - 1984 см3, потужність 110 кВт, тип кузова - універсал, вживаний, колісна формула 4x2, календарний рік випуску - 2004, модельний рік випуску - 2005, та надано відповідні документи, перелік яких наведено в гр.44 митної декларації.

В декларації зазначено: метод визначення митної вартості товарів в гр. 43 ліве поле - 1, праве поле - не заповнене; ціна товару 1200,00 EUR (графа 42); курс валюти 31,626355 (графа 23); коригування: 39532,94 (графа 45) (а.с.10).

На вимогу митного органу про надання додаткових документів декларант листом № 50 від 04.02.2019 повідомив, що по митній декларації №UA204010/2019/203687 від 04.02.2019 додаткові документи надані не будуть, та просив прийняти рішення щодо визначення митної вартості без врахування термінів, передбачених ст. 53 МК України (а.с.37).

Суд встановив, що 04.02.2019 Рівненською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості №UA204000/2019/000225/2, відповідно до якого вартість транспортного засобу не може бути визнана за вартістю, заявленою декларантом, у зв`язку з відмовою в наданні усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст. 53 МК України та відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи рахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ-СОТ від 1994.

Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів (витяг з електронного довідника SuperSchwacke 02/2019 - 4088,59 eur).

За результатом проведеної відповідно до положень ч. 4 ст. 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості, інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК України. Вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу ДМС У від 13.10.2006 №885 "Про забезпечення контролю за правильністю визнання митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів", принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, витяг з електронного довідника SuperSCHWACKE 02/2019 - 4088,59 eur . Числове значення митної вартості товару, із врахуванням його фактичної кількості, та з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті України становить 129307,20 грн (а.с.11-12).

Окрім цього, Митницею складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00227, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з причин, що митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються у зв`язку з неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині третій статті 53 МК України, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 04.02.2019 №UA204000/2019/000225/2 (а.с.13-14).

Суд встановив, що 06.02.2019 декларант позивача, з урахуванням рішення Митниці про коригування митної вартості, подав електронну митну декларацію ІМ 40 ДЕ №UA204010/2019/204107, здійснивши коригування (графа 45) в сумі 127108,83 грн, курс валюти (графа 23) 31,08867; з визначенням коду МВВ в гр.43: ліве поле - 6, праве поле - не заповнене (а.с.40-41).

Позивач, вважаючи протиправним рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні впуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у зв`язку з коригуванням митним органом заявленої декларантом митної вартості товарів, суд застосовує такі норми матеріального права.

Згідно з ч.1 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

При цьому, пунктом 2 частини другої статті 52 МК України зобов`язано декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч.3 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти.

Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначені статтею 53 МК України.

Так, згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.ч.5,6 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Декларант позивача для підтвердження митної вартості задекларованого транспортного засобу подав Митниці документи, перелік яких вказаний у графі 44 митної декларації №UA204010/2019/203687 від 04.02.2019, зокрема, договір купівлі-продажу автомобіля від 25.01.2019 (без номера), в якому зазначено, що автомобіль буде продано за ціною 1200 ЕUR (а.с.16).

Разом з тим, будь-яких платіжних або бухгалтерських документів, які б підтверджували факт сплати ОСОБА_1 визначеної Договором купівлі-продажу вартості транспортного засобу 1200 EUR, декларантом митному органу не надано, а матеріали адміністративної справи не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку, що декларантом позивача до митної декларації надано документи, які не містили всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості транспортного засобу.

Окрім цього, відповідно до Договору купівлі-продажу, вартість задекларованого ОСОБА_1 транспортного засобу в сумі 1200 EUR визначена з урахуванням пошкоджень двигуна та коробки передач автомобіля. При цьому, у договорі купівлі-продажу зафіксовано пробіг автомобіля 416000 км.

Однак, відповідно до наданої Митницею копії Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 01.02.2019 № UA209060/2019/05051, при перетині транспортним засобом митного кордону України зафіксовано: показник одометра (пробігу автомобіля) 416266,00 км; наявні пошкодження: пошкоджено ЛФП (а.с.35-36).

Зазначені відмінності у показнику одометра (пробігу автомобіля) станом на дату укладання договору купівлі-продажу 25.01.2019 та станом на дату проведення огляду транспортного засобу 01.02.2019, а також зафіксовані митницею на кордоні пошкодження автомобіля свідчать на користь того, що задекларований транспортний засіб міг рухатися, що спростовує факт пошкоджень двигуна та коробки передач.

Таким чином, дослідженими судом доказами підтверджено обґрунтованість доводів відповідача про те, що надані декларантом до митної декларації документи не містили всіх відомостей, що підтверджували числові значення складових митної вартості транспортного засобу, заявленого за першим методом, містили розбіжності та суперечності.

За наведених обставин, суд вважає, що відповідач правомірно, відповідно до ч.3 ст.53 МК України, направив декларанту електронне повідомлення про надання додаткових документів, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу.

Суд враховує, що відповідно до п.8 розділу 2 наказу ДФС України від 11.09.1995 № 689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", які розроблені відповідно до положень розділів ІІІ та ХІ МК України та наказу Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Отже, за встановлених судом обставин, направлення відповідачем декларанту запиту про надання додаткових документів відповідає приписам проаналізованих вище норм МК України та підзаконних нормативних актів, які регламентують визначення митної вартості імпортованих товарів та здійснення контролю за її правильністю.

Саме ненадання декларантом додаткових документів на підтвердження складових числового значення заявленої митної вартості слугувало підставою для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації.

В ході проведення митного оформлення транспортного засобу та консультацій із декларантом відповідач встановив, а впродовж розгляду адміністративної справи позивач не заперечив, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не міг бути застосований у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не міг бути застосований у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не міг бути застосований у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості, операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не міг бути застосований у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не міг бути застосований у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Відповідачем проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ 1947).

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Відповідно до пункту 2 (а) статті VII ГАТТ 1947 "Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 (б) статті VII ГАТТ 1947 під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту."

Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпараграфа (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити (пункту 2 (с) статті VII ГАТТ 1947.

Відповідно до статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - Угода про застосування статті VII ГААТ) ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Згідно зі статтею 7 Угоди про застосування статті VII ГААТ, якщо митної вартості імпортних товарів не може бути визначено згідно з положеннями статей 1 - 6 включно, митна вартість визначається з використанням обґрунтованих засобів, сумісних з принципами та загальними положеннями цієї Угоди й статті VII ГАТТ 1994 та на підставі даних, наявних у країні імпорту.

Згідно з ч.1 ст.1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідач при визначенні митної вартості імпортованого ОСОБА_1 автомобіля користувався інформацією офіційного довідника ринку Європи каталогу SCHWACKE (а.с.38-39).

Суд враховує, що наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N 1074/8395, затверджено Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), відповідно до п.1.4 абз. з) якої установлено, що Методика застосовується з метою, зокрема, визначення вартості колісного транспортного засобу, його складників, що ввозяться на митну територію України.

Відповідно до додатку 8 Методики до переліку рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням віднесено, зокрема, періодичний довідник "SuperSCHWACKE". - Eurotax, Швейцарія.

Таким чином, суд вважає правомірним застосування відповідачем каталогу SCHWACKE при визначенні спірної митної вартості.

Суд також звертає увагу на те, що в митній декларації від 06.02.2019 №UA204010/2019/204107, за якою митне оформлення транспортного засобу було завершене, декларантом заявлено до митного оформлення транспортний засіб за шостим методом, що свідчить про згоду з визначеним Митницею кодом МВВ (графа 43), при цьому стаття 55 МК України щодо сплати митних платежів з відстроченням декларантом застосована не була.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що відповідач при прийнятті рішення про коригування митної вартості транспортного засобу діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством. Доводи позивача не спростовують правомірності спірних рішень та не дають суду підстав для їх скасування.

Таким чином, позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) в позові до Рівненської митниці ДФС (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39420640) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови в прийнятті митної декларації відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 30 вересня 2019 року.

Суддя Дорошенко Н.О.